
- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
В конструкціях, які раніше виготовлялись в СРСР та Росії, відображена пріоритетність технології загального трансформаторобудування: стрижневі магнітопроводи, безперервні котушкові обмотки. В більшості конструкцій, які виготовляються іншими державами спостерігається пріоритетність вимог експлуатації: броньові магнітопроводи, шайбові обмотки і т. і.
Найбільш
суттєві сили, які діють на обмотки
трансформаторів та їхню ізоляцію –
динамічні горизонтальні
та вертикальні
:
;
де
- маса обмотки;
- відповідно горизонтальні й вертикальні
динамічні прискорення.
Сили
,
викликані тепловими процесами в обмотках,
залежать від різниць температур різних
частин трансформатора, перш за все, від
конструктивних особливостей різних
частин обмотки. Трансформатори стрижневої
конструкції не розраховані на значні
горизонтальні динамічні прискорення.
В цих конструкціях безперервна циліндрична
обмотка, притаманна їм, на шихтований
стрижень безпосередньо спиратися не
може. При цьому горизонтальні сили
компенсуються лише силами тертя
по торцевим опірним поверхням:
де
- коефіцієнт
тертя опірних поверхонь обмотки;
-
сила натиснення обмотки на опору;
-
сила натиснення пружинних пресуючих
пристроїв.
Броньовим трансформаторам властиві магнітопроводи з прямокутними перерізами й обмотками з елементів шайбового типу. Їхні обмотки НН складаються з одно- або двовиткових штампованих прямокутних шайб, ізольованих одна від одної лише прокладками. Обмотки ВН з одно- або двошарових котушок також прямокутної форми намотуються з ізольованого дроту. В таких трансформаторах обмотки мають опору всією боковою поверхнею стрижня магнітопроводу й питомі натиснення на поверхню середнього стрижня, викликані динамічними горизонтальними силами, дорівнюють:
де
- відповідно ширина (товщина) й висота
вікна магнітопроводу.
Звичайно
значення
такі, що не можуть порушити монолітний
зв’язок обмотки з магнітопроводом, а
в шайбовій конструкції їхні розміри
стабільніші, ніж при безперервних
циліндричних обмотках. Це забезпечує
кращі масогабаритні показники й більшу
придатність трансформаторів броньового
типу в тяговому виконанні.
Магнітопроводи
шихтують з листів трансформаторної
електротехнічної сталі з товщиною не
більше, ніж 0,35 мм, які покриваються лаком
пічного сушіння. При циліндричних
безперервних або дискових обмотках
стрижні виконують ступінчастими з 7-9
уступами. Коефіцієнт заповнення перерізу
стрижня сталлю
,
коефіцієнт врахування ступінчастої
форми осердя
й коефіцієнт врахування ізоляції сталі
дорівнюють:
де
-
площа перерізу ступенів осердя;
-
діаметр кола, в яке вписується осердя;
-
товщина відповідно листа сталі та шарів
його ізоляції.
а) б) в)
Рис. 6.6. Схеми шихтування тягових трансформаторів
На
рис. 6.6 стрілками показані
зусилля
стягування за
допомогою
стяжних
шпильок.
На рис.6.6,в
показано
зазор
,
який необхідний для підвищення
реактивного
опору (для
полегшення
захисту від коротких замкнень та
пом’якшення тягових характеристик
електрорухомого складу).
Зазор
необхідний для проходження охолоджуючого
масла.
У складі кожного тягового трансформатора є його активна частина й масляний бак, на котрому розташовано комплект пристроїв охолодження: насос, радіатори (теплообмінники) і т. і.
На кришці трансформатора встановлено маслорозширювач з покажчиком рівня масла й виводи обмоток.
Радіальні
розміри обмоток одного стрижня
визначаються зовнішнім
та внутрішнім
діаметрами (в ці розміри входить і
товщина ізоляційних бакелітових
циліндрів), а також зазорами
для проходження охолоджуючого масла.
Звичайно
6÷12
мм.
При ступінчастому регулюванні напруги на вторинній обмотці звичайно первинну обмотку розташовують безпосередньо на ізоляційному циліндрі біля стрижнів, а вторинну з виводами – на зовнішньому ізоляційному циліндрі.
При зустрічно-узгодженому перемиканні обмоток у внутрішньому концентричному блоці розміщують нерегульовану частину вторинної обмотки.
Первинну обмотку концентрують в середньому блоці, а регульовану частину вторинної – в зовнішньому блоці.
Обмотки стрижневих тягових трансформаторів виготовляють з міді прямокутних перерізів, застосовуючи ізоляцію з кабельного паперу із загальною товщиною 0,25÷0,3мм на один бік. На виходах з котушок ізоляцію посилюють до товщини 0,6÷0,7мм на один бік. Трансформатори стрижневого типу виконують з пружинними пресуючими пристроями, які забезпечують практично постійні значні натиснення на обмотки.
Транформатори для електропотягів, які встановлюються під кузовом вагона, повинні мати горизонтальне розташування стрижнів. Габаритні обмеження не дозволяють розташувати маслорозширювач, тому під кришкою утворюється відкрите масляне дзеркало. Для перешкоджання утворенню хвиль на його поверхні застосовують кришку з маслозаспокоюючою коробкою. Горизонтальне розташування магнітопроводу визначає й інші конструктивні особливості, пов’язані із забезпеченням рівномірного охолодження обмоток, розташуванням та конструкцією вводів та виводів і інших елементів. Це призводить до погіршення використання конструктивних матеріалів та підвищує питому масу на одиницю потужності.
В тягових трансформаторах броньового типу шайбові обмотки ВН можливо виконувати з секціями з різним числом витків, що при регулюванні напруги на первинній обмотці трансформатора забезпечує ΔΙ=const.
Броньові тягові трансформатори , які мають високу міцність, велику експлуатаційну надійність та інші переваги, мають також деякі недоліки: більші витрати обмоткової міді, більші втрати в ній у зв’язку з відсутністю транспозиції шайбових обмоток; вищі вимоги до якості їх виготовлення та ремонту.