
- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
10.3.4. Відсутність радіозавад
Особливо інтенсивними джерелами радіозавад є колекторні машини. Завади з'являються у зв'язку зі швидкими змінами струму в комутуючих секціях, а також внаслідок пульсацій ЕРС та струму якоря. Ці пульсації передаються в мережу й приймачі, які від неї живляться, і створюють вищі гармоніки струму й напруги, які шкідливо впливають на роботу різних приймачів, пристроїв зв'язку і автоматики, розташованих поблизу (додаткові втрати, наднапруги, спотворення вхідного сигналу і т. д.).
Звичайно, за діючими нормами, найнижчою частотою радіозавад, починаючі з якої слід виконувати захист, є 150 кГц. Але гармонічні складові, які викликаються пульсацією ЕРС, звичайно мають частоту, яка не більша від 25 кГц. Тому вони не можуть бути джерелом радіозавад. Від них слід захищати лише мережу та приймачі, що живляться від мережі.
Значно небезпечніше за створенням радіозавад іскріння під щітками, яке створює безперервний спектр високочастотних коливань. Радіозавади впливають тим сильніше, чим більше смуга пропускання радіоприймального пристрою.
Для захисту від радіозавад та завад у мережі в машинах малої потужності застосовують такі заходи:
екранування;
симетрування обмоток машин з послідовним та змішаним збудженням;
установлення блокувальних конденсаторів, які шунтують на корпус машини проводи мережі або фільтровий провід;
електричні фільтри.
Екранування дієве при захисті від радіозавад, але мало ефективне для заглушення гармонічних, викликаних пульсацією ЕРС якоря. За наявністю близько розташованих радіоприймальних пристроїв електрична машина повністю екранується. Звичайно роль такого екрану виконує корпус машини, на який з боку колектора надівають захисний ковпак, який екранує колектор. Вся проводина виконується екранованим дротом, екран якого з'єднується з корпусом машини. З корпусом також з'єднуються за допомогою додаткової щітки вали, які мають велику поверхню, які виходять зовні і створюють значні завади. Для машин з послідовним та мішаним збудженням ефективним методом заглушення радіозавад є симетрування обмоток збудження, яке полягає в тому, що послідовна обмотка поділяється на дві частини, увімкнені з різних боків якоря.
Вищі гармонічні можуть проходити різними контурами. Іноді вони проходять контуром, в який входить тільки один провід мережі ( зворотний шлях проходить через корпус), і викликають несиметричні завади. Іноді в контур входять обидва проводи мережі, що викликає симетричні завади. Еквівалентний високочастотний опір мережі сильно відрізняється від опору тих приймачів, які до неї увімкнені. Такий опір звичайно створює ємність між проводами, окремими деталями й корпусом. Аналітичне визначення цього опору утруднене й тому виконується експериментально на об'єкті, який захищається.
Рис. 10.8. Схема вмикання блокувальних конденсаторів
Дієвим
заходом для захисту від симетричних та
несиметричних завад є застосування
блокувальних конденсаторів (рис.10.8). На
рис. 10.8. конденсатор
застосовується для захисту від
симетричних, а
,
- від несиметричних завад.
Рис. 10.9. Схема вмикання електричних фільтрів для заглушення завад
Найефективнішим способом заглушення завад є використання електричних фільтрів. Фільтр повинен безперешкодно пропускати постійну складову напруги або струму й затримувати за можливістю всі гармонічні. Для досягнення цієї мети застосовують ріжучі фільтри низької частоти – Г-подібні та П-подібні. Найкращі результати дає застосування П-подібного фільтру (рис. 10.9), тому він використовується для відповідальних установок. В деяких випадках ефективність схем заглушення завад підвищують блокуванням щіток на корпус машини конденсаторами. В особливо важливих випадках застосовують багатоланкові комбіновані фільтри.
Елементи фільтру розміщуються в екранованій коробці, яка розташовується на корпусі машини, причому розміри коробки досить часто сумірні з розмірами машини. Якщо ж машина убудовується всередину якогось пристрою, то для розміщення елементів фільтру використовують наявні вільні місця. При цьому елементи того ж самого фільтру можуть розташовуватись у різних місцях, але обов'язково всередині захисного кожуха, який відіграє роль екрану.