
- •Психологія як наука про людину, її світ і діяльність.
- •2 Пит. Етапи історичного розвитку та основні напрямки вивчення психології.
- •3 Пит. Педагогіка як наука про навчання і виховання людини. Становлення і розвиток педагогіки
- •4 Пит. Основні категорії педагогіки. Методи навчання, виховання та самовиховання.
- •Лекція.
- •Диспут.
- •Приклад.
- •6. Створення виховуючих ситуацій:
- •Ііі. Методи стимулювання діяльності та поведінки
- •Іv. Методи контролю та аналізу ефективності виховання
- •1. Словесні методи:
- •2. Наочні методи навчання:
- •3. Практичні методи навчання:
- •1. Методи формування пізнавальних інтересів:
- •Ііі. Методи контролю і самоконтролю у навчанні
4 Пит. Основні категорії педагогіки. Методи навчання, виховання та самовиховання.
Основними категоріями педагогіки є виховання, навчання, освіта.
ВИХОВАННЯ – це цілеспрямований процес формування особистості під впливом педагогічної діяльності.
На кожному етапі історичного розвитку постають специфічний ідеал виховання, його форми і методи. Відомі ідеали "лицарського виховання", "виховання джентльмена", "комуністичного виховання", "українського національного виховання"та ін.
ОСНОВНІ ГРУПИ МЕТОДІВ ВИХОВАННЯ:
І. Методи формування свідомості
Роз’яснення.
Бесіда (фронтальна або індивідуальна).
Лекція.
Диспут.
Приклад.
ІІ. Методи формування суспільної поведінки
1. Педагогічна вимога – педагогічний вплив на свідомість вихованця з метою спонукання його до позитивної діяльності або гальмування його негативних дій і вчинків. Педагогічну вимогу висувають у прямій чи опосередкованій формі.
пряма (чітко сформульована),
опосередкована:
позитивна – пов’язана з виявом позитивного ставлення педагога до вихованця (довір’я, прохання, схвалення);
нейтральна – ґрунтується на існуючому ставленні вихованця до стимульованої діяльності (порада, натяк, умовна вимога, вимога в ігровій формі);
негативна – демонструє негативне ставлення педагога до діяльності вихованця, до прояву певних його моральних якостей (осуд, недовіра, погроза).
2. Громадська думка – колективна вимога.
3. Вправляння – поступове створення умов, в яких учень виконує певні дії з метою вироблення необхідних і закріплення позитивних форм поведінки.
4. Привчання – вимога до учня виконувати певні дії.
5. Доручення – передбачає вправляння учня в позитивних діях і вчинках. Доручення можуть бути:
постійні,
епізодичні.
6. Створення виховуючих ситуацій:
творчі прийоми (доброта, увага і піклування; вияв уміння і переваги вчителя; активізація прихованих почуттів; пробудження гуманних почуттів; вияв засмучення; зміцнення віри у власні сили; довіра; залучення до цікавої діяльності);
гальмівні прийоми (паралельна педагогічна дія, наказ, ласкавий докір, натяк, показна байдужість, іронія, вияв обурення, попередження, вибух).
Ііі. Методи стимулювання діяльності та поведінки
Змагання – ґрунтується на природній схильності дітей до здорового суперництва і самоутвердження в колективі.
Заохочення – схвалення позитивних дій і вчинків з метою спонукання вихованців до повторення.
Покарання – несхвалення, осуд негативних дій та вчинків з метою їх припинення або недопущення в майбутньому.
Іv. Методи контролю та аналізу ефективності виховання
Педагогічне спостереження.
Бесіда.
Опитування (анкетне, усне).
Аналіз результатів суспільно-корисної роботи.
Виконання доручень.
Створення ситуацій для вивчення поведінки учнів.
НАВЧАННЯ - це цілеспрямований процес взаємодії вчителя і учнів, у ході якого відбувається засвоєння знань, формування вмінь і навичок.
Навчання є одним з основних чинників розвитку людського індивіда. Водночас, його ефективність залежить від таких педагогічних чинників як: тип, характер, форми, методи навчання, його зміст, методика викладання, матеріально-технічна база, професійна майстерність педагогів та ін.
Наприклад, ефективність навчання вища за умов використання різноманітних форм і методів навчання, наявності сучасних підручників, високої кваліфікації викладачів тощо.
До загальних методів навчання належать: переконання; приклад; заохочення і покарання; контроль і педагогічна вимога; привчання (формування звичок); громадська думка класу, групи; самоконтроль і самооцінка діяльності.
Основні форми навчання це: урок, лекція, семінар, практичне заняття, лабораторна робота, навчальна екскурсія, дискусія, дидактична гра, консультація та ін.
Основними засобами навчання є: підручники, посібники, карти, атласи, таблиці, схеми, лабораторне обладнання, навчальні кабінети і майстерні, комп'ютерні класи, навчальне телебачення, відео, аудіо, кіно-матеріали, дидактичні тести з різних дисциплін тощо.
ОСНОВНІ ГРУПИ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ:
І. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності