Ііі. Методи контролю і самоконтролю у навчанні

1. Метод усного контролю.

2. Метод письмового контролю.

3. Метод графічного контролю.

4. Метод програмованого контролю.

5. Метод практичної перевірки.

6. Метод самоконтролю.

7. Метод самооцінки.

ОСВІТА. Етимологія поняття

Слово “освіта” походить від слова “світло”, яке об’єднує й просвічує навколо себе всіх довкруги.

Освіта завжди передбачає одночасне функціону­вання процесів виховання і навчання.

Серед головних завдань розбудови вітчизняної сис­теми освіти є постійне збагачення змісту освіти знаннями, оволодіння якими сприяло б усебічному і гармонійному розвитку підростаючого покоління.

- Освіта починається з допитливості. Якщо в комусь придушити допитливість, людина втратить шанс бути освіченою.

- Освіта – це подвійне навчання: людина вивчає світ, і вчиться вчитися.

- Розумова непідкупність. Освічена людина – це така, що добре орієнтується. “Знання – сила”.Знання застерігають нас від забобонів.

- Освічена людина – це завжди читач. Людина освічена може краще та більш цікаво розповідати про світ та про себе, ніж та, котра весь час повторює лише уривки слів і афоризми, завчені у далекому минулому.

- Освіта – це самопізнання і само становлення (можливість глибше пізнати себе, свою сутність і краще налагоджувати контакти із зовнішнім світом і самою собою)

САМОВИХОВАННЯ – свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у себе позитивних рис і подолання негативних.

Передусім самовиховання потребує від людини знання себе, вміння оцінювати власні позитивні й негативні риси. Самовиховання потребує тривалих вольових зусиль, уміння керувати собою, досягати поставленої мети, не зане­падати духом від невдач.

ОСНОВНІ МЕТОДИ САМОВИХОВАННЯ:

1. Самопереконання – полягає в тому, що людині пропонують у певній конкретній ситуації знайти аргументи і за їх допомогою переконати себе в тому, правильно чи неправильно вона вчинила, або в конфліктній ситуації переключити думки на інші теми і справи, які б відвернули її від конфлікту.

2. Самонавіювання. Використовують у випадках, коли необхідно подолати в собі страх перед труднощами, невпевненість у власних силах, нерішучість. Самонавіювання передбачає повторення подумки або вголос певних суджень. Наприклад, щоб подолати запальність, можна запропонувати таке судження: “Ненавиджу в собі запальність. Я повинен і можу її позбутися”.

3. Самопідбадьорювання. Ефективний, коли людина губиться в складних ситуаціях, зневірюється у власних силах та можливостях.

4. Самозаохочення. Застосовують у випадках, коли людина, долаючи певні труднощі, виконала складне завдання. До цього методу вдаються, коли необхідно подолати негативні риси особистості.

5. Самопримус. Допомагає у боротьбі з внутрішньою неорганізованістю, небажанням працювати, з лінощами.

6. Самоаналіз. Цьому методу належить вирішальна роль у самовихованні. Він передбачає уміння аналізувати свої вчинки, давати їм певну оцінку.

7. Самозобов’язання. Передбачає планування людиною роботи над собою на місяць, півріччя чи рік, залежно від того, які риси особистості вона прагне сформувати чи подолати і в який термін.

Педагогічні знання є не лише критерієм професіоналі­зму вихователів, вчителів та викладачів але й показником рівня загальної культури кожної сучасної людини.