
- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
17.4. Лінійний поворотний трансформатор
На вторинному боці поворотного трансформатора виникає напруга, яка залежить від Cosα або Sinα. Якщо необхідно в якійсь схемі пристрою з поворотним трансформатором одержати лінійну залежність U2(α), то можливо скористатись обмеженою ділянкою U2s(α) для синусної обмотки. Межі цієї ділянки визначаються допустимою погрішністю, оскільки в цьому разі вважається α≈Sinα. Наприклад, якщо допустима погрішність 0.1%, то ділянка характеристики визначається ±4.5º. Ширший діапазон зміни α можливо одержати зі спеціальними схемами з’єднань обмоток поворотного трансформатора, які забезпечують
.
(17.45)
Функція:
(17.46)
при певних значеннях m буде майже лінійною в досить широкому діапазоні зміни .
Будемо вважати
(17.47)
(17.48)
Поділимо (17.47) на (17.48) за формулою (17.46):
.
(17.49)
а) б)
Рис. 17.5. Схеми первинного (а) та вторинного (б) симетрування ЛПТ
Вважаємо, що αmах = ±0.3π ≈ ±1 рад. Підставляючи αmах у формулу (17.49), одержимо
,
тобто залежність практично лінійна в діапазоні кутів ±αmах.
Точний аналіз ƒ(α) при різних значеннях т показує, що при т=0.54 αmах=±60º погрішність не перевищує 0.06%.
Для одержання лінійної залежності (17.45) можуть бути використані дві схеми: з первинним або вторинним симетруванням.
На рис.17.5, а подано схему з первинним, а на рис.17.5, б – зі вторинним симетруванням.
При
первинному симетруванні (рис.17.5, а)
поперечна МРС
компенсується
МРС квадратурної обмотки
.
Тому достатньо точно можливо вважати,
що ЕРС в обмотках створюються тільки
подовжнім магнітним потоком
.
Тоді для ланцюга збудження, нехтуючи
спадами напруги в обмотках:
.
(17.50)
Для ланцюга навантаження
.
(17.51)
Вирішуючи сумісно (17.50), (17.51), одержимо:
,
(17.52)
тобто за формою (17.52) співпадає з (17.45) при
,
(17.53)
.
(17.54)
Оскільки Fq та Фq в схемі зкомпенсовані відповідно FК та ФК, зміна навантаження не впливає на лінійність вихідної характеристики. Вхідний опір залежить, а вихідний – не залежить, від кута повороту ротора.
При вторинному симетруванні компенсаційна та синусна обмотки з’єднуються послідовно. В їхній контур вмикається опір навантаження zн (рис.17.5, б). Симетрування здійснюється вмиканням в ланцюг косинусної обмотки опору zнс. Величина цього опору підбирається таким чином, щоб
.
(17.55)
Як показує аналіз, для додержання умови (17.55) співвідношення між зведеними до первинного боку опорами ланцюгів синусної й косинусної обмоток повинні бути
,
(17.56)
де
,
,
– відповідно зведені до первинного
боку опори синусної, компенсаційної та
косинусної обмоток.
Якщо поперечний потік Фq повністю зкомпенсований, то в машині діє подовжній потік Фd, який створюється головною обмоткою С1-С2, та поперечний потік компенсаційної обмотки ФК. В цьому разі ЕРС синусної обмотки є сумою ЕРС Е2, наведеної потоком Фd, та Е2н, наведеної потоком взаємоіндукції ФК:
.
(17.57)
Але
; (17.58)
,
(17.59)
де хт – опір намагнічуючого контуру
Тоді з (17.57)÷(17.59):
.
(17.60)
Поява
величини
у другому доданку (17.60) є результатом
зведення до первинного боку струму Іs
та опору хт.
Оскільки
,
(17.61)
враховуючи (17.61) в (17.60), одержимо:
,
або, нехтуючи спадами напруги в обмотках:
.
(17.62)
Таким чином, залежність (17.62) за формою співпадає з (17.45) при А за формулою (17.53), а
.
(17.63)
Недоліком схеми з вторинним симетруванням є те, що вона не може бути використана в тих випадках коли zн=var.
Лінійний поворотний трансформатор може працювати як в режимі повороту, так і безперервного обертання. В останньому випадку миттєве значення вторинної напруги без врахування ЕРС обертання дорівнює:
,
(17.64)
або
.
(17.65)
Як це випливає з (17.65), поворотний трансформатор створює пучки імпульсів, в яких початкова частина обвідної зростає лінійно приблизно до 60º.