- •Конституційне право україни
- •Поняття та предмет галузі конституційного права.
- •Місце та роль конституційного права в системі національного права України.
- •Конституційно-правові норми та їх специфіка.
- •Суб’єкти та об’єкти конституційно-правових відносин.
- •Конституційно-правові інститути та їх характеристики.
- •Поняття та система джерел конституційного права України.
- •Специфічні джерела конституційного права України (?)
- •Конституційно-правова відповідальність.
- •Види конституцій та способи їх ухвалення.
- •Історія конституційного розвитку України.
- •1) До незалежності України, тобто до 16 липня 1990 року;
- •2) Після проголошення незалежності України, починаючи з 16 липня 1990 року.
- •1) 16 Липня 1990 р. - 26 жовтня 1993 р.
- •2) 10 Листопада 1994 р. - 8 червня 1995 р.
- •3) 8 Червня 1995 р. - 28 червня 1996 р.
- •4) 28 Червня 1996 р. - теперішній час
- •Загальна характеристика Конституції України 1996 року.
- •Поняття конституційного ладу та його основні характеристики.
- •Основні засади суспільного ладу України.
- •Конституційне закріплення форми Української держави.
- •Форма державного устрою України.
- •Форма державного правління України.
- •Політичний режим в Україні.
- •Конституція України 1996 року про основні функції і обов’язки Української держави.
- •Політичні, економічні і соціальні засади конституційного ладу України.
- •Конституційні принципи культурної і мовної політики України.
- •Державна символіка України.
- •Основні принципи правового статусу людини і громадянина та їх конституційне закріплення.
- •Громадянство України: поняття та ознаки.
- •Єдність і відмінність понять «людина», «особистість», «громадянин».
- •Визнання громадянства України.
- •Підстави набуття громадянства України.
- •Умови прийняття до громадянства України.
- •Припинення громадянства України.
- •Повноваження державних органів та посадових осіб щодо вирішення питань громадянства України.
- •Поняття, природа та риси конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.
- •Поняття невід’ємних прав людини.
- •Єдність та відмінність прав людини і прав громадянина.
- •Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина.
- •1. Особисті права і свободи людини (громадянські, природні) безпосередньо пов'язані з сутністю людини, як фізичної особи:
- •3. Економічні, культурні, соціальні, екологічні та сімейні права людини:
- •Загальна характеристика конституційних прав і свобод людини і громадянина з України.
- •Соціально-економічні права та свободи.
- •Культурні права та свободи.
- •Особисті права і свободи.
- •Політичні права і свободи.
- •Гарантії забезпечення та механізм захисту прав і свобод особистості в Україні.
- •Основні конституційні обов’язки громадян України
- •Правовий статус іноземців в Україні.
- •Права та обов’язки іноземців в Україні.
- •Статус біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту в Україні.
- •Право та притулок, депортація та екстрадиція іноземців.
- •Форми здійснення народного суверенітету.
- •Поняття та суть інституту виробничого права.
- •Основні виборчі системи світу.
- •Основи виборчого законодавства України.
- •Особливість виборчої системи України.
- •Порядок організації та проведення виборів в Україні.
- •Поняття та види референдумів.
- •Законодавство про референдум.
- •Предмет референдуму.
- •Порядок організації та проведення референдумів в Україні.
- •Інші види безпосередньої демократії.
- •Конституційне регулювання питань організації і діяльності органів державної влади.
- •Поняття та принципи парламентаризму. Види парламентів.
- •Статус і структура Верховної Ради України.
- •Комітеті і комісії Верховної Ради: склад, порядок формування, функції та повноваження.
- •Депутатські групи та фракції.
- •Строки повноважень Верховної Ради України. Дострокове припинення повноважень Верховної Ради.
- •Статус народного депутата України.
- •Функції та повноваження Верховної Ради України.
- •Поняття та стадії законодавчого процесу.
- •Суб’єкти права законодавчої ініціативи у Верховній Раді України.
- •Прийняття, оприлюднення та введення в дію законів України.
- •Державні органи, створювачі Верховною Радою України
- •Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: функції та повноваження.
- •Конституційний статус Рахункової палати.
- •Апарат Верховної Ради.
Місце та роль конституційного права в системі національного права України.
Система конституційного права – є системою інститутів і норм конституційного права. Це складна, структурована, динамічна система, з притаманними їй законами, принципами побудови та функціонування. У загальному вигляді її можна уявити як своєрідне утворення, що складається з трьох відносно самостійних, але надзвичайно тісно взаємозв’язаних блоків (елементів): принципів конституційного права, його інститутів і норм.
