Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тех.мех КР.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4.08 Mб
Скачать

2. Розрахунок пасової передачі

У нашому випадку пасова передача складається з ведучого та веденого шківів і поліклинового паса. Навантаження від електрорушія передається за допомогою сил тертя, що виникають між шківами та пасом внаслідок натяжіння останнього.

2.1. Вибір електрорушія.

2.1.1. Розраховуємо потрібну потужність на швидкохідному валу пасової передачі (який одночасово є валом електрорушія ) за формулою:

Рnас.1 = ; кВт,

де Рред.2 – потужність (кВт) на вихідному валу редуктора (беремо із завдання),

ηред. – коефіцієнт корисної дії (к.к.д.) редуктора,

ηпас. - к.к.д. пасової передачі, який дорівнює 0,96..

Значення ηред розраховуємо за формулою:

ηред = ηм ·ηз·(ηп)n,

де ηм - к.к.д., який враховує згублення енергії на перемішування мастила у редукторі і дорівнює 0,998;

ηз - к.к.д., який враховує згублення енергії на процес зачеплення зубців колес, який дорівнює 0,96 для циліндричних, 0,95 для конічних колес і 0,8 для черв'ячних колес з однозаходним черв'яком;

ηп - к.к.д. підшипників кочення, який дорівнює 0,999;

n - число пар підшипників у редукторі, яке приймаємо рівним 2.

2.1.2. Згідно данних таблиці 2.1 добираємо тип електрорушія, номінальна потужність якого має бути не менше потрібної потужності Рnас.1.. При цьому знаходимо також

асинхронну частоту обертання nе.р. ( хвил.-1 ) за синхронною частотою, яка вказана у завданні. Знайдена асинхронна частота обертання електрорушія є одночасно частотою обертання ведучого вала пасової передачі.

Таблиця 2.1 – Синхронна та асинхронна частота обертання електрорушіїв у хвил.-1

Номі-нальна потуж-ність елек-трору-шія, кВт

Синхронна частота обертання ( хвил.-1)

3000

1500

1000

асинхронна час-тота

тип електрорушія

асин-хрон-на часто-та

тип електрору-шія

асин-хрон-на час-тота

тип електрору-шія

1,5

2,2

3

4

5,5

7,5

11

15

2860

2850

2880

2880

2880

2300

2900

2940

4A80A

2У3

4A80В

2У3

4A90L2У3

4A100S2У3

4A100L2У3

4A112M2У3

4A132M2У3

4A160S2У3

1415

1425

1435

1430

1455

1455

1460

1465

4A80В4

У3

4A90L4

У3

4А100S

4У3

4А100L4

У3

4A112M4У3

4A132S4

У3

4A132M4У3

4A160S4

У3

935

950

955

960

965

970

975

975

4A90L6

У3

4А100L6

У3

4А112МА6У3

4А112МB6У3

4A132S6

У3

4A132M6

У3

4A160 6

У3

4A160M6

У3

2.2. Попередній вибір передаточного числа редуктора та пасової передачі.

2.2.1. Знаходимо загальне передаточне число за формулою:

uзаг. =

де nе.р - асинхронна частота обертання електрорушія;

nред.2 - частота обертання веденого вала редуктора (беремо із завдання)

2.2.2. Назначаємо величину передаточного числа u*пас.=2. Тоді передаточне число редуктора знайдемо за формулою:

u*ред. =

2.3. Вибір діаметрів шківів пасової передачі та уточнення передаточних чисел.

2.3.1. Визначаємо обертальний момент на ведучому валу пасової передачі за формулою:

Мпас.1 = ; Н·м.

2.3.2. Розрахункове значення діаметра меншого шківа (якщо Мпас.1 ≤ 250 Н·м) визначаємо за формулою:

d*шк..1 = 30 ; мм,

Знайдену величину d*шк..1 округляємо до ближчого стандартного значення із слідуючого ряду чисел: 63; 71; 80; 90; 100; 112; 125; 140; 160; 180; 200; 224; 250; 280; 315; 355; 400; 450; 500 мм (ГОСТ 20889-75…ГОСТ 20898-75) і позначаємо dшк..1.

2.3.3. Діаметр більшого шківа визначаємо за формулою:

d*шк..2 = d*шк..1 ·u*пас.·(1-µ); мм,

де µ - коефіцієнт ковзання, який у даному випадку (гума - чавун) дорівнює 0,015. Знайдену величину d*шк..2 округлюємо до ближчого стандартного значення і позначаємо dшк..2.

2.3.4. Уточнюємо передаточне число пасової передачі за формулою:

uпас. = ,

а тоді уточнюємо передаточне число редуктора за формулою:

uред. =

2.4. Визначення міжосьової відстані пасової передачі та довжини паса.

2.4.1. Розрахункове значення міжосьової відстані знаходимо за формулою:

α* = ; мм.

Відповідна довжина паса тоді дорівнює:

L = 2α*+1,57(dшк..2. + dшк..1)+ ; мм

Знайдене розрахункове значення збільшуємо до ближчого стандартного значення із слідуючого ряду чисел: 400; 450; 500; 560; 630; 710; 800; 900; 1000; 1120; 1250; 1400; 1600; 1800; 2000 мм і позначаємо через L. При цьому пам’ятаємо, що L ≥ 400 мм. Знаходимо міжосьову відстань, α, яка відповідає довжині пасу L за формулою:

α = 0,25(В + ); мм,

де В = L-1,57(dшк..2. + dшк..1);

С = 2(dшк..2. - dшк..1)2.

2.5. Визначення кількості клинів поліклинового паса.

2.5.1. Визначаємо колову швидкість паса за формулою:

, м/с.

