36. Поняття суддівської діяльності.

В юридичній діяльності відокремлюють такі напрямки (види) юридичної діяльності: суддівську, прокурорську, слідчу, адвокатську, нотаріальну, консультативну.

Найзначущою серед них є суддівська (суддя носій державної влади, суддя незалежний при розгляді справ і має забезпечувати загальні цінності).

Професія судді є однією з найбільш складних юридичних професій (судячи по зарплаті і пенсії).

Робота судді чітко регламентована (КПК, ЦПК, ГПК, КАС).

37. Функціональні аспекти суддівської діяльності.

Функціональні аспекти суддівської діяльності наступні:

• соціальний;

• комунікативний;

• організаційний …

Соціальний аспект – це виховання у громадян поваги до закону, законності, розповсюдження правових знань, правової інформації.

Комунікативний аспект – це спілкування з юридичними і фізичними особами на принципах гуманізму, законності, гласності, рівності громадян перед законом і судом.

Це і персональна відповідальність за свої дії, і забезпечення ефективності правосуддя.

Організаційний аспект. Це узгодження дій, взаєморозуміння, безконфліктність стосунків між учасниками судового провадження, яких суддя досягає завдяки своїм організаційним здібностям. Це і підтримання дисципліни в залі суду.

38. Зміст суддівської діяльності.

Основні дії суддівської діяльності:

а) вивчення матеріалів справи;

б) витребування додаткових матеріалів, необхідних для судді;

в) винесення постанов, проведення окремих судових дій, призначення експертиз;

г) організація проведення судового засідання;

д) заслуховування сторін, постановка питань;

є) підготовка і проголошення судових рішень, забезпечення їх виконання.

Вимоги до кандидатів у судді:

• не мати судимості (не знята чи погашена судимість, і не бути під слідством);

• не бути обмеженим у дієздатності;

• мати юридичну освіту; 25 років; стаж роботи не менше 3-х років; 10 років проживання в Україні; володіти українською мовою.

Пройти випробування перед кваліфікаційною комісією. Дочекатися Указу Президента України, дати присягу.

Як його вже призначив президент суддя не може бути народним депутатом; належати до політичної партії чи руху; входити до складу органів влади, самоврядування, займатися підприємницькою діяльністю (крім наукової, викладацької, творчої у вільний час).

Інші види суддівської діяльності:

• прийом громадян, розгляд скарг, заяв, пропозицій;

• вивчення суддівської практики, статистики;

• роз’яснення законодавства фізичним і юридичним особам;

• надання правової та організаційної допомоги іншим органам;

• винесення окремих постанов про усунення порушень закону;

• підготовка та подання звітів про результати роботи суду та ін.

39. Контроль за суддівською діяльністю.

Його слід розглядати в трьох рівнях: контроль центральних органів державної влади; внутрішньо-системний контроль; контроль з боку юридичних і фізичних осіб.

В зв’язку з розподілом влади на законодавчу, виконавчу і судову, кожна з гілок влади здійснює контроль за діяльністю інших 2-х. Це парламентські слухання; по життєве обрання суддів ВРУ; затвердження штатної чисельності суддів, структури судів України.

Це і організаційний контроль з боку органів влади (Міністерство юстиції, Вища рада юстиції, Адміністрація Президента України).

Внутрішньо-системний контроль. Верховний Суд України приймає керівні роз’яснення і контролює їх виконання всіма судами України. Розглядає справи у порядку повторної касації, виключного провадження.

Обласні суди переглядають справи у апеляційному порядку і контролюють їх. До внутрішнього контролю відноситься і діяльність кваліфікаційних комісій, проведення кваліфікаційної атестації суддів, порушення дисциплінарного провадження щодо суддів, проведення службових перевірок, присвоєння кваліфікаційних класів, надання висновків про звільнення судді з посади та інше.

До цього контролю відноситься діяльність органів суддівського самоврядування (зборів, конференцій, Рад суддів, з’їздів суддів). На них обговорюють питання: застосування судами законодавства України; удосконалення роботи суддів; удосконалення структури суддів; тощо.

Контроль з боку юридичних і фізичних осіб включає в себе: контроль з боку ЗМІ, політичних партій, громадських організацій, окремих громадян.