Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Mendus_Pasha.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
756.74 Кб
Скачать

3.1. Проектування зрошувальної мережі на плані

Зрошувальна мережа є однією із головних частин зрошувальної системи.

При використанні для поливу ДМ ДДМ – 100 МА зрошувана мережа проектується відкритою. Вона складається з тимчасової і провідної зрошуваної мережі.

Тимчасова мережа проектується в межах полів ділянок (полів сівозміни). У конкретному випадку представлена тимчасовими зрошувачами які запроектовані через 120 м за похилом поверхні. (див рис.2.1).

Провідна зрошувальна мережа при невеликих розмірах зрошувальної площі (1 сівозміна) складається із внутрішньогосподарських і ділянкових розподільчих каналів.

Порядок проектування на плані провідної зрошувальної мережі наступний:

  • Аналізуються рельєфні умови і на верхній межі сівозміни фіксується найвища точка поверхні, де проектується регулюючий басейн. Вода в регулюючий басейн подається по напірному трубопроводу НС.

  • З регулюючого басейну вода подається у внутрішньогосподарські розподільчі канали які проектують по межах сівозміни і окремих полів за похилом поверхні. З внутрішньогосподарських розподільчих каналів вода подається у ділянкові розподільчі канали які проектуються по верхніх межах полів ділянок, а з них у тимчасові зрошувачі. Допускається варіант розподілення води у тимчасові зрошувачі безпосередньо із внутрішньогосподарських розподільчих каналів, але при цьому мають бути витримані дві умови:

  • Витрата внутрішньогосподарського розподільчого каналу не має перевищувати 500 л/с;

  • До цього каналу мають бути підвішені не більше чим 4 поля сівозміни.

3.2. Визначення розрахункових витрат провідних зрошувальних каналів

Зрошувальні канали розраховуються на пропуск трьох витрат:

  • максимальної;

  • мінімальної;

  • форсованої.

Внутрішньогосподарські і ділянкові канали, що має місце в конкретному випадку розраховуються на пропуск тільки максимальної і мінімальної витрат. Якщо внутрішньогосподарський розподільчий канал безперервної дії то його розраховують на пропуск усіх трьох витрат.

Головною розрахунковою витратою є максимальна витрата, за якою проводиться гідравлічний розрахунок каналів. Визначення максимальної витрати провідних каналів проводять для каналів,які входять в розрахункову трасу, в неї включаються канали, сумарна довжина яких найбільша, починаючи від точки водо виділу.

Розрахункова схема викреслена на окремому аркуші пояснювальної записки, як схема.

Фіксуємо початок і кінець кожного каналу,через 100 м,починаючи з голови,розбиваємо на пікети. На схемі розрахункової схеми показуємо місця підключення каналів, які можуть працювати з каналами розрахункової траси.

Порядок визначення максимальної витрати наступний:

  1. спочатку намічають розрахункову трасу в яку входять зрошувальні канали, які подають воду на саме віддалене поле сівозміни від РБ.

  2. По каналах розрахункової траси, починаючи з голови, через 100 м розбивають пікети, фіксуючи при цьому місця підключення каналів які не входять в розрахункову трасу, але можуть одночасно працювати з каналами розрахункової траси.

  3. Для зручності схема розрахункової траси викреслюється на окремому аркуші.

  4. Основою для визначення максимальних витрат каналів є максимальна кількість одночасно працюючих дощувальних машин (див. графік поливів), витрата ДМ та схема розташування ДМ на полях сівозміни.

За нормами на 1 поле сівозміни може бути подана витрата яка не перевищує 250 – 260 л/с. Виходячи з цього положення на 1 полі сівозміни максимально можуть працювати 2 дощувальні машини ДДА – 100 МА.

  1. Максимальна витрата нетто ділянкового зрошувального каналу 2.4.К дорівнює:

, л/с (18)

де N- кількість одночасно працюючих машин з графіка роботи машин;

ηнттз – ККД тимчасового зрошувача (0,95).

Витрата брутто зрошувача:

л/с (19)

де S’ –втрати води з каналу в л/с на 1 км його довжини;

l – довжина ділянки каналу в км.

Витрата розподільчого каналу нетто:

, л/с (20)

Витрата брутто розподільчого каналу:

, л/с (21)

Всі розрахунки зводимо в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1

Визначення розрахункових витрат зрошувальних каналах

Найменування

(шифр) каналу

Пікети

Довжина,

км

Qнт,л/с

Витрати,л/с

Qбр,л/с

ККД

Від

До

S’

S’∙lк

2 тз

-

-

-

260,0

-

-

279,6

0,93

2.4 К

0+00

14+80

1,48

279,6

2,9

4,29

283,9

0,98

2 тз

-

-

-

260,0

-

-

279,6

0,93

2.3 К

-

-

0,84

279,6

2,9

2,44

282,04

0,99

2 К

0+00

22+30

2,23

565,9

4,6

10,3

576,2

0,98

За результатами розрахунків визначаємо коефіцієнт корисної дії системи:

, л/с (22)

л/с

За нормами ДБН ( ККД системи каналів не має бути менше 0,75, при меншому,на каналах мають бути передбачені протифільтраційні заходи (ККДсист.=0,75) .

Висновок: ККД сист = 0,90 ˃ ККД норм = 0,75 – на каналах протифільтраційні заходи не передбачаються.

Розрахункові витрати каналів наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Розрахункові витрати провідних зрошувальних каналів

Назва каналу

Пікети

Довжина,

км

Qmax, л/с

Qmіn, л/с

Qфор, л/с

від

до

2.4 К

0+00

14+80

1,48

283,9

113,6

-

2 К

0+00

22+30

2,23

576,2

230,5

-

Мінімальна витрата каналу що входить в розрахункову трасу визначається:

(23)

Форсована витрата визначається:

(24)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]