2.5.2. Визначаємо поздовжнє зусилля у витках паса від дії момента на ведучому валу за формулою:

F = ; Н.

2.5.3. Визначаємо допустиме зусилля в пасу (з 10 клинами-ребрами) пасової передачі за формулою:

[F0] = (F0·K ·K + )·Kp; Н,

де F0 - допустиме зусилля (Н) в пасу еталонної передачі, яке визначаємо за таблицею 2.2, в залежності від колової швидкості . При цьому вибираємо тип паса (K, Л, M), в залежності від значення dшк..1. Якщо значення dшк..1 попадає в два типи, то перевагу віддаємо типу паса з більшою величиною F0.

Таблиця 2.2 - Величина допустимого зусилля в пасу еталонної передачі в Н

Тип паса

dшк1. (мм)

При коловій швидкості (м/с)

5

10

15

20

25

К

40

50

56

63

71

80

90

100

112

125

140

160

280

330

355

380

400

410

430

440

450

460

470

480

240

290

315

340

360

370

390

400

410

420

430

440

214

266

286

307

326

346

358

373

386

400

412

412

185

240

262

285

300

320

335

345

360

375

380

386

154

212

234

256

276

292

308

320

328

348

352

360

Л

80

90

100

112

125

140

160

180

200

224

250

280

315

355

780

890

1000

1100

1180

1260

1340

1400

1440

1500

1540

1580

1600

1640

640

750

860

960

1040

1100

1200

1260

1300

1350

1400

1430

1470

1500

527

636

746

846

925

1000

1076

1130

1190

1240

1280

1310

1350

1380

415

525

635

735

815

890

970

1030

1080

1130

1170

1200

1240

1280

300

410

520

612

690

770

850

910

960

1010

1050

1090

1120

1160

М

180

200

224

250

280

315

355

400

450

500

2900

2160

3600

3940

4200

4300

4740

4960

5140

5300

2400

2770

3130

3440

3740

4000

4240

4460

4650

4780

2010

2380

2740

3050

3350

3620

3870

4070

4270

4400

1640

2015

2375

2690

2990

3250

3500

3700

3900

4050

1270

1616

1980

2280

2600

2840

3120

3320

3480

3540

Кр - коефіцієнт, який враховує умови експлуатації передачі і дорівнює 0,9 для прийнятого помірного характера навантаження;

K - коефіцієнт, який враховує кут обхвату пасом меншого шківа і визначається за формулою:

K = 1 – 0,003·(1800 - 0).

Значення кута обхвату меншого шківа визначається за

формулою:

0 = 1800 - ·600. град.,

K - коефіцієнт, який враховує число пробігів паса, що визначають за формулою:

K = 0,9 + 0,1

Значення ℓе, тобто еталонної довжини паса, визначається в залежності від типу паса за таблицею 2.3.

Таблиця 2.3 - Значення еталонної довжини ℓе, маси 1м довжини паса з 10 ребрами qm, допустимого та рекомендує мого числа клинів (ребер).

Тип паса

К

Л

М

е, мм

710

1600

2240

qm. кг/м

0.09

0.45

1.6

допустиме zmax

36

20

20

Рекомендуєме число ребер (клинів)

2-36

4-20

4-20

М0 - момент згину(Н м), який виникає у пасу при його обертанні за допомогою шківів. Величина М0 залежить від передаточного числа u і визначається за таблицею 2.4, з урахуванням вибраного типу паса.

Таблиця 2.4-Величина моменту згину Мо для типів пасу

в Н·м.

Тип паса

Передаточне число u

1,5

2,0

2,5

К

Л

М

0,5

4,5

34,5

0,6

5,0

38,0

0,7

5,4

41,4


2.5.4. Число клинів (ребер) паса визначається за формулою:

z =

Якщо знайдене число клинів перевищує zmax (див. таблицю 2.3) то необхідно перейти до слідуючого типу паса або збільшити значення dшк1 і виконати новий розрахунок.

2.6. Визначення зусилля в пасі від початкового (попереднього) натягнення.

Для забезпечення необхідної сили тертя, яка виникає між пасом і шківом, треба створити початковий натяг у пасі. Від початкового натягнення не повинні спричинятись залишкові деформації. Знаходять зусилля Fn за формулою:

Fn = 0,78F + · 2; Н.

де qm - маса одного метра довжини паса ( погонна маса ) з 10-ма ребрами

( визначається за таблицею 2.3).

2.7 Визначення ширини ободів шківів та паса.

2.7.1. Ширину ободів шківів визначаємо за формулою:

Вшк. = 2Сшк. + z · Тшк.; мм

де Сшк і Тшк параметри шківів, якізалежать від типу паса

і знаходять за таблицею 2.5.

Таблиця 2.5-Параметри шківів в міліметрах

Параметри шківа

Тип паса

К

Л

М

Сшк

Тшк

3,5

2,4

3,5

4,8

10,0

9,5

2.7.2. Ширина паса визначається за формулою:

Впас. = z · Тшк ; мм.

2.7.3.Матеріал шківів - чавун марки СЧ15 (застосовується при швидкостях ≤30м·с-1).

Матеріал паса - прогумована тканина.

2.8. Визначення сил, які діють на вали пасової передачі.

2.8.1.Радіальну силу, яка діє на вали пасової передачі за рахунок натяжіння паса, розраховують за формулою:

Fr=2Fn · sin( ); Н.

Умовно приймаємо, що сила діє горизонтально. Силу Fп. необхідно враховувати при розрахунку ведучого вала редуктора тому, що він є водночас веденим валом пасової передачі. Ведений вал редуктора не має аналогічного навантаження за заданими умовами.

Ніяких креслень, пов'язаних з розрахунком пасової передачі студенти не виконують.