
- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
Тільки на електровозах, які працюють на постійному та змінному струмах (електровози подвійного живлення), тягові трансформатори не використовують для регулювання напруги двигунів. Звичайно на електрорухомому складі змінного струму ступінчасте регулювання напруги двигунів виконують перемиканням частин (секцій) вторинної або первинної обмоток тягового трансформатора . Плавне регулювання напруги на електрорухомому складі однофазно-постійного струму здійснюють міжступеневим тиристорним регулюванням.
Просте
регулювання на вторинній стороні
тягового трансформатора здійснюється
за схемою рис. 6.2.
Рис. 6.2. Схема трансформатора з регулюванням вторинної напруги
Окрім
первинної
та вторинної тягової, виконані обмотки
власних потреб з напругами 600 В та 220 В.
Для зменшення стрибків пускового струму
необхідно збільшувати число секцій
обмотки трансформатора, що ускладнює
конструкцію обладнання.
Іноді
для зменшення числа необхідних секцій
вторинної обмотки застосовують їх
зустрічно – узгоджене вмикання для
електровоза з двома групами двигунів
та двома випрямлячами (рис. 6.3).
Рис. 6.3. Принципова схема трансформатора із зустрічно-узгодженим регулюванням вторинної напруги
Вторинна
тягова обмотка кожної групи розділена
на постійну частину
та регульовану
,
яка розділена на секції.
При узгодженому та зустрічному вмиканні обмоток та відповідно коефіцієнти трансформації дорівнюють :
,
де
-
відповідно напруги холостого ходу
постійної та регулювальної обмоток.
Постійність
приростів пускового струму
=const
забезпечується при непостійному числі
витків секцій обмотки
,
що не можливо здійснити при малому їх
числі. Тому, особливо при зустрічно-узгодженому
вмиканні обмоток, приймають
=
const,
=
const.
Часто
застосовують регулювання напруги на
первинній обмотці трансформатора.
Використати для цього двообмоткові
трансформатори або автотрансформатори
не можна, оскільки виникає небезпека
попадання вихідних ланцюгів трансформатора
під напругу мережі
і навіть значно більшу. Система
перетворення, яка застосовується в
цьому випадку, складається з
автотрансформатора АТ з регулювальною
обмоткою Р та тягового трансформатора
ТТ з обмотками високої В й низької Н
напруги (рис. 6.4).
Рис. 6.4. Схема вмикання тягового трансформатора з регулюванням напруги на первинній обмотці
В деяких випадках автотрансформатор АТ замінюють двообмотковим трансформатором з регулювальною вторинною обмоткою.
Коефіцієнт трансформації при регулюванні на первинній обмотці в системі з АТ :
де
-
коефіцієнти трансформації АТ й ТТ;
- числа витків обмоток у відповідності
зі схемою рис. 7.4.
Напруги
,
на затискачах двигунів
залежать
від коефіцієнта регулювання напруги
Як це випливає зі схеми,
Усереднений
струм
в обмотці Р не перевищує
,
що дозволяє зменшити розрахункову
потужність цієї обмотки. Для зменшення
масогабаритних показників трансформаторів
з регулюванням на первинній обмотці
можливо сумістити магнітні системи ТТ
й АТ, тобто застосувати тристрижневу
магнітну систему (рис. 6.5).
Рис. 6.5. Тристрижневий тяговий трансформатор
Магнітні потоки дорівнюють :
;
Звичайно вважають
Площі перерізів стрижнів для броньових трансформаторів
що забезпечує наближену рівність найбільших індукцій у всіх стрижнях.
Особливістю тягових трансформаторів є робота їх при не синусоїдних струмах та напругах. Не синусоїдність особливо велика при регулюванні напруги за допомогою напівпровідникових приладів (регулюванням кута їх вмикання). Вплив не синусоїдності й способів регулювання напруги на конструкцію трансформаторів оцінюють коефіцієнтом типової потужності :
де
– розрахункова потужність всіх тягових
обмоток трансформатора;
- потужність,
струм та напруга випрямної установки
без урахування втрат в ній.
При випрямлянні за схемою діодного моста або з нульовими вентилями
де
-
кутова частота змінного струму;
- кут комутації:
,
-
реактивний опір обмоток трансформатора.
Струм вторинної обмотки
,
де
- коефіцієнт пульсації випрямленого
струму.
Потужність вторинної P2 та первинної P1 обмоток при мостовій схемі випрямляння й регулюванні на вторинній обмотці
(6.6) (7.6)
При цьому не враховуються втрати в обмотках.
Відповідно
Переважно у зв’язку з непостійністю кута комутації γ величину Ктп відносять до якогось одного режиму: номінального або режиму середньоексплуатаційного навантаження трансформатора.
Якщо напругу регулюють, змінюючи кут α відпирання тиристорів, то
Відповідно
(6.7)
де
-
коефіцієнт ефективності випрямленого
струму при регулюванні відпирання
вентилів.
Оскільки
α > γ, значення
необхідно
встановлювати для деякого
середньостатистичного кута α в очікуваних
експлуатаційних режимах.
Для схеми випрямляння з нульовою точкою й нульовими вентилями при регулюванні на вторинній обмотці.
де ефективний струм фази обмотки
.
Потужність первинної обмотки Р1 визначається за формулою (6.6), а
При регулюванні тиристорами залежність для Ктп визначається формулою (6.7). При регулюванні напруг на первинній обмотці трансформатора
,
-
потужності обмоток відповідно
регулювальної, вищої й нижчої напруг,
які залежать від системи, схеми
випрямляння, конструктивних особливостей
трансформатора і т. д.
Визначення потужностей обмоток подібне до наведеного для випадку регулювання напруги на вторинній обмотці. В загальному вигляді
де k- стала, яка залежить від вищевказаних умов.
Додаткова
обмотка автотрансформатора Р збільшує
Ктп
на 24÷40%. Між масами m1,
m2
співставлених трансформаторів та їхніми
коефіцієнтами Ктп1
та Ктп2
існує залежність