54. Комутатор. Призначення і характеристика.
Комутатори, концентратори, маршрутизатори та точки доступу використовуються для з’єднання комп’ютерів у мережі, але кожен із цих типів обладнання має різні можливості.
Мережний комутатор (англ. network switch) або світч (від англ. switch – «перемикач») – це пристрій, призначений для з'єднання декількох вузлів комп'ютерної мережі в межах одного сегмента. На відміну від концентратора, що поширює трафік від одного під'єднаного пристрою до всіх інших, комутатор передає дані лише безпосередньому отримувачу. Це підвищує продуктивність і безпеку мережі, рятуючи інші сегменти мережі від необхідності (і можливості) обробляти дані, які їм не призначалися. Комутатори можуть надсилати й отримувати дані одночасно, тому вони працюють швидше концентраторів. Тому, якщо мережа містить чотири або більше комп’ютерів чи використовується для обміну великими обсягами даних між комп’ютерами краще використовувати комутатори, хоч вони і дещо дорожчі за концентратори.
Комутатор працює на канальному рівні моделі OSI, і тому в загальному випадку може тільки поєднувати вузли однієї мережі по їхніх MAC-адресах. Комутатори поділяються на керовані й некеровані (найпростіші).
Комутатор записує MAC-адреси приєднаних до нього комп'ютерів – деякі ідентифікатори мережевих карт і далі переправляє пакет тільки на той комп'ютер, чия MAC-адреса написана в пакеті. Перехід на комутатори ліквідує проблему сніфінгу, крім того істотно знижує навантаження на лінії. Комутатор може мати виділений порт, так званий UpLink, призначений для відправки пакетів, що не знайшли адресата в локальній мережі.
Найбільш поширені, керовані комутатори, що дозволяють до себе приєднатися – для початку через спеціальний порт (не мережевий) і налаштовувати його з комп'ютера. Далі комутатору можна надати IP-адресу і потім керувати ним по мережі.
55. Комутація пакетів.
Особливістю методу комутації пакетів (КП) є одночасне колективне використання каналів значною кількістю абонентських систем. Тут фізичні тракти не створюються і жоден канал не віддається в монопольне володіння парі абонентських систем. Кожним з каналів у міру надходження передаються блоки даних, що посилаються різними абонентськими системами.
Оскільки всі канали комутаційної підмережі функціонують автономно, то кожен з них описується двома рівнями протоколів. Фізичний рівень (1) характеризує канал, а канальний рівень (2) забезпечує керування передачею блоків даних по цьому каналу.
Проте комутація пакетів не забезпечує доставки послідовностей блоків даних у точно визначений час. Тому використання цього способу у випадках, коли цей час потрібно гарантувати, виявилося неможливим або дуже складним.
56. Структура побудови деревовидної мережі.
Деревоподібна мережа (рис. б) - структура, в якій між кожною парою вузлів існує тільки один шлях. Окремими різновидами деревоподібної мережі є вузлова мережа (рис. в) з ієрархічною побудовою і супідрядністю вузлів. Деревоподібна мережа утворена шляхом поєднання кількох топологій.
