- •Програма курсу вступ
- •Тема 1. Основні поняття і закони хімії
- •Розділ 1. Будова речовини
- •Тема 2. Будова атома
- •Тема 3. Періодичний закон
- •Тема 4. Хімічний зв'язок
- •Тема 5. Основи хімічної термодинаміки
- •Тема 6. Хімічна кінетика
- •Тема 7. Хімічна рівновага
- •Розділ 3. Розчини та колоїдні системи
- •Тема 8. Розчини
- •Тема 9. Колоїдні системи
- •Розділ 4. Основи електрохімії
- •Тема 10. Окисно-відновні процеси
- •Тема 11. Електрохімічні процеси
- •Тема 12. Корозія та захист металів та сплавів
- •Розділ 5. Хімія елементів та їх сполук
- •Тема 13. Хімія металів та їх сполук
- •Тема 14. Хімія неметалічних елементів та їх сполук
- •Розділ 6. Хімія органічних сполук
- •Тема 15. Теорія хімічної будови
- •Тема 16. Вуглеводні
- •Тема 17. Оксигеновмісні органічні сполуки
- •Тема 19. Полімерні матеріали
- •Розділ 7. Тема 20. Хімія та охорона навколишнього середовища
- •Література
- •Вступ. Тема 1. Основні поняття і закони хімії
- •78 Г бензолу потребує 7,5 молей кисню
- •1000 Г бензолу потребує n молей кисню
- •Розділ 1. Будова речовини
- •Тема 2. Будова атома
- •Тема 3. Періодичний закон
- •Тема 4. Хімічний зв'язок
- •Розділ 2. Загальні закономірності хімічних процесів
- •Тема 5. Основи хімічної термодинаміки
- •Перший наслідок з закону Гесса:
- •Другий закон (постулат) термодинаміки:
- •Тема 6. Хімічна кінетика
- •Тема 7. Хімічна рівновага
- •Рівновага в гетерогенних системах
- •Розділ 3. Розчини та колоїдні системи
- •Тема 8. Розчини
- •Тема 9. Колоїдні системи
- •Тема 10. Окисно–відновні процеси
- •Тема 11. Електрохімічні процеси. Хімічні джерела струму. Електроліз
- •Тема 12 Корозія металів
- •Тема 13. Хімія металів. Класифікація та номенклатура неорганічних сполук
- •Лужні та лужно-земельні метали
- •Легкі конструкційні метали (Be, Mg, Al, Ti )
- •Важкі конструкційні метали. Хімічні властивості заліза.
- •Горіння металів
- •Тема 14. Хімія неметалів
- •1. Загальна характеристика неметалів
- •Хімічні властивості сульфуру
- •Розділ 6. Хімія органічних сполук
- •Тема 15. Теорія хімічної будови
- •Тема 16. Вуглеводні
- •Пожежна небезпека вуглеводів
- •Галогеновуглеводні вуглеводнів, їх застосування у пожежній справі
- •Номенклатура та ізомерія
- •Будова та реакційна здатність
- •Приклад 50.
- •Застосування галогенпохідних у пожежній справі
- •Тема 17. Кисневмісні органічні сполуки
- •Властивості карбонових кислот та їх похідних
- •Тема 18. Азотовмісні та елементорганічні сполуки
- •Класифікація амінів
- •Амінокислоти як мономери білків
- •Тема 19. Полімерні матеріали.
- •Середовища Роль хімії в розв'язанні екологічних проблем
- •Проблема радіоактивних відходів
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Додаток
- •Значення деяких фізико-хімічних констант
- •Значення електронегативностей елементів за Полингом)
- •Термодинамічні властивості деяких речовин.
- •Класифікація електролітів за їх силою
- •Добутки розчинності деяких сполук у воді при 298к
- •Стандартні електродні потенціали
- •Навчальне видання
- •Практикум
- •61023 М. Харків, вул. Чернишевського, 94
Легкі конструкційні метали (Be, Mg, Al, Ti )
До легких конструкційних металів відносять метали, густина яких менша ніж 5000 кг/м3. Найбільш важливими з них є : Be, Mg, Al, Ti. Магній та багато його сплавів є корозійно нестійкими. Алюміній та особливо титан і берилій є дуже корозійно стійкими металами. Ці метали мають такі ступені окиснення: Mg і Be – +2; Al – +3; Ti – +2,+3,+4. Виходячи з положення металів в ряду активності, можна зробити висновок, що всі легкі конструкційні метали досить активні (йдуть після лужних та лужноземельних металів). Але завдяки наявності у цих металів (крім магнію) міцної захисної плівки на поверхні, вони по відношенню до кисню, води, кислот та лугів ведуть себе не досить активно. З киснем повітря легко реагує магнієвий або алюмінієвий порошок і стружка:
Mg + O2 = 2 MgO.
З водою реагує тільки магній, під час кипіння води:
Mg + 2H2O = Mg(OH)2 + H2.
