Робота 10 - скошування газонів

Мета роботи:

1. Визначити необхідність у скошуванні газонів.

На допомогу студенту

Регулярне скошування травостою є невід`ємним заходом з догляду за газоном. Декоративність газону, особливо партерного або спортивного, перш за все визначається рівномірним килимом, однорідністю фактури травостою. Без регулярного скошування неможливо отримати декоративний та стійкий дерновий покрив. Секрет скошування полягає в тому, що трава повинна бути настільки високою, щоб коріння отримувало достатню кількість поживних речовин, і достатньо низькою, щоб газон виглядав гарно. Висота трави повинна залишатись приблизно однаковою протягом всього сезону. Ско­шування негативно впливає на розвиток травостою і це є однією з причин використання традиційного асортименту, здатного до вегетативного розмноження та до відростання після скошування.

Газон стрижуть з квітня-травня до жовтня. Частота скошування залежить від типу газону, асортименту трав, погоди, характеру ґрунту та пори року. Найкращий порадник – висота трави. Якщо вона на 1,5 см перевищує рекомендовану - пора косити газон. Оптимальною умовою вважається відростання трав на 8-10 см для партерних газонів і 10-12 см для звичайних. Кратність скошування партерних та звичайних газонів - два рази в тиждень влітку та раз в тиждень навесні, восени і в посушливі літні періоди. Лучні газони скошуються 2-4 рази на сезон. Кращий час для скошування ­- ранок або вечір.

При частих скошувань слід частіше проводити підживлення. Скошену траву слід прибрати відразу, так як утворені валики неприбраної трави порушують декоративність газону та заважають проведенню наступних стрижок. Корисно раз у 3-4 роки перше весняне скошування проводити з затримкою на 7-10 днів, що сприяє кращому укріпленню трави після зими. Молодий газон слід скошувати при досягненні пагонами висоти 15-20 см. Останнє скошування у сезоні - приблизно за 25-30 днів до настання морозів, при встановленні середньодобової температури повітря 8-10⁰С. Залишати високий травостій на зиму не допускається, оскільки відбувається його випрівання.

Невеликі ділянки скошують ручними косарками з шириною захвату 30 см, паралельними смугами; при кожній стрижці напрям смуг повинен бути різним, що сприяє зменшенню хвилястості травостою. При скошуванні газонокосаркою рекомендується кожен раз змінювати напрям її руху, щоб не допускати утворення нерівностей поверхні газону. Після скошування корисним є коткування газону, що підвищує стійкість до витоптування та сприяє утворенню більш щільної дернини.

Завдання:

1. Проект скошування газонів. Варіанти завдань в табл.6.1.

Очікувані результати:

1. Календарні плани робіт із скошування газонів за табл.6.2.

Контрольні питання:

1. Показники, що визначають терміни скошування газонів.

2. Терміни, висота та кратність скошування декоративних газонів.

3. Терміни, висота та кратність скошування спортивних газонів.

4. Терміни, висота та кратність скошування спеціальних газонів.

5. Технологія скошування газонів.

Робота 11 - Підживлення газону та аерація дернини

Мета роботи:

1. Навчитись визначати потребу у підживленні газонів.

2. Навчитись визначати потребу в аерації дернини.

На допомогу студенту

Систематичне скошування газонів зменшує запаси поживних речовин в ґрунті. При цьому швидко знижуються запаси азоту і поволі запаси фосфору та калію. Якщо не компенсувати втрату поживних речовин, то травостій стає блідим, тонким і зрідженим, що є передумовою для поселення бур’янів. Крім основного добрива перед посівом, необхідно проводити систематичне підживлення трав з врахуванням наступних правил:

- злаки для успішного розвитку у перший рік життя гостро потребують азоту, а також фосфору. Потреба калію у різних злаків різна - у пирію повзучого потреба у калії виникає до моменту появи сходів, тимофіївка лучна найбільшу кількість калію споживає у фазі виходу у трубку;

- навесні, на початку вегетації, коли ґрунт погано прогрітий і у ньому відчувається нестача повітря та діяльність ґрунтової мікрофауни ослаблена, ­– у ґрунті спостерігається нестача засвоюваного азоту;

- після скошування травостою у рослин різко зростає потреба в усіх поживних речовинах;

- у кінці вегетаційного сезону більше значення мають фосфор і калій, бо сприяють підвищенню морозостійкості газонних трав;

- в наступні роки після кожного скошування трави особливо багато потребують поживних речовин. При проведенні підживлень слід враховувати динаміку поживних речовин у ґрунті протягом вегетаційного періоду;

- добрива краще вносити меншими дозами але частіше. Це особливо актуально при підживленні газонів партерного типу, які скошуються найчастіше.

Поряд з мінеральними підживленнями слід проводити підживлення газонів органічними добривами. Для поверхневого підживлення газонів кращими органічними добривами вважаються: перегній, компост, дрібний кінський гній, добре розкладений торф тощо. Потребу в поживних речовинах можна визначити за зовнішнім видом рослин (табл.11.1).

