3.4. Побудова повздовжніх профілів та поперечних перерізів каналів

Зрошувальні канали відносять до лінійних ГТС. Будівництво таких споруд здійснюють за відповідними комплектами технічної документації до якої відносять поздовжній профіль.

Мета побудови поздовжніх профілів здійснюється:

• для ув’язки рівнів води в ланках зрошувальної мережі;

• визначення відміток дна бровок каналів по всій їх довжині;

• визначення об’ємів земляних робіт.

В курсовому проекті відповідні профілі запроектовані для двох каналів які ввійшли в розрахункову трасу – це 2 К та 2.4 К.

Масштаби плану: вертикальний – 1:100, горизонтальний 1:10000.

Порядок побудови повздовжнього профілю:

1. по трасах каналів, починаючи з голови, через 100 м розбиваємо пікети, одночасно заповнюємо відповідні графи таблиці до профілю;

2. по інтерполяції на кожному ПК визначаємо відмітки ПЗ і заповнюємо 1 графу таблиці;

3. за даними 1графи, по таблиці будується поздовжній профіль по трасі каналу;

4. за допомогою умовних позначень на поздовжніх профілях поверхні фіксують призначення каналів,які збирають воду з тих каналів по яких будується профіль;

5. ув’язку рівнів води і побудови починають з останнього каналу при цьому може бути 3 варіанти :

1. і_к = і_сер

2. і_к < і_сер

3. і_к > і_сер

6. у першому варіанті ув’язка рівнів води і побудова профіля відбувається наступним чином:

• на поздовжньому профілі відмічають рівні води в тимчасових зрошувачах, виходячи з умови,що рівні води в тимчасових зрошувачах мають бути вище поверхні землі на 5-10 см;

7. визначаємо положення диктую чого тимчасового зрошувача, тобто такого який,самий не вигідний з точки зору забезпечення командування рівнів води;

8. відмітка максимального рівня води в ділянковому каналі,в точці підключення диктую чого тимчасового зрошувача:

, м

9. відмітка дна каналу :

, м

10. відмітку форсованого рівня :

, м

11. відмітка дна дамби:

, м

12. глибина виїмки :

, м

13. висота насипів:

Поздовжній профіль по ділянковому каналі 2.4К зображено на рис.3.2.

IV. Проектування та розрахунок колекторно-дренажної мережі на засолених землях

4.1 . Прогноз змін гідрогеологічної ситуації на масиві зрошення

Під впливом зрошення гідрогеологічна обстановка на ділянці може помінятись, оскільки грунтові води практично безстічні, мають високу мінералізацію і залягають порівняно не глибоко. Прогноз зміни гідрогеологічної обстановки на ділянці здійснюється на основі розрахунку водного балансу.

Показник водного балансу, тобто об’єм води, який може поступити в грунтові води за рахунок зрошення визначається:

, м³/га (57)

м³/га

де Р – річна норма опадів, Р=4400м³/га;

М_сзв – середньозважена величина поливної норми, визначається за режимами зрошення, м³/га;

V_ф - об'єм фільтраційних втрат із зрошувальних каналів, м³/га:

, м³/га (58)

м³/га

де η_сис- коефіцієнт корисної дії системи каналів;

α₁, α₂ - відповідно коефіцієнти , які характеризують частку зрошувальної норми і частку опадів, які можуть попасти в грунтові води, .

Об'єм води який безпосередньо перетече грунтові води визначається за виразом:

, м³/га (59)

м³/га.

де – вихідний запас вологи в активному шарі грунту, м³/га;

W_нв – запас вологи в активному шарі грунту, який відповідає найменшій вологоємності;

_,м³_{/га (60)}

де - об’ємна маса в розрахунковому шарі грунту, =1,30 т/м³;

- потужність розрахункового шару грунту (1м);

- вихідна вологість в % від маси сухого грунту;

- вологість в розрахунковому шарі грунту, що відповідає найменшій вологоємності в % від маси сухого грунту;

_{, м}³_{/га (61)}

_{Так, як Wнв зі знаком «+», то має місце рівень грунтових вод}

Висота підйому РГВ за кожен рік експлуатації визначається за формулою:

, м (62)

м

де б - коефіцієнт вільної шпаруватості, 0,05.

Критична глибина мінеральних грутових вод – це глибина з якої сольові розчини від дзеркала грунтових вод не досягають кореневмісного шару грунтових вод:

, м (63)

м

де h_wp – висота капілярного підняття, h_wp =0,95;

h_a - товщина кореневого шару грунту, h_a =1,0м;

Δh - запас між h_a і h_wp, Δh =0,1…0,2м.

Тривалість підйому РГВ до критичної глибини визначається за формулою:

, років (64)

років

Так як тривалість підйому РГВ менше 10 років, то дренаж влаштовується одночасно з будівництвом зрошувальної системи.