
- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
Існує велика кількість виконань синхронних реактивних машин.
Статор реактивного двигуна виконується так, як і в асинхронній мікромашині.
У двигунах загального використання у зв'язку з відносно великими потужностями розповсюджена трифазна розділена статорна обмотка. В мікромашинах малої потужності, які живляться від однофазної мережі статорна обмотка вмикається як трифазна в однофазному режимі з пусковою, а іноді – й з робочою, ємністю, або виконується двофазною. Іноді застосовують зосереджену обмотку. Такі двигуни працюють в основному в пристроях синхронного зв'язку. В найменших машинах в деяких випадках застосовують зосереджену обмотку з екранованими полюсами.
а) б)
в) г)
Рис. 12.8. Варіанти конструкції ротора СРД
Ротор двигуна може бути різного конструктивного виконання (рис. 12.8). Для покращення властивостей СРД необхідно, щоб магнітна провідність повітряного зазору за поздовжньою віссю значно перевищувала магнітну провідність за поперечною віссю.
Найбільш
розповсюджені ротори із западинами
(рис. 12.8, а), з суцільного феромагнітного
матеріалу (рис.12.8, б), секціонований
(рис.12.8,в), з овальними пазами (рис. 12.8,
г). В роторах рис. 12.8 а, г убудована пускова
біляча клітка, яка виконує демпфуючі
функції при обертанні ротора. Вона
виготовляється з алюмінію або мідних
стержнів, з'єднаних короткозамикаючими
кільцями. Ротор рис. 12.8, б застосовується
в двигунах, призначених для пуску без
навантаження. Пусковий момент
в ньому створюється взаємодією обертового
магнітного поля статора з вихровими
струмами, які наводяться в осерді ротора.
Секціонований (шаруватий) ротор рис.
14.8, в виконується з алюмінію, пластмаси
або іншого немагнітного матеріалу, в
який закладаються сталеві секції
(смуги). Якщо ротор виконується з алюмінію,
то смуги цього матеріалу відіграють
роль білячої клітки.
У
роторі із западинами
=2.5-3.5.
Тому в цьому разі пусковий момент
зростає. Але це досягається ускладненням
конструкції ротора, що здорожує машину.
Більш ефективний ротор рис. 12.8,г з
овальними пазами, який підвищує ККД та
зменшує габаритні розміри двигуна тієї
ж потужності у порівнянні з іншими
конструкціями роторів.
Іноді
СРД виготовляють з асинхронного двигуна.
При цьому статор залишають без змін, а
в роторі вифрезеровують частину стержнів
короткозамкненої обмотки. Потужність
такого СРД становить 35 – 40 % від
асинхронного з гіршими ККД та
.
12.3.4. Пуск срд
Пуск СРД при наявності пускової білячої клітки здійснюється безпосереднім вмиканням у мережу. Наближено пуск аналогічний пускові асинхронного двигуна. При малих ковзаннях електродвигун втягується в синхронізм під дією реактивного моменту.
Не
дивлячись на те, що процеси пуску
асинхронного й синхронного реактивного
двигунів мають багато спільного, вони
мають свої особливості, оскільки при
пуску СРД
й магнітні провідності
.
Під час пуску СРД магнітний потік
прослизає відносно ротора. Тому магнітний
опір потокові періодично (з частотою
ковзання) змінюється. Найбільшим він
буде при співпаданні осі потоку з
поперечною віссю машини, а найменшим –
з подовжньою. Тому магнітний потік у
процесі ковзання в залежності від кута
між своєю віссю й віссю ротора змінює
свою величину, тобто поле стає еліптичним.
У зв'язку з цим виникає момент зворотної
послідовності, особливо спотворюючи
криву
при швидкості
,
тобто S=0.5 (рис. 12.9).
Рис. 12.9. Моменти СРД при асинхронному пуску
Тому при пуску під навантаженням для забезпечення втягування двигуна в синхронізм необхідно додержуватись умови:
.