- •Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, тзн
- •Література :
- •Структура заняття
- •Вступ. Культурологія як наука. Поняття про культуру
- •Первісна культура. Первісні вірування.
- •План заняття №2
- •Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, тзн
- •Опорний конспект
- •Навчальні посібники
- •Література :
- •Структура заняття
- •Розкриття теми. План заняття.
- •Підведення підсумків :
- •Культура стародавнього світу
- •Культура стародавньої індії. Культура стародавнього китаю.
- •План заняття №3
- •Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, тзн
- •Опорний конспект
- •Навчальні посібники
- •Література :
- •Структура заняття
- •1.Організаційна частина.
- •2.Вступна бесіда викладача
- •3. Виступи студентів, доповнення і коригування відповідей, дискутування
- •4. Заключне слово викладача
- •Антична культура
- •Культура стародавньої україни
- •Питання для проведення заліку з модуля №1
- •Контрольні тести для проведення заліку з модуля №1
- •Тематика рефератів
План заняття №2
Вид заняття ЛЕКЦІЯ (лекція)
Тема : КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ
Мета заняття: познайомитись із основними досягненнями культур стародавніх цивілізацій – давньоєгипетської та країн Месопотамії; виховувати гуманізм; розвивати почуття прекрасного; вдосконалювати навики створення презентацій.
Методи : бесіда, розповідь, пояснення, робота з опорними конспектами, відео перегляд.
Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, тзн
Опорний конспект
Навчальні посібники
Відеофільм «Древній Єгипет онлайн». video.onlin.ua.
Література :
Основна : Греченко В.А., Чорний І.В. Світова та українська культура: довідник для школярів та студентів. – К.: Літера ЛТД, 2009. – Тема 3.
Додаткова : Історія української та зарубіжної культури: Навч. Посібн./ За ред.. С.М.Клапчука, В.Ф.Остафійчука. – К.: Знання-Прес, 2004. Культурологія. Навчально-методичний посібник для студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, 2008. Энциклопедия для детей. Т.6. Религии мира. Ч.1. – М.: Аванта +, 2003. – С.53-96.
Структура заняття
Організаційна частина.
Перевірка готовності студентів та аудиторії до початку заняття.
Актуалізація опорних знань. Контроль знань.
Коли і де виникли перші держави? Знайдіть їх на карті.
Назвіть фактори, які вплинули на процес становлення та розвиток цих держав?
Повідомлення теми, мети, основних завдань.
Знати : визначні пам’ятки єгипетської, шумерської, вавилонської та ассирійської культур.
Вміти : показувати на карті найвідоміші культурні центри Стародавнього Сходу.
Мотивація навчальної діяльності (питання, задачі, проблемні ситуації).
Стародавній світ є колискою людської цивілізації. Якщо уявити історію європейської культури у вигляді триактної драми - Античність, Середньовіччя, Новий час, то прологом першому акту стане Стародавній Схід.
Розкриття теми. План заняття.
Культура Стародавнього Єгипту.
Культура Месопотамії (Шумеру, Вавилону, Ассирії).
Підведення підсумків :
Узагальнення матеріалу :
Заповнити таблицю «КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ»
-
Назва держави
релігія
архітектура
література
мистецтво
Домашнє завдання: опрацювати матеріал теми №2, підготуватися до семінарського заняття на тему «Антична культура»
Видача завдання для самостійної роботи студентів:
Заповнити таблицю «Культура стародавньої Індії та Китаю»
Викладач : МЕНЗУЛ В.О.
Культура стародавнього світу
План.
Культура Єгипту.
Культура Месопотамії.
1.Найдавнішою вважається цивілізація Стародавнього Єгипту. На межі IV і III тис. до н.е. у Північно-Східній Африці, в долині річки Ніл утворилися дві великі держави – Верхній і Нижній Єгипет. Згодом перша силою підкорила собі другу, і весь Єгипет об’єднався під владою одного фараона. Цей володар, якого звали Менес, заснував І-у династію фараонів (за підрахунками жерця Манефона, у Єгипті змінилося 30 династій). Історію Стародавнього Єгипту поділяють на кілька періодів: Давнє царство (близько 2800 – 2250 рр. до н.е.); Середнє царство (близько 2150 – 1780 рр. до н.е.); Нове царство (близько 1580 – 1070 рр. до н.е.); Пізній час. У 332 р. до н.е. Єгипет підкорив Александр Македонський і в країні стала правити грецька династія Птоломеїв. У 30 р. до н.е. Єгипет як провінція увійшла до складу Римської імперії.
