10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів

Електричні мікродвигуни широко застосовуються в різних системах керування, регулювання, вимірювання й контролю як керуючі, приводні та перетворюючі елементи.

В САР, особливо в слідкуючому приводі, найбільш розповсюджені як виконавчі пристрої електродвигуни змінного та постійного струму різних типів, серій, виконань [32,33].

В малопотужних слідкуючих системах використовуються переважно двофазні керовані електродвигуни, які мають добрі навантажувальні характеристики, близькі до характеристик електродвигунів постійного струму. В САР з приводами малої потужності (1 – 5 кВт) звичайно застосовують електродвигуни постійного струму.

Для потреб автоматики, телемеханіки, обчислювальної техніки промисловість виготовляє мікродвигуни у широкому діапазоні потужностей (0.01 – 600 Вт).

В залежності від схемного рішення автоматичної системи та функцій, які виконують в ній електродвигуни, останні можливо розділити на:

1) допоміжні, призначені для обертання окремих механізмів та вузлів автоматичних систем з постійною швидкістю;

2) виконавчі, які виконують різні функціональні перетворення.

В залежності від роду живлячої напруги мікроелектродвигуни можуть працювати від мереж 1, 2, 3 фазного змінного струму з частотами 150, 200, 400, 500, 800, 1200, 2000 Гц, постійного струму, від спеціальних імпульсних генераторів. При цьому мікроелектродвигуни виконують різні функції: підтримують точно постійну швидкість обертання, здійснюють ії глибоке регулювання, запускаються з номінальним моментом на валу, працюють вхолосту, відпрацьовують потрібний кут повороту валу і т. д.

Для загального застосування призначені, наприклад, серія трифазних асинхронних двигунів типу АОЛ з короткозамкненим ротором. Ці двигуни мають потужність в межах 50 – 600 Вт при напругах 127 / 220 В та 220 / 380 В, частотах 50 Гц і синхронних швидкостях обертання 3000 й 1500 об/хв. Для тієї ж мети призначені однофазні двигуни з потужностями 18 – 600 Вт, номінальними напругами 127, 220 та 380 В, номінальною частотою 50 Гц, синхронними швидкостями 3000 й 1500 об/хв типів АОЛБ ( допоміжна пускова обмотка з пусковим резистором), АОЛД ( постійно увімкнена ємність), АОЛГ ( з робочою та пусковою ємностями).

10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів

Виконавчими двигунами називають електричні мікродвигуни, призначені для перетворення підведеного до них сигналу керування в кутове переміщення або швидкість обертання валу.

За конструкцією та принципом дії виконавчі двигуни поділяють на:

1. колекторні;

2. асинхронні;

3. синхронні.

У свою чергу колекторні розрізняються як двигуни:

а) постійного струму;

б) змінного струму;

в) універсальні, які можуть живитись від мереж як постійного, так і змінного струму.

За конструкцією якоря розрізняють три типа виконавчих двигунів постійного струму:

а) з нормальним барабанним якорем;

б) з порожнистим немагнітним якорем;

в) з порожнистим магнітним ротором.

Найбільш розповсюджені в автоматиці такі синхронні двигуни:

а) реактивні;

б) гістерезисні;

в) з активним ротором.