
- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
Індикаторна синхронна передача придатна лише в тому разі, коли моменту приймача достатньо для повороту пристрою, який приводиться до руху. Якщо необхідно створювати потужний обертаючий момент, то потрібно застосовувати силові сельсини.
Рис. 16.9. Схема вмикання сельсинів у трансформаторному режимі
В цьому випадку зростають потужності сельсинів та поперечний переріз ліній зв’язку. Раціональнішим рішенням задачі є передача малопотужного сигналу по лініях зв’язку, пропорційно кутові θ, й підсилення його з перетворенням в обертовий момент за допомогою допоміжного двигуна. Для цього застосовують трансформаторний режим роботи сельсинів. Схема вмикання сельсинів у цьому режимі наведена на рис.16.9.
Обмотка збудження датчика, яка вмикається до мережі, створює потік збудження. Цей потік наводить у променях обмотки синхронізації ЕРС, які визначаються співвідношеннями (16.13).
З обмотки збудження приймача одержується сигнал Е. Якщо врахувати опір ліній зв’язку формулами (16.19)÷(16.24) та вважати, що датчик Д і приймач П однакові машини, то в лініях зв’язку з урахуванням (16.18)÷(16.25) будуть проходити струми:
;
;
(16.52)
.
Ці струми створюють МРС:
;
;
(16.53)
де амплітуда МРС Fт визначається формулою (16.30) з урахуванням амплітуди струму Іт.
Додаючись, ці МРС створюють результуючу МРС
.
(16.54)
Подовжня та поперечна складові МРС приймача можуть бути визначені таким чином.
.
Якщо врахувати (16.12), то
.
(16.55)
Аналогічно
,
або
.
(16.56)
Підставляючи з (16.55), (16.56) у (16.54), одержимо:
.
(16.57)
Отже, МРС приймача FП повертається на кут θ відносно подовжньої осі у напрямі, протилежному поворотові ротора датчика.
МРС FП створює магнітний потік та ЕРС на затискачах обмотки збудження приймача:
.
(16.58)
З формули (16.58) витікає, що при θ=0 Е=Ет . Значно зручніше було б, якби Е була пропорційною θ. Для цього ротор приймача у початковому положенні попередньо повертають на 90º. Тоді
.
(16.59)
В схемах синхронної передачі виконавчий двигун живиться від приймача через підсилювач. При цьому одночасно повертається і ротор приймача до тих пір, доки не стане θ=0.
Підсилювальний пристрій повинен споживати від вихідної обмотки приймача мінімальну потужність, оскільки в протилежному випадку виникають значні стуми, які створюють реакцію якоря й створюють залежність Е(θ).
Важливими характеристиками сельсина в трансформаторному режимі є питома вихідна ЕРС (ЕРС при θ=1º) та крутість ЕS кривої Е(θ):
.
(16.60)
16.4 Одновісні сельсини
Одновісні сельсини мають однопроменеву (однофазну) обмотку синхронізації. Схема вмикання одновісних сельсинів наведена на рис.16.10.
Рис. 16.10. Схема вмикання одновісних сельсинів
При повороті роторів датчика та приймача на кути θд та θп в обмотках синхронізації виникають ЕРС:
;
(16.61)
Якщо θд≠θп й zд=zп=z, то в лінії проходить струм
.
(16.62)
З формули (16.62) витікає, що при θд=±θп струм І=0, тобто за один оберт сельсин має два стійких положення, які відрізняються одне від одного на 2θд. Тому ротор приймача може повертатись при повороті ротора датчика в той чи інший бік. Підставляючи у (16.62) з формули (16.12), одержимо:
,
(16.63)
,
(16.64)
де Fт визначається формулою (16.46).
Синхронізуючий момент Мс дорівнює:
.
(16.65)
Зі співвідношення (16.65) витікає, що момент Мс сельсина з одновісною обмоткою залежить від θ та θд. При θп=0 (θд-θ=0) момент Мс=0 при будь-якому θ. Ці властивості одновісного сельсина обмежують область його застосування лише індикаторним режимом за умови, що θп=0÷180º.