Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конституційне право України.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
913.92 Кб
Скачать
  1. Конституційно-правові інститути та їх характеристики.

Конституційно-правовий інститут – це система норм конституційного права, що регулюють однорідні та взаємопов’язані суспільні відносини, які утворюють порівняно самостійно групу.

До конституційно-правових інститутів належать такі: інститут основ конституційного ладу України, основ правового статусу людини та громадянина, виборчої системи, народного представництва, конституційного контролю та інші.

Конституційно-правові інститути розрізняють за змістом, структурою, методами та завданнями правового регулювання.

Існують прості і складні інститути.

Прості інститути, зазвичай, об’єднують незначну кількість норм та регулюють один або декілька видів суспільних відносин (інститут депутатського запиту, інститут імпічменту Президенту України).

Складні інститути охоплюють значне коло суспільних відносин і містять деякі інші інститути (підінститути). Наприклад, інститут виборчого права охоплює такі інститути, як виборче право (в суб’єктивному значенні), виборчий процес (містить кілька стадій – призначення виборів, висунення кандидатів у депутати, голосування, підрахунок голосів, визначення результатів виборів). До складних інститутів належать й інститути правового статусу людини та громадянина, представницьких органів, територіального устрою, місцевого самоврядування тощо.

Конституційні інститути сукупно утворюють струнку систему, що є основою Конституції України.

Конституційні інститути можна класифікувати і за тими відносинами, котрі вони закріплюють у джерелах конституційного права (інститути народовладдя, правового статусу людини та громадянина, державного будівництва тощо).

  1. Поняття та система джерел конституційного права України.

Форми в яких відображено конституційно-правові норми, називаються джерелами конституційного права. Інакше кажучи, джерела права – це форма існування правових норм, які перетворюють право на об’єктивну реальність.

Система джерел галузі конституційного права України включає:

  • Конституцію України – основне джерело національного права України;

  • Акти колишніх СРСР та УРСР.

  • Закони України, міжнародні договори України, інші нормативні акти Верховної Ради України.

  • Укази Президента України;

  • Постанови Кабінету Міністрів України;

  • Нормативно-правові акти Верховної Ради АР Крим і Ради міністрів АРК.

  • Статути територіальних громад, інші акти органів місцевого самоврядування, акти місцевих референдумів.

  1. Специфічні джерела конституційного права України (?)

Особливим джерелом конституційного права є рішення та висновки Конституційного Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції.

  1. Конституційно-правова відповідальність.

Конституційно-правова відповідальність – несприятливі наслідки, що настають для суб’єкта правопорушення, який не дотримується припису правової норми.

Суб’єкти конституційно-правової відповідальності – органи державної влади та їх посадові особи.

Конкретні форми конституційно-правової відповідальності передбачаються санкціями конституційно-правових норм і можуть бути класифіковані за різними підставами – по суб’єктам відповідальності (індивідуальні санкції, санкції, що застосовуються до колективного суб’єкта); залежно від того, який суб’єкт застосовує конституційно-правові санкції (Президент України, Верховна Рада України, територіальна громада тощо); за метою і наслідками санкцій (право-відновні, попереджувальні, санкції, спрямовані на припинення конституційного правопорушення, санкції-стягнення).

Підстава конституційно-правової відповідальності – це конкретна норма конституційного права, яку було порушено, і одночасно – наявність у діянні особи (органу, держави) конкретного складу конституційного делікту.