- •Національний лісотехнічний університет України
- •Марутяк с.Б., Шукель і. В.
- •Навчальний посібник
- •Робоча програма занять
- •Робота 1 - Біоекологічний аналіз газонних трав
- •Робота 2 - Типи кущіння газоноутворювачів
- •Робота 3 – якість травосуміші та видів трав
- •Робота 4 – морфологічна структура газону
- •Класифікація газонів
- •Робота 5 - Розрахунок норми висіву насіння трав
- •Робота 6 - Календарний план робіт з влаштування декоративного газону
- •Робота 7 – Календарний план робіт з влаштування спортивного газону
- •Робота 8 – Календарний план робіт з влаштування спеціального газону
- •Використання різних видів трав з різною кореневою системою.
- •2.Механічне укріплення схилів.
- •Робота 9 - Бур’яни на газонах і боротьба з ними
- •Робота 10 - скошування газонів
- •Робота 11 - Підживлення газону та аерація дернини
- •Робота 12 - Полив газону та його розрахунок
- •Робота 13 - Календарний план робіт з утримання газону
- •Робота 14 - Технологічна карта влаштування газону
- •Робота 15 - Технологічна карта догляду за газоном
- •Робота 16 - Проект відновлення газону
- •Робота 17 - Оцінка стану утримання газону
- •Список літературних джерел
- •Додаток а список рослин, що трапляються на газонах
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток є
- •Додаток ж Загальна схема підживлення газонів мінеральними добривами
- •Додаток з
Додаток в
Характеристика агрозон України для газонознавства [Лаптев, 1983]
На території України виділяються наступні агрокліматичні зони:
І. Волога, помірно тепла зона за природним районуванням відповідає зоні мішаних лісів і північно-західній частині лісостепової зони. Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) - 2,0-1,3; сума температур - 2400-3100 С. Волога помірно тепла зона поділяється на 2 підзони. Райони, сприятливі для вирощування основних дерноутворюючих багаторічних трав мезофітної та гідромезофітної біоекології: мітлиць, тонконогів, пажитниць, костриці червоної та лучної. Підвищена вологість несе загрозу розвитку грибкових захворювань, тому агротехніку вирощування слід розробляти з врахуванням надлишку вологи, а в окремі роки - і нестачею її в південних районах.
ІІ. Недостатньо волога, тепла зона включає міжстепову зону, характеризується недостатніми запасами тепла (при сумі її 2500-2900 С) і вологи (ГТК=1,3-1,0) для вирощування трав мезо- і мезоксерофітної біоекології, а також створює сприятливі едафічні умови для розвитку злакових дерново-утворюючих трав. Агротехніка вирощування трав переважно спрямована на мобілізацію та максимальне використання обмежених ресурсів вологи.
ІІІ. Посушлива, дуже тепла зона, територіально включає північно-степову підзону степової зони. З південної степової підзони входять північні частини Дністровсько-Бугського і Бугсько-Дніпровської областей, Дніпровсько -Молочанська область і область Причерноморсько степової провінції, ГТК=1,0-0,7, при сумі температур 2900-3300 С. Найбільш сприятливі умови для вирощування газонних трав у північній частині зони. Зона характеризується значною нестійкістю і різким коливанням зволоженості в окремі роки. Трави озимого типу розвитку краще використовують опади холодного осіннього та ранньовесняного періоду, ніж ярові. Агротехніка спрямована на максимальне використання обмежених водних ресурсів. Сприятливіші умови зволоженості відмічаються на Донецькому підвищенні.
ІV. Дуже посушлива, помірно жарка зона з м‘якою зимою включає південні частини Дністровсько-Бугського і Бугсько-Дніпровської областей, Причорноморсько-Приазовську сухостепову провінцію, області Північно-Кримської низовини і Тарханкутської підвищеної рівнини, Кримської і Південно-степової провінції. Зона відрізняється вираженою диспропорцією між наявністю сонячного тепла і обмеженістю опадів (ГТК=0,7-0,5; сума температур 3300-3400 С), що вимагає обов‘язкового зрошення. М'яка зима в поєднанні з високою сонячною радіацією влітку створюють сприятливі умови для вирощування трав мезоксерофітної та ксерофітної біоекології.
А - Карпатський та
Б - Кримський район вертикальної кліматичної зональності. Характеризуються строкатими природними умовами і представляють значний інтерес для первинних інтродукційних досліджень видів, різновидностей і форм рослин, які можна використати на газонах.
Додаток г
Імовірний склад травосумішей газонів в І агрокліматичній зоні
Тип газону |
Умови створення |
Склад травосуміші, % |
Партерний |
Ділянки біля громадських центрів, пам`ятників, декоративних водойм, біля входу в парк |
Тонконіг лучний-100 Костриця червона-100 Мітлиця звичайна – 100 |
Звичайний |
Паркові галявини і території інших садово-паркових комплексів: на легких та неродючих ґрунтах освітлених місцях |
Тонконіг сплюснутий 30 Костриця овеча – 30 Костриця червона – 30 |
|
Костриця біла – 50 Тонконіг лучний – 30 Райграс пасовищний –20 |
|
- на родючих свіжих супіщаних ґрунтах в освітлених місцях |
Мітлиця звичайна–50 Райграс пасовищний–20 Тонконіг лучний–30 |
|
- на супіщаних ґрунтах в затінених місцях |
Тонконіг лучний 30 Тонконіг лісовий 40 Костриця червона 30 |
|
- на заболочених ґрунтах в затінених місцях |
Тонконіг болотний – 50 Тонконіг лісовий 30 Костриця лучна – 20 |
|
Костриця лучна – 40 Райграс високий – 20 Тонконіг лісовий – 20 Тонконіг болотний – 20 |
||
Лучний |
Території лісо- і лукопарків: - на супіщаних малородючих ґрунтах |
Костриця овеча – 25 Костриця червона – 25 Тонконіг сплюснутий-25 Конюшина біла – 25 |
- на свіжих малородючих ґрунтах |
Конюшина червона – 30 Мітлиця біла – 30 Костриця лучна – 25 Райграс пасовищний-15 |
|
- на ділянках зі значним рекреаційним навантаженням |
Костриця червона – 30 Тонконіг лучний – 20 Мітлиця звичайна – 20 Духмяний колосок – 15 Конюшина біла – 15 |
|
- на ділянках з незначним рекреаційним навантаженням |
Костриця червона – 30 Мітлиця біла –20 Костриця лучна – 20 Духмяний колосок – 20 М`ята польова – 10 Конюшина біла – 15 |
|
Спортивний |
Футбольні поля, іподроми, галявини для ігор |
Костриця червона – 45 Тонконіг лучний – 20 Райграс пасовищний-15 Костриця лучна – 15 Конюшина біла – 5 |
