
- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
Перевагами тахогенераторів постійного струму є такі:
Відсутність фазової погрішності.
Відсутність впливу характеру навантаження (активне, індуктивне, ємнісне) на величину вихідної напруги.
Можливість одержання високої лінійності вихідної характеристики.
Відсутність стороннього джерела збудження, мала залежність магнітного потоку від температури й відсутність втрат на збудження в магнітоелектричних тахогенераторах.
Висока точність вимірювання швидкості.
Незначна інерційність, що дозволяє вважати тахогенератор чисто диференціюючою ланкою.
Можливість у тахогенераторах з електромагнітним збудженням змінювати в широких межах статичний коефіцієнт підсилення (тангенс кута нахилу вихідної характеристики) за рахунок зміни потоку збудження.
До недоліків тахогенераторів постійного струму належать такі:
Порівняно велика маса й вартість.
Нестабільність вихідної характеристики внаслідок наявності ковзного контакту, що ускладнює конструкцію, зменшує її експлуатаційну надійність, особливо в умовах висотності й високої температури оточуючого середовища.
Пульсації вихідної напруги й радіозавади.
Пульсації вихідної напруги особливо впливають в системах автоматичного регулювання при малих швидкостях обертання тахогенератора (підхід системи до стійкого положення), коли період пульсацій стає сумірним зі сталою часу виконавчого елемента.
Позитивною властивістю тахогенератора постійного струму є можливість його використання в якості акселерометра, тобто для вимірювання кутових прискорень.
Цьому відповідає схема рис. 15.4.
Рис. 15.4. Схема акселерометра на тахогенераторі постійного струму
При усталеній кутовій швидкості =const напруги Uс= Uа, тому вихідна напруга Uвих=0.
В установленому режимі ЕРС на затискачах якоря відповідає формулі (17.1). З появою кутового прискорення стає Uвих≠0. При цьому
,
(15.18)
Де Кnc – коефіцієнт підсилення, який може бути розрахований з формули (17.9) після заміни Uвих на Uа. Нехтуючи розмагнічуючою дією реакції якоря, тобто вважаючи Кр≈0. Одержимо:
. (15.19)
Тоді в режимі акселерометра з урахуванням (15.18):
, (15.20)
де KR та Kа=KRКnc – коефіцієнти пропорційності.
Таким чином, величина вихідної напруги пропорційна кутовому прискоренню якоря тахогенератора.
15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
Принципова схема асинхронного тахогенератора (рис. 15.5.) така ж, як схема виконавчого асинхронного двигуна (рис. 11.1.).
Рис. 15.5. Схема асинхронного тахогенератора
Відмінність полягає в тому, що в двигуні одна з обмоток називається обмоткою керування, а в тахогенераторі – генераторною. На її затискачах створюється вихідний сигнал Uг, який подається на зовнішній опір навантаження. При розгляді принципу дії уявимо ротор у вигляді короткозамкненої обмотки з кінечним числом провідників (рис. 15.6.)
При цьому для того, щоб фізична картина проходження струмів була зрозумілішою, уявимо ротор у вигляді двох розділених обмоток, по яких проходять різні складові струму ротора. В дійсності в роторі протікають вихрові струми, але ми для зручності аналізу реальну картину замінюємо еквівалентною.
Рис. 15.6. Еквівалентна схема асинхронного тахогенератора
При нерухомому роторі в його обмотці (внутрішні провідники на рис. 15.6) наводиться трансформаторна ЕРС Етр з діючим значенням:
,
(15.21)
де
Кобр, р – відповідно обмотковий коефіцієнт та число витків обмотки ротора;
зб – потік, створюваний обмоткою збудження. Оскільки ротор короткозамкнений, через витки проходить струм Ітр.
Оскільки вектор магнітного потоку зб перпендикулярний до осі генераторної обмотки Г, ЕРС, яка індукується в цій обмотці, Ег при нерухомому роторі в ідеальному випадку дорівнює нулеві.
Якщо ротор тахогенератора буде обертатись зі швидкістю 2, то процес наведення в ньому трансформаторної ЕРС не зміниться. Пульсуючий потік зб в ідеальному випадку не залежить від швидкості 2.
Оскільки провідники ротора (зовнішні провідники на рис. 15.6) обертаються в потоці зб, в них наводиться ЕРС обертання
,
(15.22)
де К – конструктивна стала тахогенератора.
ЕРС Еобр є лінійною функцією швидкості обертання ротора й пульсує з частотою зб, тобто – з мереженою частотою ƒ. Під дією цієї ЕРС в провідниках обмотки ротора проходить струм Іобр, який створює магнітний потік г. Цей потік спрямований по осі генераторної обмотки Г й прямопропорційний Іобр та, відповідно, - 2. При цьому г пульсує з частотою ƒ. В генераторній обмотці г наводить трансформаторну ЕРС:
,
(15.23)
де Кобр, wг – відповідно обмотковий коефіцієнт та число витків генераторної обмотки.
Таким чином, частота вихідної ЕРС Ег дорівнює мереженій частоті ƒ, а величина пропорційна 2:
,
(15.24)
де
;
(15.25)
;
(15.26)
К1 – коефіцієнт, який визначається конструктивними параметрами й напругою збудження тахогенератора.
Співвідношення (15.24.) дозволяє застосувати асинхронні тахогенератори в системах, які працюють з постійною частотою.
Якщо замкнути обмотку Г на зовнішній навантажувальний опір, то по ній пройде струм Іг. Тоді потік г буде створюватись геометричною сумою МРС ротора й обмотки Г. Тому зміниться величина Кг у формулі (15.24).