Берилій та алюміній – типові амфотерні метали, вони реагують з розчинами кислот (у випадку відсутності пасивування) та лугів:
Ве + 2ОН– + 2Н2О = [Ве(ОН)4]2– + Н2, 2Аl + 6H+ = 2Al3+ +3H2.
Магній та алюміній відновлюють багато металів з їх оксидів:
2Аl + Fe2O3 = Al2O3 + 2Fe.
Тому ці метали використовуються в металотермії.
Широко використовується в якості адсорбенту алюмогель, який одержують шляхом обережного нагрівання Al(OH)3:
2Al(OH)3 = Al2O3 +3Н2О.
В пожежній справі застосовується сульфат алюмінію як кислотний компонент газогенеруючого складу:
6NaHCO3 + Al2(SO4)3 3Na2SO4 +2Al(OH)3 + 6CO2.
2Al(OH)3 і Mg(OH)2 використовуються в якості наповнювачів пластичних мас, які знижують їх пожежну небезпечність.
Важкі конструкційні метали. Хімічні властивості заліза.
До важких конструкційних металів відносять такі, густина яких перевищує 5000 кг/м3. Це: залізо, манган, хром, мідь, цинк, нікол, станум і деякі інші.
Найбільш практично важливим з них є залізо (елемент ферум) – перший метал за рівнем виробництва. Сплави заліза з карбоном називають чавунами, якщо вміст карбону перевищує 2,14%, і сталями при меншому вмісті карбону. В своїх сполуках ферум проявляє ступені окиснення +2 і +3. Згідно з положенням в ряду активності ферум є металом середньої активності.
Залізо реагує з деякими неметалами при нагріванні:
2Fe + 3Cl2 = 2FeCl3, 4Fe + 3O2 = 2Fe2O3.
Дрібні порошки заліза можуть займатися при контакті з повітрям (пірофорне залізо).
Реакція з кислотами відбувається з помірною швидкістю:
Fe + 2HCl = FeCl2 + H2, Fe + 4HNO3 = Fe(NO3)3 + NO + 2H2O,
але в концентрованих нітратній та сульфатній кислотах залізо пасивується. Сполуки двовалентного феруму легко окислюються киснем повітря до сполук зі ступінню окислення +3:
4Fe(OH)2 + O2 + 2H2O = 4Fe(OH)3 .
Мідь (елемент купрум) відносять до відносно малоактивних металів, вона в ряду активності знаходиться після гідрогену. Тому мідь не окислюється іонами водню, але легко реагує з азотною та концентрованою сірчаною кислотою. Сплави міді (бронзи, латуні) досить корозійностійкі. Найбільш поширені сполуки купруму, в яких її ступінь окиснення дорівнює +2. Однією з найбільш поширених сполук купруму є мідний купорос (CuSO45Н2О). Гідроксид купруму (ІІ), на відміну від більшості інших гідроксидів, легко розкладається під час невеликого нагрівання:
Cu(OH)2 = CuO + Н2О.
Особливістю мангану є його можливість перебувати у багатьох ступенях окиснення: +2, +3, +4, +6, +7. У ступенях окиснення +4, +6, +7 манган проявляє властивості сильного окисника (MnO2, KMnO4, K2MnO4). Оксиди та гідроксиди мангану (+2) і (+3) проявляють основні властивості, відповідні сполуки Mn(+4) – амфотерні, а сполуки Mn (+6, +7) – кислотні властивості.
Нікол – згідно з положенням в ряду активності, метал середньої активності, але, завдяки здатності пасивуватися, нікол в багатьох випадках є дуже стійким до корозій матеріалом. Основна ступінь окиснення ніколю є +2.
Хром, подібно до марганцю, може знаходитися у багатьох ступенях окиснення: +2, +3, +6. Сполуки хрому (+6) – сильні окисники. Найчастіше з них в якості окисника використовується біхромат калію (К2Сr2O7). Сплави заліза з ніколем і хромом дуже корозійностійкі, вони є основою нержавіючих сталей.
Загальні властивості металів.
Основною загальною властивістю металів є легкість до віддання електронів або, іншими словами, метали мають відновлювальні властивості.
Метали реагують з неметалами: активні за звичайних умов, неактивні за підвищеної температури. Благородні метали не реагують з більшістю неметалів.
З водою реагують лужні та лужно-земельні метали (магній при нагріванні з водою).
З кислотами:
а) іони водню окислюють метали, що стоять в ряду активностей до водню;
б) з азотною і концентрованою сірчаною кислотою реагує більшість металів, що знаходяться в ряду активності до срібла включно;
в) деякі метали (Al, Fe, Ti) пасивуються в концентрованих сульфатній та нітратній кислотах.
З розчинами або розплавами лугів реагують типові амфотерні метали (Zn, Al, Be).
З розчинами солей реагують такі метали, активність яких більша, ніж активність металу, що входить до складу солі.
З оксидами металів (під час нагрівання) реагують такі метали, активність яких значно перевищує активність металу, що входить до складу оксиду.
