
- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
При класифікації зазначалось застосування асинхронних тахогенераторів. Зупинимось більш докладно на рахунково-вирішуючих функціях цих мікромашин.
В тих випадках, коли перетворюється порівняно повільно змінні функції, тахогенератори мають переваги над пристроями, побудованими на реостатно-ємнісних та реостатно-індуктивних контурах [60]. Ці переваги полягають у такому:
а) висока точність;
б) виконання необхідних операцій при значній протяжності процесу;
в) безпосереднє використання як вхідного сигналу напруги змінного струму;
г) нечутливість до нестабільності мережевої напруги.
У відповідності з формулою (15.50) можливо записати:
,
(15.66)
або
.
(15.67)
Зі співвідношень (15.66), (15.67) зрозуміла можливість використання асинхронного тахогенератора для вирішення задач диференціювання й інтегрування. Для диференціювання якоїсь функції ротора асинхронного тахогенератора повертається на кути у відповідності з функціональною залежністю. Тоді на генераторній обмотці індукується напруга пропорційна першій похідній від цієї функції.
Для інтегрування функції за часом необхідно, щоб напруга на генераторній обмотці змінювалась за заданою функціональною залежністю. Тоді кут повороту буде пропорційний до інтеграла (15.67). Для практичного здійснення цієї залежності функція перетворюється в електричну напругу, яка автоматично компенсується ЕРС генераторної обмотки в будь-який момент часу за допомогою спеціальної схеми.
Якщо напругу збудження тахогенератора змінювати пропорційно до іншої заданої функції часу, то з урахуванням залежностей (15.66), (15.67) можливо одержати інтеграл відношення двох функцій.
.
(15.68)
Асинхронний тахогенератор може працювати не тільки як вимірювач швидкості обертання, але й як датчик кутових прискорень – акселерометр.
Для цього обмотка збудження збуджується постійним струмом. Тоді потік цієї обмотки буде постійним за величиною. Постійним буде й потік г при постійній швидкості обертання. Тому ЕРС в генераторній обмотці буде дорівнювати нулеві. З появою кутового прискорення потік г змінюється пропорційно до цього прискорення. Тому в генераторній обмотці індукується ЕРС:
,
(15.69)
де wг – число витків генераторної обмотки.
При цьому
,
(15.70)
де С – коефіцієнт пропорційності.
З формул (15.69) та (15.70) одержуємо:
.
(15.71)
Асинхронні тахогенератори мають низку переваг над тахогенераторами інших типів. Вони кращі від синхронних внаслідок своєї мало інерційності й незалежності частоти вихідної напруги від швидкості обертання. Перевагами над тахогенераторами постійного струму є простота конструкцій, вища надійність у зв’язку з відсутністю ковзних контактів, відсутність радіозавад, менші вартість та габарити.
Недоліками асинхронних тахогенераторів є не лінійність вихідної характеристики, яка більша, ніж у тахогенераторів постійного струму; наявність фазової погрішності та залежність вихідної напруги від характеру навантаження.
На останок зазначимо, що основними технічними характеристиками асинхронного тахогенератора є такі:
Напруга й частота живлячої мережі.
Споживані струм та потужність.
Крутість ЕРС генераторної обмотки у мВ/об/хв..
Вихідний опір генераторної обмотки.
Момент інерції ротора.
Амплітудні погрішності при зміні швидкості, температури, частоти.
Фазова погрішність.
Залишкова ЕРС генераторної обмотки.