Релігія. Давні єгиптяни вшановували природу і земну владу. Найбільшими богами вважалися сонце Ра та годівник Хапі. Більшість богів єгиптяни уявляли звіроликими, що є певним проявом тотемізму. Бог з головою шакала Анубіс допомагав вічно живому богу Озірісу вершити суд над душами померлих , бог-бик Апіс був символом плодючості, богиню-левицю Сохмет називали «матір’ю царів», бог з головою ібіса Тот навчив людей рахувати і писати, бараноголовий бог Хнум виліпив перших людей на гончарному крузі. У Єгипті дуже поширеним був культ тварин. Священних тварин утримували при храмах, а після смерті бальзамували і ховали на спеціальних кладовищах. Деякі фараони намагалися проводити релігійні реформи (18 династія, фараони Аменхотеп ІІІ та його син Аменхотеп ІV). Останній проголосив єдиним богом держави Атона, уособлення сонячного диска. Навіть своє ім’я він замінив на Ехнатон. Вірною соратницею чоловіка стала його дружина Нефертіті. Сам фараон вважався живим богом, сином бога сонця Ра і спадкоємцем сина Озіріса, Гора. На честь фараона зводилися грандіозні статуї, храми. Єгиптяни, будучи дуже життєлюбною нацією, прагнули до існування і після смерті. Вони вірили в існуваня особливої субстанції – двійник душі Ка. Щоб Ка жила вічно, треба було дотримуватися певних правил: якомога довше зберігати тіло померлої людини. Тому єгиптяни розробили складний метод бальзамування (тривав70 днів), в результаті якого тіло небіжчика висихало, перетворювалося на мумію й зберігалося досить довго.
Архітектура, мистецтво. Візитною карткою архітектури Стародавнього Єгипту є усипальниці фараонів. Піраміди є одним із семи чудес світу. Вважається, що першу піраміду побудував архітектор Імхотеп для фараона ІІІ-ої династії Джосера. Проте набагато відомішими є піраміди 3-х фараонів IVдинастії: Хеопса, Хефрена і Мікеріна, розташовані на плато Гіза біля Каїра. Найбільша з цих пірамід - піраміда Хеопса, вражає своїми розмірами: вона має висоту 146м, довжина кожної із 4-ох граней основи становить 230м ; складена із 2млн. 300 тис. блоків, вага кожного із яких становить від 2 до 30т. Поховання царів та вельмож утворювали великі «міста мертвих». Некрополь у м. Луксор складається з Долини Царів, Долини Цариць та кладовищ вельмож і робітників некрополю. На честь небіжчиків споруджували заупокійні храми і пам’ятники. Так, біля 3-ох великих пірамід височіє велетенський кам’яний сфінкс – лев з головою людини. За переказами, обличчя Великого сфінкса є портретом фараона Хефрена (висота – 19,8м, рот – 2,32м, вухо - 1,97м). Поміж лапами сфінкса колись стояв храм. Араби, які колонізували Єгипет у VІ ст., називали його «Батьком жаху». Розквітає храмове будівництво. За часів Нового царства на честь бога сонця Амона-Ра зводяться грандіозні храми: південний – Луксорський і північний – Карнакський. Площа Великого (колонного залу) храму в Карнаку дорівнювала 5,5 тис. кв. м. 12 центральних колон цього залу, які утворюють прохід, мають висоту 21м і 10м в обхваті. Відомі також храми Абу-Сімбел, Дейр-ель-Бахрі.
Цікавою є єгипетська скульптура, яка досить точно передавали риси вдачі людини (статуя Хефрена, погруддя Нефертіті). Стіни храмів та гробниць прикрашалися орнаментом або розписами. Показуючи людську фігуру, митці поєднували два ракурси: вид спереду і збоку. Голову малювали в профіль, око спереду, плечі спереду, а ноги в профіль. Від ніг до очей ішов плавний перехід. До гробниць клали предмети повсякденного побуту. У 1922р. у Долині царів англійський археолог Г.Картер знайшов гробницю фараона 18 династії Тутанхамона. Там було знайдено безліч памяток декоративно-ужиткового мистецтва давніх єгиптян: інкрустовані золотом та дорогоцінним камінням скриньки, золоті статуї, букети, берла, обручки. На обличчі юного фараона був неперевершений шедевр – золота маска із вставленим коштовним камінням.
Освіта і наука. Єгиптяни створили перші в світі медичні трактати; обчислювали площу трикутника, об’єм циліндра, поверхню півкулі; вміли передбачати затемнення сонця, періоди розливу Нілу; культивували чужоземні культури.
Література. Люди Та-Кемету створили різноманітну за характером літературу. Писали ієрогліфами на папірусі. Це були релігійні тексти («Написи пірамід», написи саркофагів, гімни на честь богів), філософська лірика («Пісня арфіста», «Розмова зневіреного зі своєю душею»), казки («Казка про двох братів», «Казка про правду і кривду»), дидактична література («Повчання Птахотепа»), тощо. Гострим драматизмом сповнена «Повість про Сінухета», створена за часів ХІІ династії. Досить цікавою є збірка текстів, яка отримала назву «Книга мертвих» - сувій, який вкладався до рук небіжчика і на якому записувалися молитви до богів та заклинання, які повинні були відлякувати демонів. Книга мала допомогти небіжчику пройти всі частини потойбічного царства й дістатися до Залу Двох Істин, де проходить суд Озіріса.
