11. Міжнародні нормативні акти юридичної деонтології.

Міжнародний акт про громадянські та політичні права. Прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН у 1966 році. Ратифікований Україною у 1973 році.

Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку. Документ ООН 1979 р.

Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання. Документ ООН 1984 року.

Основні засади незалежності судових органів. Документ ООН 1985 року.

Основні засади, що стосуються ролі юристів. Документ ООН 1990 року.

12. Європейські нормативні акти юридичної деонтології.

Декларація і програма виховання громадян у дусі демократії основаної на усвідомленні ними своїх прав і обов’язків. Прийнята Кабінетом Міністрів Ради Європи у 1999 році.

Міжнародний договір, Резолюція про комісара Ради Європи з прав людини. Будапешт 1999 року.

Деонтологічний кодекс. Страсбург 1988 року

Основні засади етики поліцейської служби. Затверджені Парламентською Асамблеєю Ради Європи 1979 року.

Загальний кодекс правил етики для адвокатів країн європейського співтовариства.

Стандарти незалежності юридичної професії міжнародної асоціації юристів. Нью-Йорк 1999 року та інші.

13. Державні нормативні акти України, Англії, рф, фрн, Франції.

14. Типові норми професійної поведінки юристів сша (загальна характеристика).

Типові норми професійної підготовки правників США складені Американською правничою асоціацією у 1983 році з послідуючими доповненнями. Структура: ч.1. Преамбула (висвітлюються обов’язки правника), ч.2. Сфера дій норм, ч.3. Термінологія.

У частині 2. висвітлюються питання: «Взаємини клієнт - правник»: компетентність, сфера представництва, дбайливість, надання і отримання інформації, гонорар, конфіденційність інформації, зіткнення інтересів, недопустимість надання правничих послуг, клієнт з обмеженою правоздатністю (дієздатністю), відмова від представництва, продаж правничої практики.

Правник: консультант, посередник, оцінка справи для використання її третіми особами.

Адвокат: зустрічні позови та спори, прискорення судового розгляду, щирість у ставленні до суду, чесність у ставленні до протилежної сторони та її адвоката, неупередженість і декорум суду, гласність судового розгляду, правник як свідок, спеціальні функції обвинувача, адвокат у процесуальних діях несудового характеру.

Угоди з особами, які не є клієнтами: правдивість у заявах на адресу інших осіб, обмін інформацією з особою, яку представляє інший адвокат, стосунки з особою ,яка не представлена адвокатом, дотримання прав третіх осіб.

Правничі фірми та асоціації: відповідальність партнера або правника, який наглядає безпосередньо за діяльністю інших правників фірми; відповідальність правника, підлеглого іншому правнику; відповідальність помічників правників, які самі не є правниками; професійна незалежність правника; недозволена правнича практика; обмеження права вести правничу практику; надання додаткових послуг.

Обов’язок: служіння pro bono publicо; прийняття правником призначень суду; членство правника в організації, що надає правничі послуги; діяльність з реформування законодавства, що впливає на інтереси клієнта.

Інформація щодо правничих послуг: повідомлення щодо послуг, які надаються правником; рекламування правничих послуг; безпосередній контакт з перспективними клієнтами; інформаційні повідомлення щодо сфер правничої практики та її легалізації; назва та бланк фірми.

Підтримання цілісності професії: прийняття до адвокатури та питання дисциплінарного характеру; посадові особи судової влади та судові службовці; інформування органів дисциплінарного нагляду щодо неналежної професійної поведінки правників; неналежна професійна підготовка правника; юрисдикція.

У ч.3 «Термінологія» висвітлено терміни.