3.1. Проектування зрошувальної мережі на плані

Зрошувальна мережа є однією із головних частин зрошувальної системи.

При використанні для поливу ДМ ДДМ – 100 МА зрошувана мережа проектується відкритою. Вона складається з тимчасової і провідної зрошуваної мережі.

Тимчасова мережа проектується в межах полів ділянок (полів сівозміни). У конкретному випадку представлена тимчасовими зрошувачами які запроектовані через 120 м за похилом поверхні. (див рис.2.1).

Провідна зрошувальна мережа при невеликих розмірах зрошувальної площі (1 сівозміна) складається із внутрішньогосподарських і ділянкових розподільчих каналів.

Порядок проектування на плані провідної зрошувальної мережі наступний:

• Аналізуються рельєфні умови і на верхній межі сівозміни фіксується найвища точка поверхні, де проектується регулюючий басейн. Вода в регулюючий басейн подається по напірному трубопроводу НС.

• З регулюючого басейну вода подається у внутрішньогосподарські розподільчі канали які проектують по межах сівозміни і окремих полів за похилом поверхні. З внутрішньогосподарських розподільчих каналів вода подається у ділянкові розподільчі канали які проектуються по верхніх межах полів ділянок, а з них у тимчасові зрошувачі. Допускається варіант розподілення води у тимчасові зрошувачі безпосередньо із внутрішньогосподарських розподільчих каналів, але при цьому мають бути витримані дві умови:

• Витрата внутрішньогосподарського розподільчого каналу не має перевищувати 500 л/с;

• До цього каналу мають бути підвішені не більше чим 4 поля сівозміни.

3.2. Визначення розрахункових витрат провідних зрошувальних каналів

Зрошувальні канали розраховуються на пропуск трьох витрат:

• максимальної;

• мінімальної;

• форсованої.

Внутрішньогосподарські і ділянкові канали, що має місце в конкретному випадку розраховуються на пропуск тільки максимальної і мінімальної витрат. Якщо внутрішньогосподарський розподільчий канал безперервної дії то його розраховують на пропуск усіх трьох витрат.

Головною розрахунковою витратою є максимальна витрата, за якою проводиться гідравлічний розрахунок каналів. Визначення максимальної витрати провідних каналів проводять для каналів,які входять в розрахункову трасу, в неї включаються канали, сумарна довжина яких найбільша, починаючи від точки водо виділу.

Розрахункова схема викреслена на окремому аркуші пояснювальної записки, як схема.

Фіксуємо початок і кінець кожного каналу,через 100 м,починаючи з голови,розбиваємо на пікети. На схемі розрахункової схеми показуємо місця підключення каналів, які можуть працювати з каналами розрахункової траси.

Порядок визначення максимальної витрати наступний:

1. спочатку намічають розрахункову трасу в яку входять зрошувальні канали, які подають воду на саме віддалене поле сівозміни від РБ.

2. По каналах розрахункової траси, починаючи з голови, через 100 м розбивають пікети, фіксуючи при цьому місця підключення каналів які не входять в розрахункову трасу, але можуть одночасно працювати з каналами розрахункової траси.

3. Для зручності схема розрахункової траси викреслюється на окремому аркуші.

4. Основою для визначення максимальних витрат каналів є максимальна кількість одночасно працюючих дощувальних машин (див. графік поливів), витрата ДМ та схема розташування ДМ на полях сівозміни.

За нормами на 1 поле сівозміни може бути подана витрата яка не перевищує 250 – 260 л/с. Виходячи з цього положення на 1 полі сівозміни максимально можуть працювати 2 дощувальні машини ДДА – 100 МА.

5. Максимальна витрата нетто ділянкового зрошувального каналу 2.4.К дорівнює:

, л/с (18)

де N^’- кількість одночасно працюючих машин з графіка роботи машин;

η^нт_тз – ККД тимчасового зрошувача (0,95).

Витрата брутто зрошувача:

л/с (19)

де S’ –втрати води з каналу в л/с на 1 км його довжини;

l – довжина ділянки каналу в км.

Витрата розподільчого каналу нетто:

, л/с (20)

Витрата брутто розподільчого каналу:

, л/с (21)

Всі розрахунки зводимо в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1

Визначення розрахункових витрат зрошувальних каналах

Найменування (шифр) каналу	Пікети		Довжина, км	Qнт,л/с	Витрати,л/с		Qбр,л/с	ККД
	Від	До			S’	S’∙lк
2 тз	-	-	-	260,0	-	-	279,6	0,93
2.4 К	0+00	14+80	1,48	279,6	2,9	4,29	283,9	0,98
2 тз	-	-	-	260,0	-	-	279,6	0,93
2.3 К	-	-	0,84	279,6	2,9	2,44	282,04	0,99
2 К	0+00	22+30	2,23	565,9	4,6	10,3	576,2	0,98

За результатами розрахунків визначаємо коефіцієнт корисної дії системи:

, л/с (22)

л/с

За нормами ДБН ( ККД системи каналів не має бути менше 0,75, при меншому,на каналах мають бути передбачені протифільтраційні заходи (ККД_сист.=0,75) .

Висновок: ККД _сист = 0,90 ˃ ККД _норм = 0,75 – на каналах протифільтраційні заходи не передбачаються.

Розрахункові витрати каналів наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Розрахункові витрати провідних зрошувальних каналів

Назва каналу	Пікети		Довжина, км	Qmax, л/с		Qmіn, л/с		Qфор, л/с
	від	до
2.4 К	0+00	14+80	1,48	283,9	113,6		-
2 К	0+00	22+30	2,23	576,2	230,5		-

Мінімальна витрата каналу що входить в розрахункову трасу визначається:

(23)

Форсована витрата визначається:

(24)