2. На Близькому Сході в IVст. до н.е., між річками Тигр та Євфрат, виникла цивілізація Месопотамії, або Дворіччя. Її культура складається з культур 3-ох держав, що послідовно змінили одна одну: Шумеру, Вавилону, Ассирії.
Релігія. Шумеро - аккадці вважали, що їхня цивілізація має божественне походження. Боги створили Землю та впорядкували життя на ній за небесною подобою. Відтак між небом і землею існує нерозривний зв'язок. Як і єгиптяни, жителі Месопотамії мали безліч богів. У шумерів – це Ану, Енліль, Енкі, Інанна, Нінхарсаг, у ассирійців – Ашшур. Вавилоняни, прийнявши багатьох шумерських богів, мали і власних богів - Мардука, богиню кохання Іштар, володаря небес Набу та інших. Міфологія Месопотамії пронизана почуттям жаху та безнадійності. Боги шумеро-аккадійців жорстокі та заздрісні до людей. Саме месопотамці першими сформулювали поняття : «Пам’ятай про смерть», тобто поспішай насолоджуватися кожною миттю життя, бо воно скороминуще, а після смерті вже не буде нічого радісного (міф про зішестя богині Іштар до підземного царства).
Культура Шумеру. Шумерська культура була колискою не лише месопотамської, але й культури всього світу. Шумери винайшли колесо та гончарний круг; першими навчилися виплавляти бронзу та виробляти кольорове скло; створили першу професійну армію та перші правові кодекси; встановили, що рік складається з 365 діб. Саме шумери почали будувати типові для Месопотамії пам’ятники – східчасті вежі – зіккурати. Вони зводилися в 3-4 виступи, інколи кількість сходинок доходила до 7. У верхній частині зіккурату розміщувалося святилище, яке вважалося «домівкою бога».
Шумери винайшли клинопис. Клинописні значки наносилися паличкою на табличку із сирої глини, а потім ця табличка випалювалася й могла зберігатися дуже довго. З літературних пам’яток шумерів до нас дійшли численні міфи (про створення світу, всесвітній потоп), найдавніший варіант епосу про Гільгамеша.
Культура Вавилону. Згідно з однією із клинописних табличок, у Вавилоні було 53 храми великих богів, 55 невеликих храмів верховного бога Мардука, 300 малих святилищ земних та підземних богів, 600 святилищ небесних богів, 180 жертовників богині війни та кохання Іштар і 200 жертовників для інших богів. Найвідомішою спорудою в місті була Есагіла – 90-метрова вежа-зіккурат на честь бога Мардука. Цар НавуходоносорІІ оточив місто міцними мурами. В мурах були ворота, від яких до центру міста йшли широкі гарні вулиці, забудовані палацами та храмами. Головні ворота, присвячені богині Іштар, були облицьовані кахлями з рельєфним зображенням тварин. За наказом Навуходоносора ІІ було збудовано 2-е з 7 чудес світу – висячі сади Семіраміди. Відомою пам’яткою давньовавилонської культури є двометровий кам’яний стовп, на якому записано закони Хаммурапі. Літературні твори: «Поема про Атрахасіса», в якій розповідається про створення людини й всесвітній потоп; космогонічний епос «Коли нагорі», в якому було описано походження богів і всесвіту. В творі розповідається про боротьбу небожителів із страшним чудовиськом Тіамат. Лише Мардук може протистояти потворі, тому саме йому пропонують трон верховного правителя небес. Вавилонянами було створено остаточну версію поеми про Гільгамеша – героя, який шукав і не знайшов безсмертя. В творі стверджується, що не можна втекти від неминучого.
Культура Ассирії. Ассирійська культура вславляла міць, перемоги та завоювання своїх царів. В ній переважали не релігійні, а світські основи. Не культова архітектура, а будівництво палаців та фортець притаманне ассирійській державі. Відомим є палац царя Саргона ІІ поблизу Ніневії. Вхід до нього охороняли крилаті бики з людськими головами, палаючими очима, з величезними прямокутними бородами. Це добрі створіння – шеду. Світські сюжети переважали в рельєфах та розписах ассирійських палаців. До нас дійшли численні портрети ассирійських царів: Саргона ІІ, Ашшурнасірпала ІІ, Ашшурбаніпала та інших. Царів зображали грізними та величними. Особливо майстерно митці зображали сцени полювання, де реалістично відтворювали різних тварин – коней, верблюдів, левів. «Вмираюча левиця» з палацу Ашшурбаніпала є шедевром світової ваги. У палаці цього правителя було зібрано найзначнішу в усьому стародавньому світі бібліотеку, яка містила кілька десятків тисяч клинописних табличок. Культура Месопотамії справила великий вплив на культуру сусідніх держав: Ірану, Урарту, Палестини.
САМОСТІЙНА РОБОТА №2 (2години)
