- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
Самоходом виконавчого двигуна називають явище обертання ротора при відсутності керуючого сигналу. При наявності самоходу двигун втрачає керованість і не може використовуватись як виконавчий.
Вимога відсутності самоходу в основному стосується асинхронних виконавчих двигунів, оскільки двигуни постійного струму звичайно самоходу не мають.
В
асинхронному виконавчому двигуні
найбільша асиметрія магнітного поля
виникає при відсутності сигналу
керування, тобто при однофазному
вмиканні. Розкладаючи пульсуюче поле
на пряме й зворотне, можливо одержати
пряму
та зворотну
складові
регулюючого обертаючого моменту:
.
Рис. 10.4. Моменти при однофазному вмиканні двигуна зі звичайним ротором
В
однофазному двигуні пусковий результуючий
момент
=0,
але при
Mрез
≠
0( рис. 10.4) в досить широкому діапазоні
ковзань. Тому, якщо роторові надати
обертання, то такий двигун буде обертатись
зі швидкістю n
= const.
Щоб
двигун не втрачав керованості і зупинявся
в однофазному режимі, необхідно, щоб
при
.
Така умова виконується при
Самохід повністю виключається при
(рис.10.5).
Розрізняють параметричний та технологічний самохід. Параметричний самохід обумовлений малим активним опором ротора, тому ротор в асинхронних виконавчих двигунах виготовляється з підвищеним активним опором.
Рис. 10.5. Моменти асинхронного двигуна з підвищеним активним опором ротора
Це
зменшує ККД виконавчого двигуна, але
гарантує його керованість і наближає
механічні характеристики до прямолінійних.
При цьому
.
Технологічний самохід викликаний створенням паразитних короткозамкнених витків у магнітному ланцюзі або обмотці. Тому повинна ставитись підвищена вимога до якості технологічних операцій при виготовленні виконавчих двигунів.
10.3.3 Швидкодія
Час
розгону виконавчого двигуна визначається,
перш за все, електромеханічними
перехідними процесами, оскільки
електромагнітні перехідні процеси
проходять значно швидше. Електромеханічна
стала часу
майже на порядок більша від електромагнітної
сталої часу
Якщо статичний момент на валу
,
то з основного рівняння динаміки двигуна
одержимо
(10.1)
Стала
часу
може визначатись з різних вихідних
умов. Цю величину розуміють як час, на
протязі якого швидкість обертання
ротора двигуна досягла б усталеного
значення, якби у процесі розгону ротор
прискорювався б під дією незмінного
обертаючого моменту. У зв'язку з цим
величина
виходить різною в залежності від
початкових умов її визначення: чи
виходять з номінального моменту
,
пускового
або максимального
.
Тому поняття
є умовним. У зв'язку з цим інколи
користуються для оцінки тривалості
електромеханічних перехідних процесів
при пуску або реверсі двигуна поняттям
часу його розгону до усталеної швидкості
обертання.
Величину
найчастіше визначають за пусковим
моментом
.
Точні аналітичні рівняння для визначення
сталої часу
та тривалості процесу
є дуже громіздкими у зв'язку з нелінійністю
механічних та регулювальних характеристик.
Тому ці характеристики при практичних
розрахунках лінеаризують.
Рис. 10.6. Лінеаризована характеристика двигуна
Будемо
виходити з лінеаризованої характеристики
ідеалізованого двигуна (рис.10.6). Оскільки
~
,
визначається моментом двигуна:
(10.2)
Підставляючи в (10.2) з (10.1), одержимо:
,
(10.3)
де електромеханічна стала часу
(10.4)
Після інтегрування й перетворювань з рівняння (10.3):
(10.5)
За формулою (10.5) будується графік ω(t), наведений на рис.10.7.
Рис. 10.7. Процес розгону двигуна
У
зв'язку з тим, що в процесі розгону момент
М зменшується, час розгону
.
Якщо
,
то
Таким
чином,
залежить від
та
.
Для асинхронних виконавчих двигунів
.
Тому
зростає зі збільшенням моменту інерції
J
та
частоти
і зменшується зі зростанням числа пар
полюсів p та пускового моменту
(10.4). Двигуни, які розраховані на роботу
з підвищеною частотою, не дивлячись на
багатополюсність, мають більшу
,
ніж двигуни з частотою 50 Гц. У табл. 10.1
для порівняння наведені сталі часу
для різних двигунів.
Таблиця 10.1 Електромеханічні сталі часу виконавчих двигунів.
Тип асинхронного виконавчого двигуна |
, с |
Тип виконав-чого двигуна постійного струму |
, с |
||||||
f=50 Гц |
f=400 Гц |
||||||||
1.3 порож-нистим немагнітним ротором |
0.005-0.05 |
0.015-0.2 |
4. З якорем зви-чайної конструк- ції |
0.05-0.15 |
|||||
2. З більчиною кліткою |
0.15-0.2 |
0.15-0.5 |
5. З порожнис-тим та безпазо-вим якорем |
0.015-0.02 |
|||||
3. З порожнистим сталевим ротором
|
0.2-1.0 |
0.3-3.0 |
6. З дисковим якорем та печатною обмоткою
|
0.01-0.015 |
|||||