Ґрунт газонів підживлюють перегноєм як після другого укосу, так і ранньою весною з розрахунку 10-12 т/га. Найбільш цінним є кінський або добре розкладений коров‘ячий гній. В якості добрива можна використовувати кістяне борошно з розрахунку 300-700 кг/га, кров`яне борошно – 200-400 кг/га, пташиний послід, що має всі основні види поживних речовин в легкодоступній формі – 300-500 кг/га. Деревний попіл використовується для підживлення з розрахунку 300-1000 кг/га. Попіл є фосфорно-калійним добривом, крім того, на кислих підзолистих ґрунтах нейтралізує кислотність. В якості добрива можна використовувати вапно, норми внесення якого визначаються кислотністю ґрунту і видом добрива. Кращі результати дає одночасне використання вапна з торфом. Мінеральні та органічні добрива загортають в ґрунт боронами або граблями. Задля уникнення опіків листя та стебел не рекомендується розсипати міндобрива на мокріпагони. Газони з низько-зимостійким травостоєм можна після останнього скошування посипати шаром перепрілого торфу або перегною. Це утеплює травостій і є добривом.

В результаті життєдіяльності трав формується густа, щільна дернина. Погіршується аерація у кореневій зоні та вологість ґрунту, органічна речовина слабо розкладається і гірше засвоюється. Це приводить до зниження продуктивності трав і можливого відмирання. Для попередження цього явища використовують спеціальний прийом – проколювання газонів. При цьому утворювані спеціальним знаряддям отвори підвищують газовий обмін в дернині та сприяють кращому розподілу вологи. Покращується ґрунтовий фон, що призводить до активного засвоєння корінням поживних речовин. Проколювання - обробка за допомогою спеціальних борін або голчастих катків, що забезпечують руйнування повсті. Всього роблять 200-300 проколів на 1 м² газону. Суцільне проколювання рекомендується проводити з 3-4 року життя газону, коли сформувалась щільна дернина. Перше проколювання проводять навесні та повторюють в кінці літа. Колюче знаряддя може бути ручним, причіпним або моторним. Добрі результати дає одночасне проколю­вання та підживлення добривами. Для цього на барабані з зубами для проколювання кріпиться обертаючий циліндр - ємність для добрив. При проході добрива висипаються через спеціальні отвори певними порціями .

Схема підживлення газонів міндобривами наведена в Додатку Ж..

Таблиця 11.1

Ознаки нестачі поживних речовин у ґрунті

Нестача азоту	Нестача фосфору	Нестача калію
Світло-зелене забарвлення рослини. Нижнє листя, більш світле, передчасно жовтіє, при висиханні має світло-бурий або жовтий колір.	Ріст і розвиток молодих рослин затримується. Листя тьмяно-зелене, іноді з червонуватим відтінком.	Середнє і нижнє листя сильно починає жовкнути з кінчика, частина пластинки листка (ближче до стебла) довго лишається зеленою.
Посвітління забарвлення листя розпочинається з жилок і прилеглої до них частини пластинки. При висиханні листя жовте, світло-буре. Стебла тонкі, листя тонше і вужче, ніж при нор­мальному живленні рослини.	Нижнє листя жовтіє і буріє, при висиханні воно темно-бурого або чорного кольору.	Кінчики і краї листка поступово відмирають і буріють, з`являються некротичні плями.

Зауваження: 1. Нестача азоту і фосфору впливає на всю рослину, але найбільше помітна на нижніх листках.

2. Нестача калію проявляється на середніх та нижніх листках. Верхня частина рослин має нормальний вигляд.

Завдання: За описом газону, або самостійним дослідженням газону за формою Додатку Є оцінити потребу у підживленні та визначити об'єм добрив.

Очікувані результати:

1. Висновки про необхідність проведення підживлення.

2. Розрахунок потреби в поживних речовинах за формою табл.11.2.

Таблиця 11.2

Розрахунок поживних речовин для підживлення газону, кг

Вид добрива

Площа газону, м2

Терміни підживлення

Всього

Рано навесні

Після І-го скошування

Інтенсивне пагоно­утворення

Закінчення вегетації

г/м2

на площу, кг

г/м2

на площу, кг

г/м2

на площу, кг

г/м2

на площу, кг

Мінеральні добрива

азотні

фосфорні

калійні

Органічні добрива

торф

перегній

пташиний послід

Комплексні добрива

ТМАД

ЗБ ОСВ

ТВ ОСВ

ТО ОСВ

Контрольні питання:

1. Ознаки нестачі азоту в газонних травах.

2. Ознаки потреби рослин у фосфорних добривах.

3. Ознаки для визначення потреби рослин у калійних добривах.

4. Визначення норми внесення добрив при підживленні газону.

5. Технологія підживлення газонів мінеральними та органічними добривами.