
- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
12.3. Реактивні двигуни [40]
12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
Можливість роботи синхронного двигуна звичайної конструкції при відсутності збудження була вперше виявлена Сіменсом у 1874 р., коли він випадково вимкнув збудження у синхронного двигуна, який продовжував після цього обертатись. Але в той час це явище не було пояснене й розглядалось як цікавий курйоз. Лише через 20 років Блондель запропонував метод аналізу на основі теорії двох реакцій, за допомогою якого й пояснили принцип дії синхронного реактивного двигуна.
У зв'язку з тим, що основний магнітний потік у двигуні створюється МРС реакції якоря, він називається реактивним.
Основною відмінністю синхронних реактивних двигунів є те, що вони не мають збудження з боку ротора. А звідси – простота конструкції, порівняно низька вартість та висока надійність, пов'язана з відсутністю швидко зношуваних частин (колектор, контактні кільця, щітки) та збуджувача.
Недоліками
цих двигунів, які обмежують області їх
застосування, є споживання ними з мережі
реактивної потужності, що зменшує
максимальний момент
,
cos φ (звичайно 0.5), ККД (при номінальній
потужності
у кілька десятків ват η=30-40%, а при
від часток до одиниць ват η=5-25%) та
збільшує габарити й масу, велика
чутливість до коливань напруги U мережі,
оскільки електромагнітний момент прямо
пропорційний
,
та схильність до коливань ротора при
раптових коливання моменту навантаження
або кутової частоти обертання ω.
12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
В
машинах великої й середньої потужності,
які розглядаються у загальному курсі
електричних машин, для спрощення аналізу
при визначенні електромагнітних моменту
й потужності
наближено вважається активний опір
обмотки статора дорівнюючим нулеві.
Для цих машин таке припущення не створює
великих погрішностей, оскільки
та
.
В мікромашинах активний опір r такого
ж порядку, як
й
,
тому припущення
створює великі погрішності. У зв’язку
з цим необхідно при визначенні
,
та кутової характеристики враховувати
r.
Рис. 12.5. Векторна діаграма явнополюсного синхронного двигуна
Для визначення цих величин та уточнення принципу дії СРД розглянемо спочатку роботу звичайного явнополюсного синхронного двигуна в режимі недозбудження. Цьому випадку відповідна векторна діаграма рис.12.5.
Судячи
з наведеної векторної діаграми,
висновуємо, що при недозбудженні
синхронний двигун споживає з мережі
струм, який відстає від напруги за фазою
та створює подовжню підмагнічуючу МРС
.
Фізично це пояснюється тим, що при
U=const результуючий магнітний потік
.
Тому нестача або надлишок МРС збудження
компенсується підмагнічуючою або
розмагнічуючою
.
Якщо довести струм збудження ротора (а отже й )до нуля, то =0, й магнітний потік буде повністю створюватись з сильно відстаючим споживаним струмом I. Якщо це врахувати, то одержимо векторну діаграму синхронного реактивного двигуна, наведену на рис. 12.6.
Рис. 12.6. Векторна діаграма синхронного реактивного двигуна
Спочатку визначимо електромагнітну потужність:
(12.7)
Потужність споживання з мережі:
,
(12.8)
де
- фазна напруга.
Враховуючи те, що
(12.9)
,
(12.10)
,
(12.11)
одержимо:
(12.12)
Але:
.
(12.13)
З системи рівнянь (12.13) визначаються струми:
(12.14)
(12.15)
Підставимо
з (12.14), (12.15), (12.12) у (12.7) та після перетворень
одержимо:
(12.16)
З урахуванням (12.16) підраховується електромагнітний момент:
(12.17)
Якщо
у відповідності з виразами (12.17), (12.16)
побудувати низку залежностей
при фіксованих значеннях інших величин,
то одержимо графіки рис.12.7, з яких видно,
що зі збільшенням r зменшується
,
а кутова характеристика зсовується в
область менших кутів θ. Звичайно в
реактивному двигуні
виникає при θ=25-40º.
Рис. 12.7. Кутові характеристики синхронного реактивного двигуна
З
формул (12.16), (12.17) видно, що
та
не дорівнюють нулеві тільки в тому
випадку, коли
,
тобто коли машина явнополюсна. Звідси
виходить, що СРД повинен бути принципово
явнополюсним. Щоб спростити подальший
аналіз, вважаємо
Тоді з формули (12.17), (12.16):
(12.18)
(12.19)
З
формули (12.19) видно, що зі зменшенням
збільшується
.
Спеціальною конструкцією ротора
досягають
=0.3-0.65.
Синхронізуючий момент
,
(12.20)
тобто,
якщо r=0 й θ=0, то
=0,
а якщо
,
то