
- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
При первинному симетруванні величини вхідних струму та опору поворотного трансформатора залежать від кута повороту ротора α. Це утруднює застосування такого трансформатора в пристроях, які використовують кілька ступенів з поворотним трансформатором. Тому в низці випадків зручніше застосування вторинного симетрування. Сутність його полягає в наступному.
Якщо в поворотному трансформаторі завантажені як синусна, так і косинусна обмотки то його називають синусно-косинусним.
а) б)
Рис. 17.4. Схема вмикання СКПТ (а) та векторна діаграма (б)
Така схема наведена на рис.17.4, а. На рис.17.4, б наведена векторна діаграма, відповідна такій схемі. Величини вторинного ланцюга, які стосуються синусної обмотки, позначені індексом «s», а косинусної – «с». Струми і2s та і2c створюють МРС Fs та Fc, які можуть бути розкладені за подовжньою та поперечною осями машини (рис.17.4, б):
;
(17.22)
;
(17.23)
;
(17.24)
.
(17.25)
МРС
та
так, як і поперечні потоки
,
спрямовані зустрічно та взаємно
компенсуються. Для повної взаємної
компенсації
та
,
а отже й
та
необхідно, щоб
,
(17.26)
або
.
(17.27)
Струми І2s, І2с можливо обчислити, як
;
(17.28)
,
(17.29)
де z2 – опір обмотки.
Діючі значення U2s, U2с можливо обчислити, виходячи з формули (17.2):
;
.
Тоді:
;
(17.30)
.
(17.31)
З формули (17.27) з урахуванням (17.28)÷(17.31) одержуємо:
.
(17.32)
Явище повної взаємної компенсації та називається вторинним симетруванням, а (17.32) є його умовою. При такому симетруванні первинні (вхідні) струм та опір залежать від кута повороту ротора. Це можливо довести таким чином. Нехтуємо МРС холостого ходу. Тоді для подовжньої осі машини можливо записати:
.
(17.33)
З (17.33) з урахуванням (17.23), (17.25):
.
(17.34)
Але
;
(17.35)
;
(17.36)
;
(17.37)
Тоді з (17.34) з урахуванням (17.28)÷(17.31) та (17.35)÷(17.37):
.
(17.38)
Оскільки
в формулу (17.38) кут повороту ротора α
не входить, початкове твердження
доведено. Таким чином, вторинне
симетрування можливо застосовувати
лише в тому випадку, коли
.
Якщо ж опори навантаження вторинних
обмоток не дорівнюють один одному, то
тільки вторинного симетрування не
достатньо. В цьому разі застосовується
повне, тобто як первинне, так і вторинне
симетрування.
Якщо
,
то створюється деяка різниця:
,
яка
компенсується МРС компенсаційної
обмотки
.
При повній компенсації:
.
(17.39)
Співвідношення (19.39) додержується за будь-якого вторинного навантаження, тобто забезпечується найбільша точність поворотного трансформатора як в режимі повороту, так і – обертання.
Якщо трансформатор працює в режимі обертання, то миттєве значення напруг на затискачах вторинних обмоток без врахування ЕРС обертання дорівнюють:
,
(17.40)
,
(17.41)
де
,
(17.42)
п – швидкість обертання ротора в об/хв.
З (17.40)÷(17.42):
,
(17.43)
.
(17.44)
Як це випливає з (17.43), (17.44), при безперервному обертанні ротора трансформатора з n=const миттєве значення вихідної напруги синусної обмотки є сумою косинусоїд, а косинусної – сумою синусоїд, різних частот.
Виникають криві биття двох коливань. Трансформатор є датчиком імпульсів синусоїдної форми з амплітудою, яка періодично змінюється.