
- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
13.2.2. Полюсне керування
При такому керуванні напруга Uк подається на полюсну обмотку, а Uзб – на якірну. Для обмеження струму в якірний ланцюг іноді вводять додатковий опір Rд. При ненасиченому магнітному ланцюзі машини, виходячи з формул (13.1) та (13.5):
, (13.23)
; (13.24)
(13.25)
Тоді:
. (13.26)
В режимі короткого замкнення при =1, n=0 момент відповідний формулі (15.7). Тоді у відносних одиницях момент дорівнює
,
(13.27)
що відповідне механічній характеристиці (рис. 13.9,а).
З формули (13.27) вираз для регулювальної характеристики:
.
(13.28)
Отже, механічні характеристики лінійні. Регулювальні – нелінійні (рис. 13.9,б). Досліджуючи (13.28) на максимум, одержимо:
; (13.29)
(13.30)
При
деяких значеннях m
крива ν(
)
не однозначна, тобто можливо одержати
одну й ту ж швидкість ν при двох різних
.
Стійка частина характеристики знаходиться
в межах 0≤
≤
.
а) б)
Рис. 13.9. Механічні та регулювальні характеристики двигуна при полюсному керуванні
Для того, щоб стійкою була регулювальна характеристика у всьому діапазоні регулювання (від 0 до 1), необхідно, щоб ≥1. Якщо вважати =1, то з (13.29):
m=0,5.
Якщо <0,5, то частина регулювальної характеристики в діапазоні ≤ ≤1 буде не стійкою. Тому полюсне керування застосовують при m≥0,5.
Потужність керування:
,
(13.31)
Тобто вона пропорційна до і не залежить від ν.
Механічна потужність (рис. 13.10.):
. (13.32)
Досліджуючи (13.32) на максимум, одержимо:
,
тобто при полюсному керуванні pмхmах не залежить від й ν, тому величина не впливає на використання двигуна.
Рис. 13.10. Залежність механічної потужності від ν
При полюсному керування, судячи з формули (13.28), якщо →0, то ν→ ∞. В реальному двигуні ця швидкість обмежена моментом тертя. Але, якщо момент тертя Мтр малий, то двигун може розігнатися до неприпустимих за механічною міцністю швидкостей ν. В цьому разі m створюється за рахунок залишкового магнітного потоку. Тому при полюсному керуванні теоретично можливий самохід.
Недоліком полюсного керування є можливість "пригоряння" щіток та відносно велика потужність збудження.
13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
При якірному й полюсному керуванні напруга Uк змінюється за величиною, внаслідок чого змінюється швидкість обертання двигуна. Наприклад, при збільшенні Uк характеристика Uк(t) переміщується угору паралельно до себе (рис. 13.11.).
Рис. 13.11. Вертикальне керування напругою
При будь-якому зміненні Uк ця характеристика переміщується у вертикальному напрямі. Тому такий принцип регулювання іноді називають "вертикальним".
Криву Uк(t) можливо уявити як низку імпульсів напруги, які проходять один за одним (рис. 13.12.).
Рис. 13.12. Подання напруги у вигляді послідовності імпульсів
Уявимо, що період цих імпульсів постійний (Т=const). В цьому випадку тривалість імпульсу Ті=Т=const. Якщо зменшити Ті, зберігаючи Т=const, то в межах Т з'явиться пауза (рис. 13.13.)
Рис. 13.13. Імпульсне керування напругою
Тп=Т-Ті (13.33)
Таким чином, напруга буде подаватись на двигун у вигляді послідовності імпульсів. Тому таке регулювання називають "імпульсним". Обертаючий момент двигуна буде пульсувати, а його середнє значення при якірному керуванні за формулою (13.4):
. (13.34)
При полюсному керуванні за формулою (15.24):
. (13.35)
В обох випадках Ік й к визначаються середньою напругою, величина якої
,
(13.36)
де відносна тривалість імпульсу (коефіцієнт заповнення періоду імпульсом):
.
