
- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
16.3 Контактні однофазні сельсини
16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
Зазначені недоліки трифазних синхронних передач сприяли застосуванню в різних автоматичних пристроях лише однофазних систем. Перевагами однофазної синхронної передачі над трифазною є більша стійкість при самосинхронізації, однаковість кривих моменту й точності передачі при поворотах або обертанні в обох напрямах.
В контактних однофазних сельсинах обмотки, приєднувані до мережі, називають обмотками збудження. Ці обмотки призначені для створення магнітного потоку машини. Обмотки, з’єднані лінією зв’язку, називаються обмотками синхронізації.
Однофазні контактні сельсини виконуються з однофазною первинною й трифазною вторинною обмотками. При цьому обмотка синхронізації виконана тільки конструктивно трифазною, а струми, які проходять трьома фазами мають ту ж саму часову фазу. Оскільки обмотка синхронізації в загальноприйнятому смислі не є трифазною, точніше вона називається трипроменевою. Ця обмотка з’єднується зіркою й виконується двошаровою зі скороченим кроком.
Однофазну обмотку збудження виконують котушковою (явнополюсною) або розподіленою (неявнополюсною).
Недоліком сельсинів з розподіленою обмоткою збудження є характеристика Мс(θ) з малою крутістю при малих θ (малий Мсп), що в індикаторному режимі викликає збільшену кутову погрішність. Такі сельсини часто застосовують в трансформаторному режимі. Для усунення цього недоліку застосовують короткозамкнену додаткову обмотку на роторі по поперечній осі машини, що ускладнює та здорожує конструкцію. Ця обмотка відіграє роль демпфера.
Осердя статора й ротора шихтуються «віялоподібно» з пластин електротехнічної сталі. Для зменшення зубцевих пульсацій МРС та, відповідно, кутових похибок застосовується скіс пазів на одну зубцеву поділку.
Ротор виконується з відкритими (датчики і приймачі) або напівзакритими (сельсин-трансформатори) пазами. Струмознімальний механізм ротора складається з кілець, які виготовляються із сплавів срібла й нікелю, і щіток зі срібного дроту. Якщо ротор має обмежений кут повороту, то виводи його обмотки можуть виконуватись гнучкими провідниками без ковзного контакту. Іноді однофазна обмотка розташовується на роторі, а трифазна – на статорі, тобто виконується зворотна конструкція.
Розміщення обмотки збудження на роторі призводить до скорочення числа щіткових контактів до двох, але через ці контакти в процесі роботи завжди проходить струм, що при тривалому стані спокою може викликати пригоряння щіток. Якщо ж розташувати на роторі обмотку синхронізації, то число кілець буде більшим, але в індикаторному режимі струм через щітки проходить тільки при відпрацюванні сигналу.
Розміщення обмотки синхронізації на роторі створює кращі умови для балансування.
В явнополюсних сельсинах для наближення кривої просторового розподілу магнітного поля до синусоїди повітряний зазор збільшується при віддаленні від середини полюсу.
Для забезпечення самосинхронізації сельсинів в межах одного повного оберту вони завжди виконуються двополюсними.
Сельсин-датчик, звичайно з’єднуваний з механізмом, який має достатньо велику інерцію, не зазнає механічних коливань, які впливають на точність передачі. Приймач з малими моментами інерції та тертя має схильність до коливань ротора. Тому на його валу звичайно установлюють електричний або механічний (фрикційний, пружинний, ртутний) демпфер. Приймачі з відносно великим моментом тертя можуть виконуватись і без демпфера.