
- •Програма курсу вступ
- •Тема 1. Основні поняття і закони хімії
- •Розділ 1. Будова речовини
- •Тема 2. Будова атома
- •Тема 3. Періодичний закон
- •Тема 4. Хімічний зв'язок
- •Тема 5. Основи хімічної термодинаміки
- •Тема 6. Хімічна кінетика
- •Тема 7. Хімічна рівновага
- •Розділ 3. Розчини та колоїдні системи
- •Тема 8. Розчини
- •Тема 9. Колоїдні системи
- •Розділ 4. Основи електрохімії
- •Тема 10. Окисно-відновні процеси
- •Тема 11. Електрохімічні процеси
- •Тема 12. Корозія та захист металів та сплавів
- •Розділ 5. Хімія елементів та їх сполук
- •Тема 13. Хімія металів та їх сполук
- •Тема 14. Хімія неметалічних елементів та їх сполук
- •Розділ 6. Хімія органічних сполук
- •Тема 15. Теорія хімічної будови
- •Тема 16. Вуглеводні
- •Тема 17. Оксигеновмісні органічні сполуки
- •Тема 19. Полімерні матеріали
- •Розділ 7. Тема 20. Хімія та охорона навколишнього середовища
- •Література
- •Вступ. Тема 1. Основні поняття і закони хімії
- •78 Г бензолу потребує 7,5 молей кисню
- •1000 Г бензолу потребує n молей кисню
- •Розділ 1. Будова речовини
- •Тема 2. Будова атома
- •Тема 3. Періодичний закон
- •Тема 4. Хімічний зв'язок
- •Розділ 2. Загальні закономірності хімічних процесів
- •Тема 5. Основи хімічної термодинаміки
- •Перший наслідок з закону Гесса:
- •Другий закон (постулат) термодинаміки:
- •Тема 6. Хімічна кінетика
- •Тема 7. Хімічна рівновага
- •Рівновага в гетерогенних системах
- •Розділ 3. Розчини та колоїдні системи
- •Тема 8. Розчини
- •Тема 9. Колоїдні системи
- •Тема 10. Окисно–відновні процеси
- •Тема 11. Електрохімічні процеси. Хімічні джерела струму. Електроліз
- •Тема 12 Корозія металів
- •Тема 13. Хімія металів. Класифікація та номенклатура неорганічних сполук
- •Лужні та лужно-земельні метали
- •Легкі конструкційні метали (Be, Mg, Al, Ti )
- •Важкі конструкційні метали. Хімічні властивості заліза.
- •Горіння металів
- •Тема 14. Хімія неметалів
- •1. Загальна характеристика неметалів
- •Хімічні властивості сульфуру
- •Розділ 6. Хімія органічних сполук
- •Тема 15. Теорія хімічної будови
- •Тема 16. Вуглеводні
- •Пожежна небезпека вуглеводів
- •Галогеновуглеводні вуглеводнів, їх застосування у пожежній справі
- •Номенклатура та ізомерія
- •Будова та реакційна здатність
- •Приклад 50.
- •Застосування галогенпохідних у пожежній справі
- •Тема 17. Кисневмісні органічні сполуки
- •Властивості карбонових кислот та їх похідних
- •Тема 18. Азотовмісні та елементорганічні сполуки
- •Класифікація амінів
- •Амінокислоти як мономери білків
- •Тема 19. Полімерні матеріали.
- •Середовища Роль хімії в розв'язанні екологічних проблем
- •Проблема радіоактивних відходів
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Додаток
- •Значення деяких фізико-хімічних констант
- •Значення електронегативностей елементів за Полингом)
- •Термодинамічні властивості деяких речовин.
- •Класифікація електролітів за їх силою
- •Добутки розчинності деяких сполук у воді при 298к
- •Стандартні електродні потенціали
- •Навчальне видання
- •Практикум
- •61023 М. Харків, вул. Чернишевського, 94
Тема 3. Періодичний закон
Сучасне формулювання періодичного закону: властивості простих речовин, а також форми та властивості сполук хімічних елементів перебувають в періодичній залежності від заряду ядра атома елемента.
Періодична система – це графічне відображення періодичного закону.
Періодична система – віддзеркалює електронну будову атома. Періодична система складається з семи періодів і восьми груп. Період – це горизонтальний ряд, що починається лужним металом (крім першого) і закінчується інертним елементом. Кожен період відповідає заповненню енергетичного рівня. Новий період відповідає початку заповнення нового електронного рівня. Група – це вертикальний стовпчик, що містить елементи, властивості яких подібні. Кожна група складається з двох підгруп: головної та побічної.
Для кількісного порівняння властивостей елементів використовують такі поняття: енергія іонізації, спорідненість до електрона, електронегативність.
Енергія іонізації – мінімальна енергія, що потрібна для відриву електрона від атома. Вона є кількісною характеристикою металічних властивостей елемента. Типові метали мають низкі енергії іонізації (легко віддають електрон). В періоді зліва на право, а в групі знизу до гори енергія іонізації збільшується (зменшуються металічні властивості).
Спорідненість до електрона – енергія, що виділяється або поглинається під час приєднання електрона до атома. Вона є кількісною характеристикою неметалічних властивостей елемента (неметали мають великі спорідненісті до електрона). В періоді зліва вправо, а в групі знизу догори спорідненість до електрона збільшується (збільшуються неметалічні властивості).
Електронегативність – визначається сумою енергії іонізації та спорідненості до електрона. Чим більша електронегативність атома, тим сильніше він притягує спільну електронну пару. Неметали мають велику електронегативність, метали – малу. В періоді зліва вправо, а в групі знизу догори електронегативність збільшується (збільшуються неметалічні властивості). Так найбільш електронегативним елементом є Флуор.
Приклад 8.
Який з кожної пари елементів виявляє більші неметалічні властивості? (C - N; O - S; Cl - Ar ).
Розв'язання.
Неметалічні властивості в періодичній системі зростають у періодах зліва - вправо, в групах знизу - догори. Тому азот і кисень в перших парах елементів мають більші неметалічні властивості. В третьому випадку хлор виявляє більші неметалічні властивості, тому що аргон - інертний (благородний) газ, який не здатний до приймання електрона.
Запитання для самоконтролю
Чому виникла необхідність в уточненні формулювання періодичного закону Д.І. Менделєєва?
Яку будову має періодична система елементів Д.І. Менделєєва?
Як пояснити залежність властивостей хімічних елементів від їх положення в періодичній системі?
Що таке енергія іонізації, спорідненість до електрона, електронегативність елементів? Як вони змінюються в групах і періодах періодичної системи елементів Д.І. Менделєєва?
Який зв’язок існує між будовою періодичної системи та будовою атома?
Який зв’язок існує між періодичним законом і періодичною системою?