Відстань від насаджень до будівель

Споруди	Мінімальна відстань в м
	до осі стовбура дерева	до чагарників
Зовнішні стіни	5	1,5
Кювет чи край проїжджої частини	2 - 2,5	1,5
Підпірна стінка	3	1
Тротуар	0,75	0,5
Садова доріжка	0,75
Мала освітлювальна мережа (до крони)	1,5
Щогли трамвая (до крони)	1,5	1,5
Огорожі більше 2 м	4	1
Підземні комунікаційні мережі :
газопровід	2	2
теплопровід	2 (2,5)	1 (1,5)
Водопровід і каналізація	1,5 (2,5)	1,5
електрокабель	2	0,5 (1)
комунікації в трубах	1	0,3

Озеленення шкільної ділянки не повинно заважати проникненню сонячного світла в будівлю. По периметру її необхідно створювати захисну зону з дерев і кущів шириною не менше 1,5 м.

Чагарники висаджуються не ближче 5 м від будівлі школи, високі дерева не ближче 10 м.

На смузі шириною 1,5 – 3 м дерева висаджують в один ряд, на смузі шириною в 4,5 – 6 м - в два ряди. Відстань від доріжок до древ повинна бути не менше 1 м.

На шкільних територіях не допускається посадка дерев та чагарників з отруйними плодами. Шкільна ділянка повинна бути огороджена по всьому периметру.

Озеленення ділянок дитячих установ містить в собі зону деревинних і чагарникових насаджень шириною 6 – 10 м, що розміщується по межах ділянки, а також живу огорожу, що відокремлює гральні майданчики, город, зоокуточки, квітники, газони.

Зелені насадження на територіях промислових підприємств виконують головним чином санітарно-гігієнічну та захисну функцію (від пилу, газів, диму). А також призначені для короткотермінового відпочинку працюючих.

Тут використовуються деревинно-чагарникові породи, стійкі до диму, газу та пилу, що створюють затінені куточки, доповнені квітниками та газонами.

Передбачається озеленення:

а) передзаводських площ у головного входу;

б) внутрішніх заводських магістралей і проїздів;

в) вільних від забудови площ в місцях розміщення будівель побутових

приміщень, столових, медпунктів, заводоуправлінь і місць

відпочинку, а також навколо споруд для очистки стічних вод;

г) між окремими цехами і групами цехів з шкідливим виробництвом

або великим виділенням газу та пилу;

д) на смугах, що відділяють тротуари від автомобільних шляхів;

є) в місцях водозабірних споруд та кисневих агрегатів.

На незабудованих ділянках без твердого покриття, а також вздовж огорожі підприємства висіваються трави з метою зменшення пилу.

В цілому площа озеленення повинна складати 15 – 20 % площі території промислового підприємства.

Лісопарки - впорядковані приміські лісові масиви, призначені для масового відпочинку людей. Враховуючи це в лісопарках розміщують туристичні бази, наметові містечки, пляжі, човнові станції. Джерела і водойми на території лісопарків необхідно утримувати з додержанням санітарно-гігієнічних вимог.

Основні види лісопаркових ландшафтів: ландшафти закритого, напіввідкритого та відкритого просторів, визначаються ступінню зімкнутості крони дерев. Композиційні центри лісопарків створюються в місцях з найбільш красивим ландшафтом: на відкритих ділянках, поблизу водойм.

Лісопарки повинні мати достатню площу відкритих просторів лукового типу, мальовничо поєднаними з масивами дерев та чагарників.

Куртини, живі огорожі, алейні та поодинокі насадження, клумби, квітники тут займають відносно невелику площу.

В лісопарках відкриті території становлять 15 – 20 % всієї площі, напіввідкриті - 40 – 50 %, решта площі займається великої щільності насадженнями.

Насадження декоративних дерев і чагарників провадиться на узліссі лісових масивів з метою створення галявин, зорових точок і перспектив, коло водойм, на поворотах доріг, на відкритих просторах у вигляді поодиноких екземплярів або груп дерев.

Існуючий підлісок та рослинний покрив зберігаються в недоторканому вигляді; передбачається обводнення території на основі струмків, ставків та заболочених територій, при поглибленні яких можуть бути створені водойми.

В лісопарках в мальовничих куточках передбачаються прості пристосування і обладнання для організації відпочинку - стовпи для розбивки наметів, місця для вогнищ, палива, сміття, туалет, стоянки для автомашин, оборудуються питні джерела, укриття від дощу.

В лісопарках влаштовують алеї, дороги пішохідного руху, прогулянкові дороги, алеї по найбільш мальовничих місцях (пішохідні, велосипедні, автомобільні), дороги господарчого призначення.

Лісопарки повинні бути з’єднані з містом швидкісним транспортом.

Література:

1. Горохов В.А., Лунц Л.Б. Парки мира. - М.: Стройиздат, 1985.-328 с.

2. Под ред..А.П. Вергунова. Архитектурная композиция садов и парков. -М.: Стройиздат, 1985.-254с.

3. Жирнов А.Д. Искусство паркостроения. - Львов: «Вища школа», 1977.- 206 с., ил.

4. Косаревский И. А. Искусство паркового пейзажа. - М.: Стройиздат, 1977. – 246 с.

5. Косаревский И. А. Композиция городского парка. - К.: Будивельнык, 1971 – 149 с.

6. Кудрявцев К.В. Архитектурная графика: Учебное пос. для вузов. М.: Стройиздат, 1990. – 312 с.

7. Николаевская И. А. Садово-парковый ландшафт. - М.: Стройиздат, 1989. – 344 с.

8. Николаевская И.А. Благоустройство городов: Учебник для строит. техникумов. – 2-е изд. перераб. - М.: Высшая школа, 1990. – 188 с.

9. Приходько П.И. Ландшафтная композиция малого сада. - К.: Будівельник, 1976. – 84 с.

10. Родичкин И.Д. Проектирование современных загородных парков. - К.:Будівельник, 1981. – 152 с.

11. Рубцов Д.І. Дерева та кущі в ландшафтній ахітектурі. - К.: Будівельник, 1965. – 119 с.

12. Северин С.И. Комплексное озеленение в благоустройстве городов. - К.: Будівельник, 1985. – 230 с.

13. Авторская группа: Л.И. Ивахова, С.С. Фесюк, В.С. Самойлов [текст] Современный ландшафтный дизайн - М.: ООО Изд. Аделант, 2008. – 384с.

Навчально-методичне видання