
- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
У зв’язку з тим, що в двигуні постійного струму найненадійнішою ланкою є колектор, застосовуються різні конструкції та схеми безколекторного мікропривода постійного струму з напівпровідниковим комутатором [37, 41]. В одній з конструкцій статор має розподілену обмотку, а на роторі розташовані постійні магніти, які створюють основний магнітний потік. Конструктивно двигун схожий з кроковим двигуном з розподіленою обмоткою й постійними магнітами. Відмінність полягає в тому, що в кроковому двигуні комутація струму здійснюється за допомогою комутатора, частоту подачі імпульсів якого можливо регулювати. В мікроприводі постійного струму частота комутації окремо не регулюється, а задається датчиками положення ротора, які закріплені на статорі.
Обертаючий момент двигуна дорівнює:
,
(13.39)
де
с – магнітний потік статора;
р – магнітний потік ротора;
-
кут між векторами потоків
с
,
р
.
При співпаданні осей магнітних потоків с , р (кут =0 на рис.13.20,а) комутатор перемикає полярність струму в обмотці статора, в результаті чого знак моменту зберігається (рис. 13.20,б).
а) б)
Рис. 13.20. Принцип дії безколекторного двигуна постійного струму
В межах оберту виникає пульсація моменту. Але, якщо статорна обмотка багатополюсна, то пульсації моменту будуть малими.
Регулювання швидкості обертання ротора безколекторного двигуна постійного струму може здійснюватись за звичайною схемою якірного керування. При цьому створюються аналогічні механічні й регулювальні характеристики. Але більш раціональним є імпульсне регулювання дією на систему керування комутатора.
Реверс двигуна здійснюється зміною чергування полярності обмоток статора перемиканням датчиків положення ротора.
13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
Пуск в хід та реверс виконавчих двигунів постійного струму здійснюється звичайно без пускових реостатів, оскільки опір якоря відносно великий. При цьому у двигунів короткочасного й повторно-короткочасного режиму роботи кратність пускового струму по відношенню до номінального дорівнює 2÷3, а у двигунів тривалого режиму роботи – 6÷9. Кратність пускового моменту при цьому – 4÷5, а в деяких випадках може досягати 10.
Як у перехідних режимах, так і в усталених, виявляється реакція якоря. Вона порушує лінійність механічних та регулювальних характеристик. Але виявлення реакцій якоря суттєво залежить від конструкцій двигуна.
В двигунах з магнітоелектричним збудженням магнітна проникність матеріалу постійних магнітів дуже мала й лише в кілька разів перевищує магнітну проникність повітря. Тому поперечна МРС реакції якоря при номінальному струмі машини створює нехтовно малий магнітний потік. Але при великих кратностях струму якоря відносно номінального (наприклад, реверс) вплив поперечної МРС реакцій якоря може стати помітним. Тому при розрахунку реверсивних двигунів необхідно враховувати розмагнічуючу дію поперечної реакції якоря. В інших випадках достатньо враховувати тільки вплив подовжньої та комутаційної реакції якоря. У зв’язку з тим, що під впливом реакції якоря відбувається зміна магнітного стану постійних магнітів, для забезпечення постійності в їхній роботі необхідно до початку роботи піддати машину дії максимальної реакції якоря (реверс, коротке замкнення, безреостатний пуск).
Для одержання максимальної віддачі магнітів необхідно намагнічувати їх в машині.
У двигунів з печатною якірною обмоткою реакція якоря нехтовно мала у зв’язку з великим немагнітним зазором . Тому поле в повітряному зазорі під навантаженням майже не відрізняється від поля при холостому ході.