- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
17.6. Масштабний поворотний трансформатор
В багатоступінчастих схемах для узгодження величини вихідної напруги попереднього ступеня та вхідної – наступного без порушення закону зміни, тобто для погодження ступенів (каскадів), застосовуються масштабні поворотні трансформатори. Вторинна діюча напруга такого трансформатора залишається незмінною в процесі роботи схеми. Тому ротор постачається фіксуючим (стопорним) пристроєм. Погодження масштабів здійснюється звичайно створенням сигнальних або зміщуючих напруг.
У
першому випадку масштабний поворотний
трансформатор з’єднується за звичайною
схемою СКПТ з первинним симетуванням.
У відповідності з формулами (17.30), (17.31)
визначаються напруги
та
,
тобто для вторинних обмоток при α=const
масштабними коефіцієнтами є
та
.
Зміна
масштабного коефіцієнта може здійснюватись
зміною фіксованого значення кута α в
межах 0÷90º.
При цьому масштабний коефіцієнт буде
змінюватись в межах
.
За допомогою спеціальних схем вмикання
діапазон зміни масштабного коефіцієнта
може бути розширений.
Створення зміщуючих напруг застосовується найчастіше для зміни кутових меж роботи лінійного поворотного трансформатора. Як уже зазначалось, залежність U2(α) лінійного поворотного трансформатора зберігає лінійність до αтах=±60º. При цьому кут α змінює свій знак (рис.19.9).
Рис. 17.9. Вихідна характеристика ЛПТ
Якщо за якимись причинами це не бажано, то можливо змістити криву U2(α) таким чином, що α буде однозначно в межах лінійної ділянки характеристики. Для цього необхідно увімкнути послідовно із затискачами вихідної напруги U2(α) джерело зміщуючої напруги Uзм. Величина цієї напуги повинна бути дорівнюючою U2тах, а її вектор повинен знаходитись у протифазі до U2(-60º). В цьому випадку при α=-60º результуюча напруга дорівнює:
При
α=0
.
При
α=-60º
.
Таким чином, крива U2(α) зміщується (штрихова лінія на рис.17.9) так, що початок відрахування (нуль) переноситься в точку α=-60º (суцільна лінія на рис.17.9).
Виконуючи відліки за зміщеною характеристикою, зазначаємо, що
,
.
Схема, яка реалізує такий режим роботи, наведена на рис.17.10.
Рис. 17.10. Схема вмикання ЛПТ зі зміщенням характеристики
Обидва поворотних трансформатора симетруються з первинного боку.
17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
Для того, щоб поворотний трансформатор міг працювати в цьому режимі, необхідно, щоб напруга на його виході змінювалась тільки за фазою, залишаючись незмінною за ефективним значенням, тобто повинно бути:
.
(17.86)
Одна із схем така ж, як на рис.17.8. Але, на відміну від режиму перетворювача координат, до схеми підводяться зсунуті між собою на 90º напруги, причому
,
(17.87)
або
.
(17.88)
За формулами (17.80), (17.81) з урахуванням (17.87), (17.88):
;
(17.89)
.
(17.90)
Оскільки (17.89), (17.90) зведено до форми (17.86), робота схеми рис.17.8 в режимі фазообертача доведена.
В
іншій схемі (рис.17.11) часовий зсув за
фазою напруги Uвих
відносно Uвх
при зміні α досягається параметричним
способом. Оскільки компенсаційна обмотка
компенсує поперечну складову магнітного
потоку
,
будемо наближено вважати, що в машині
діє тільки подовжній магнітний потік
.
Нехтуючи спадами напруги в обмотках,
наближено можливо вважати, що
;
(17.91)
.
(17.92)
Рис. 17.11. Схема вмикання фазообертача з параметричним зсувом фази вихідної напруги
Для вторинного ланцюга поворотного трансформатора (рис.17.11) справедливі рівняння:
1.
;
2.
;
(17.93)
3.
.
Вирішуючи систему рівнянь (17.93), після перетворень одержимо:
;
(17.94)
;
(17.95)
.
(17.96)
Враховуючи (17.91), (17.92) в (17.96), після перетворень одержимо:
.
(17.97)
Тоді:
,
(17.98)
де
.
(17.99)
У (17.98) опори хс та R вибираються таким чином, щоб
.
(17.100)
Тоді
,
(17.101)
або
.
(17.102)
Порівнюючи в (19.102) уявні та дійсні частини, одержимо
,
(17.103)
.
(17.104)
Якщо додержується (17.103), то з (17.104):
.
(17.105)
З формули (17.105) можливо визначити необхідну величину ємності конденсатора С при заданому R.
Отже, якщо опори співвідносяться між собою як (17.103), (17.104), то з формули (17.98) з урахуванням (17.101):
.
(17.106)
Оскільки одержано вираз (17.106), аналогічний (17.86), робота схеми рис.17.11 в режимі фазообертача доведена.
З
виразу (17.103) випливає, що при додержанні
цієї умови завжди справедливе
співвідношення (17.101), тобто погрішності
фазообертача дорівнюють нулеві. При
підвищених частотах живлення
.
Тому для точної роботи фазообертача
його необхідно симетрувати вмиканням
у вторинні обмотки опорів
.
