
- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
Такі коливання призводять до нестабільності миттєвої швидкості обертання у випадку різких змін навантажень та напруг. Вони виникають внаслідок того, що на роторі гістерезисного двигуна відсутні будь-які заспокоюючі елементи, наприклад, як пускові (демпферні) короткозамкнені обмотки, які є у синхронних двигунів з асинхронним пуском (двигуни з постійними магнітами й реактивні).
Вихрові
струми, які виникають у суцільних роторах
гістерезисних двигунів, незначні за
величиною внаслідок великого питомого
опору
магніто-твердих матеріалів. Вони не
можуть демпфувати коливань ротора. У
двигунах з шихтованими роторами
практично відсутні навіть вихрові
струми.
Найреальніший спосіб зменшення коливань ротора гістерезисних двигунів – застосування комбінованого ротора, який розділений в коаксіальному напрямі на дві частини. Перша – звичайний ротор гістерезисного двигуна. Друга – ротор асинхронного двигуна з короткозамкненою обмоткою типу «білячої клітки». Перша частина ротора забезпечує синхронне обертання, а друга демпфує коливання ротора, забезпечуючи стабільність його швидкості обертання. Друга (асинхронна) частина ротора може бути виконана як ротор синхронного реактивного двигуна.
Наявність короткозамкненої обмотки на другій частині ротора сприяє не тільки зменшенню коливань ротора, але й деякому перезбудженню (підмагнічуванню ротора), що пояснюється тим, що короткозамкнена обмотка призводить до різкого збільшення пускового струму. Чим менший опір «білячої клітки», тим кращі її демпфуючі властивості та більший пусковий струм, тобто – більше підмагнічування ротора. Такий комбінований ротор уже практично застосовується.
За
своїми робочими властивостями (потужності
на одиницю маси, ККД,
,
рівномірності ходу) гістерезисні
мікродвигуни, особливо порівняно великих
потужностей (від 200 Вт і більше),
поступаються синхронним двигунам зі
збудженими полюсами, а також асинхронним
двигунам. Але за низкою інших властивостей
(величиною пускового моменту й моменту
входу, здатність втягнути в синхронізм
механізм з будь-яким моментом інерції,
рівнем шуму) гістерезисні двигуни значно
перевищують синхронні двигуни інших
типів, особливо реактивні. Перевага
гістерезисних двигунів особливо відчутна
при малих (багатополюсні двигуни) та
великих (високочастотні двигуни)
синхронних швидкостях. Синхронні
гістерезисні двигуни особливо переважають
двигуни інших типів при малих номінальних
потужностях (від 10 Вт до часток ват).
У багатьох схемах автоматики гістерезисні двигуни конкурують з нерегульованими асинхронними двигунами, особливо при малих потужностях (до 100 Вт) та великих частотах (500-1000 Гц), коли асинхронні двигуни не економічні у зв'язку з низькими ККД й .
12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
При потужностях від часток до кількох ват інколи застосовується однофазний синхронний двигун з екранованими явно вираженими полюсами статора (рис. 12.19).
а) б)
Рис. 12.19. Конструктивна схема (а) та векторна діаграма (б) двигуна
Оскільки
кути γ й β не дорівнюють 90º, а амплітуди
МРС екранованої
та не екранованої
частин полюса
,
створюється еліптичне поле. Ротор може
виконуватись з білячою кліткою
(асинхронний варіант), з магніто-твердого
матеріалу з магнітними провідностями
(гістерезисний варіант), та з таким же
ротором, але при
(гістерезисно-реактивний варіант).
Якщо на полюсах розташовано по одній екрануючій котушці, то двигун не реверсивний. Якщо – по дві (по одній на кожній з розщеплених частин явно виражених полюсів), то, короткозамикаючи ту чи іншу пару котушок, створюється необхідний напрям обертання. Іноді для покращення кривої розподілу поля по розточці ротора установлюють магнітні шунти 1 (рис.12.19) у вигляді кількох тонких смужок сталі. В цьому випадку зростають потоки розсіювання.
Двигуни часто виконуються з убудованими знижуючими редукторами й застосовуються для привода електричних годинників, реле часу, різних програмних механізмів.
Крім простоти конструкції й дешевизни перевагою цих двигунів є те, що вони надійно працюють в повторно-короткочасних режимах, оскільки основними постійними втратами потужності в двигуні є втрати в короткозамкнених витках.
Недоліки
цих двигунів – мала корисна потужність
та малі пускові моменти (не більше
0.2-0.4 від номінального моменту) й ККД
%.