(13.37)
Таким
чином, якщо плавно змінювати
,
то буде плавно змінюватись Uкср,
а отже – й Мср.
Судячи зі співвідношення (13.37), можливі три способи імпульсного керування:
а) широтний (Ті=var, Т=const);
б) частотний (Ті=const, Т=var);
в) імпульсний, або широтно-частотний (Ті=var, Т=var).
Спосіб
імпульсивного керування визначається
конкретними вимогами до автоматичної
системи та двигуна, як до її ланки. Двигун
при різних
буде мати різні середні усталені
швидкості обертання
ср.
Графік
(t)
для випадку Тм≈0
наведено на рис. 13.14.
Рис. 13.14. Часові діаграми напруги, струму та швидкості обертання при імпульсному керуванні двигуном
Таким чином, швидкість обертання пульсує біля деякого середнього значення ср. Еквівалентна схема для якірного імпульсного живлення двигуна однополярними імпульсами наведена на рис. 13.15. Комутатор К може виконуватися або контактним, або напівпровідниковим. Сучасні комутатори виключно напівпровідникові. Діод, шунтуючий якірну обмотку, необхідний для того, щоб під час паузи струм якоря не переривався, щоб створити шлях для розряджання накопиченої в індуктивностях якірного ланцюга електромагнітної енергії. Цим ліквідуються комутаційні перенапруги на якорі й комутаторі і суттєво підвищується ККД системи регулювання. При цьому пульсує й струм. Таким же чином можливо живити й обмотку збудження при імпульсному полюсному керуванні.
Рис. 13.15. Схема вмикання якоря двигуна при імпульсному керуванні
Розглянутий спосіб імпульсного керування позивають нереверсивним, однополярним, оскільки для реверсу необхідний спеціальний перемикаючий пристрій.
При реверсивному двополярному імпульсному керуванні на якір чи обмотку збудження подаються в межах періоду Т двополярні імпульси (рис. 13.16.)
Рис. 13.16. Часові діаграми струму й напруги навантаження при двополярному імпульсному керуванні
Середня напруга навантаження може бути подана у вигляді двох доданків Uк1ср (визначається тривалістю позитивного імпульсу Т1) та Uк2ср (визначається тривалістю негативного імпульсу Т2):
. (13.38)
При нереверсивному керуванні змінюється в межах від 0 до 1. При реверсивному – -1≤ ≤1. Тому у другому випадку на навантаження можлива подача негативної напруги, у зв’язку з чим можливий реверс, рекуперація й режим електромагнітного гальма. Механічні й регулювальні характеристики для нереверсивного якірного керування наведені на рис. 13.17.
а) б)
Рис. 13.17. Механічні (а) та регулювальні (б) характеристики двигуна при однополярному якірному імпульсному керуванні
а) б)
Рис. 13.18. Механічні (а) та регулювальні (б) характеристики двигуна при двополярному якірному імпульсному керуванні
Характеристики аналогічні до тих, які були одержані при звичайному якірному керуванні.Відмінність полягає в тому, що при малих моментах m виникають режими переривчастих струмів, що викликають різкі нелінійностні характеристик ν(m) в області малих m.
Для реверсивного імпульсного якірного керування характеристики наведені на рис. 13.18. Для реверсивного імпульсного полюсного керування характеристики наведені на рис. 13.19.
а) б)
Рис. 13.19. Механічні (а) та регулювальні (б) характеристики двигуна при двополярному полюсному імпульсному керуванні
Пульсації струму й швидкості обертання можливо суттєво знизити, зменшуючи період Т, або збільшуючи електромагнітну сталу часу ланцюга навантаження. В останньому випадку в ланцюг навантаження вмикають згладжуючи індуктивності. Але додаткові індуктивності в ланцюзі навантаження знижують динамічні властивості електропривода, підвищуючи його електромагнітну сталу часу. Тому звичайно збільшують частоту комутації.