Принципи конституційного права – це фундаментальні засади, в яких втілюється сутність і політико-правове призначення галузі та її основного джерела – Конституції України.
Принципи конституційного права поділяються на дві великі групи – загальні і спеціальні. У загальних принципах втілюються основні ідеї конституції, її призначення і соціальна роль. Ці принципи декларуються безпосередньо в Конституції України. Серед них державний суверенітет, розподіл влад. непорушність прав та свобод людини і громадянина тощо Спеціальні принципи наповнюють реальним змістом конкретні конституційно-правові відносини. Вони мають чітко окреслену юридичну природу і знаходять конкретне застосування в безпосередній діяльності держави та її органів. Це, наприклад, принципи органів державної впади, виборності місцевого самоврядування тощо.
Конституційне право України орієнтовано на інші пріоритети, тому розташування його інститутів повинно мати принципово новий характер.
Конституційно-правові норми та їх специфіка.
Конституціцйно-правові норми – це встановлені чи санкціоновані державою правила, які визначають поведінку учасників конституційно-правових відносин.
Вони становлять особливий різновид норм системи національного права. Їм властиві риси притаманні всім нормам. Як важливий засіб соціальної орієнтації особи вони встановлюються державою. Мають державно-владний характер, є формально визначеними, загальнообов’язковими правилами поведінки, закріплюються в правових актах що видаються компетентними державними органами. Мають двосторонній характер, тобто встановлюють не тільки права, але й обов’язки учасників правовідносин, передбачають наявність особливого механізму реалізації, елементами якого є матеріальні, ідеологічні, соціально-психологічні та правові чинники, визначають можливість багатоваріативної поведінки, мають ситуаційний характер, є цілеспрямованими і гарантованими.
Норми конституційного права, як і вся галузь права, виконують інтеграційні функції в правовій системі країни: вони з’єднують її в одне цілісне утворення, визначають найсуттєвіші її структурні та функціональні характеристики, напрями вдосконалення і розвитку. Особлива юридична природа, зміст, найвища юридична сила, найбільша стабільність у порівняння з іншими галузями права, підвищений рівень охорони з боку держави, прямий характер їх дії, особливий механізм реалізації та специфіка їх структури – найважливіші ознаки конституційно-правових норм.
Суб’єкти та об’єкти конституційно-правових відносин.
Суб’єкти, тобто учасники конституційно-правових відносин, досить різноманітні, що обумовлено багатством змісту таких відносин. Вони мають багато спільного з суб’єктами інших відносин: володіють певним статусом, наділені відповідною праводієздатністю, механізмом реалізації своїх повноважень тощо.
Суб’єктами конституційно-правових відносин є:
1.Український народ як сукупність громадян різних національностей, якому належить вся повнота влади на території республіки, корінні народи і національні меншини.
2.Громадяни України, особи без громадянства та іноземці.
3.Українська держава (Україна як держава).
4.Органи державної влади України.
5.Народні депутати та посадові і службові особи.
6.Політичні партії і громадські організації.
7.Територіальні громади, органи та інші суб’єкти місцевого самоврядування.
8.Адміністративно-територіальні одиниці, передбачені Конституцією і законами.
9.Державні та інші підприємства, установи і організації, навчальні й інші державні, комунальні і приватні заклади.
Цей перелік не є вичерпним, його можна розширити, диференціювати тощо. Суб’єктами конституційно-правових відносин, наприклад, можна вважати виборчі комісії (Центральну виборчу комісію та виборчі комісії різних рівнів), загальні збори громадян за місцем проживання, постійні комісії місцевих рад, асоціації депутатів тощо.
Об’єкти конституційно-правових відносин
Під об’єктами конституційно-правових відносин розуміють певні дії, особисті, соціальні або державні блага, які безпосередньо задовольняють інтереси і потреби суб’єктів цих відносин і з приводу яких їх учасники вступають у ці відносини і здійснюють свої суб’єктивні конституційні права і обов’язки.
Згадані блага можуть бути матеріальними і нематеріальними.
Матеріальними видами об’єктів конституційно-правових відносин є:
політичні блага – конституційний лад, суверенітет, влада, влада народу, державна влада, громадянство, депутатський мандат, посада, територіальна цілісність тощо;
дії уповноваженого суб’єкта;
дії зобов’язаних суб’єктів;
речі та інші майнові і духовні блага;
поведінка суб’єктів конституційно-правових відносин;
результати поведінки суб’єктів таких відносин;
природні об’єкти.
Видами об’єктів нематеріальних конституційно-правових відносин є:
особисті нематеріальні блага людини і громадянина (життя, здоров’я, честь, гідність);
певні соціальні властивості і риси об’єднань, спільностей;
духовні цінності.