- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
Контрольні запитання
1. Навіщо використовують вимірювальні трансформатори? Чи тільки для вимірювання? Які існують вимірювальні трансформатори?
2. Охарактеризуйте будову, особливості роботи, погрішності, класи точності, області застосування трансформаторів напруги.
3. Охарактеризуйте будову, особливості роботи, погрішності, класи точності трансформаторів струму. Чи допустимий режим холостого ходу таких трансформаторів? Чому?
4. Які принципи будови випробувальних трансформаторів? Навести приклади та пояснити особливості роботи й конструкції.
5. Поясніть області застосування, особливості конструкції різних варіантів пожежо – та вибухобезпечних трансформаторів.
6. Поясніть особливості конструкцій, умов роботи та області застосування зварювальних трансформаторів.
Розділ 6. Тягові трансформатори
6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
Тягові (головні) трансформатори входять до складу перетворювальної установки локомотива. Їхнє основне призначення – зменшення напруги мережі Uм на струмоприймачі до значення U2, яка необхідна для живлення тягових двигунів. Можлива зміна напруги U2 для регулювання випрямленої напруги Ud та режимів роботи двигунів. Крім того, трансформатори мають обмотки, від яких живляться ланцюги власних потреб локомотивів, а іноді й потяга [23].
Номінальна потужність трансформатора, призначена для тягових двигунів (тягова потужність), дорівнює :
(6.1)
де
-
номінальна
потужність тягового двигуна ;
-
число двигунів, які живляться від
трансформатора;
-
це коефіцієнт, який залежить від
експлуатаційного використання локомотива
та способу регулювання напруги.
Потужність трансформатора для живлення ланцюгів власних потреб локомотива визначається так :
(6.2)
де
Pв і – потужність і-го споживача допоміжного навантаження ;
tтв і – тривалість увімкненого стану ;
nваг – розрахункове число пасажирських вагонів на один трансформатор локомотива ;
P0=30÷50 кВт – це потужність на електрообігрів одного вагона (верхня межа – при застосуванні кондиціонування).
Коефіцієнт допоміжного навантаження :
де
- сумарна номінальна потужність
допоміжного обладнання локомотива.
Останній член рівняння (6.2) – тільки для пасажирських електровозів та електропотягів.
Трансформатор – найбільш громіздкий елемент електрообладнання локомотива. Його недоцільно віддаляти від перемикача ступенів, теплообмінників системи охолодження, циркуляційного насоса та інших елементів допоміжних пристроїв. Тому блок трансформатора звичайно розміщують у центрі кузова.
Найбільша
ширина бака трансформатора В при
відсутності захисних засобів (загорожі);
-
при їхній наявності :
де
-
внутрішня ширина кузова;
=380÷500мм
– ширина проходу;
=50мм
– зазор між баком та огорожею.
На електровозах трансформатор звичайно розташовують між візками таким чином, щоб його нижня частина була нижчою від рами кузова. При цьому найбільша висота трансформатора
де
-
верхнє габаритне обмеження кузова
відносно рейок;
–
висота
апаратів, встановлених на трансформаторі;
-
верхній зазор між кузовом та внутрішнім
обладнанням;
мм
– нижнє обмеження за габаритом для
підресорених частин.
Якщо все-таки необхідно встановити трансформатор над візком, то його часто виготовляють спеціальної конструкції, з горизонтальним розташуванням стрижнів. При цьому найбільша висота повинна бути
де
-
висота настановної поверхні рами кузова
над головками рейок.
На електропотягах трансформатор підвішують під кузовом, а його найбільша висота
де
=1380мм
– висота підлоги вагона над головками
рейок;
÷350мм
–
висота рами кузова;
-
монтажний зазор між трансформатором
та рамою кузова.
В
тягових трансформаторах застосовують
інтенсивне рідинно-повітряне охолодження.
Охолодження елегазом ( шестифтористою
сіркою) не застосовується.. Маса
трансформаторів електровозів досягає
8÷15
т, а електропотягів – 2,5÷3,5 т. Питома
маса на одиницю номінальної потужності
для електровозів – 1,5÷2,4
,
а для електропотягів – 2,7÷3,3
.
Трансформатори
підресорені, тому на них не впливають
значні динамічні сили, наприклад, як на
тягові двигуни. Але сили, викликані
динамічними прискореннями
,
не можна не враховувати. За дослідними
даними для електровозів звичайно
вертикальні
динамічні
прискорення
;
прискорення вздовж осі колії
; перпендикулярно до осі колії –
(g
– прискорення
вільного падіння).
Додаткові динамічні сили, які діють на окремі частини трансформатора,
(6.3)
де m, G – відповідна маса та вага певної частини.
Сумісно з силами, які викликаються тепловими деформаціями, динамічні сили можуть суттєво впливати, особливо на ізолюючі деталі.
Великий вплив на роботу трансформаторів створюють коливання первинної напруги Uм, яка викликає зміни магнітного потоку
~
де
-
число витків обмотки високої напруги;
=50
Гц – частота живлячого струму.
Найбільш несприятливе підвищення напруги, оскільки при цьому суттєво зростають втрати в сталі. При розрахунках передбачають підвищення напруги на 15%, а розрахункове значення індукції в магнітопроводах встановлюють не більше, ніж 1,5 Тл.
Максимальні атмосферні й комутаційні наднапруги визначаються кратністю захисних обмежень, які забезпечують апарати та засоби захисту.
(6.4)
де
-
найбільша напруга, яка наближено дорівнює
уставці апаратів потенціального захисту.
Ізоляцію трансформаторів від корпуса розраховують на напругу Uм max=75÷100 кВ.
Ймовірність
короткого замкнення (к. з.) в ланцюгах
тягових трансформаторів значна, що
змушує підвищувати спад напруги
до
10÷15%. Велика індуктивність уповільнює
зростання струмів к. з. й дозволяє
застосовувати головні вимикачі меншої
розривної потужності. Також пом’якшуються
й характеристики електрорухомого
складу.
Коефіцієнт
трансформації тягових трансформаторів
у роботі змінюється в широких межах
(виключаючи трансформатори електровозів
подвійного живлення). У електровозів
більшу частину часу споживана потужність
менша від номінальної, а на „вибігу”
та „стоянці” режим роботи близький до
холостого ходу. Тому розрахункові втрати
в сталі трансформатора
значно менші, ніж в міді
.
Звичайно їхнє співвідношення оцінюють
коефіцієнтом втрат
3÷6.
(6.5)
При пуску частини (секції) обмотки навантажуються нерівномірно.
Для
підвищення напруги окремими ступенями
поступово вмикають в роботу окремі
секції обмотки
трансформатора.
(рис. 6.1.).
Рис. 6.1. Навантаження вторинної обмотки трансформатора при пусковому регулюванні
Тривалість
увімкненого стану кожної секції обмотки
визначається часовими інтервалами
в межах загальної тривалості пуску
,
яка відповідає загальному числу
пускових позицій
Тривалість увімкненого стану будь-якої і-ї секції
Відповідно середня потужність втрат в міді
,
де
активний
опір і-ї секції обмотки.
Навіть
при незмінних діючих струмах
значення
не однакові у зв’язку
з різними тривалостями увімкненого
стану
,
що призводить до нерівномірності
нагрівання обмоток і може обмежувати
тривалість роботи трансформатора.
