
- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
Звичайне трансформаторне масло горюче, а його пара разом з повітрям може створювати вибухові суміші. Тому виникла потреба в трансформаторах пожежо- та вибухобезпечних.
Існує кілька рішень. Одним з них є заповнення бака не горючим не вибухаючим маслом.. 1935 р. у ВЭИ був розроблений рідкий не горючий діелектрик совол, а дещо пізніше - менш в’язкий совтол.
У будовах суспільного характеру, на шахтах, в цехах заводів і т. д. потрібні сухі трансформатори або залиті спеціальною не горючою та вибухобезпечною рідиною. Наприклад, у США широко розповсюджена рідина піранол.
Совтол за своїми ізоляційними властивостями та охолоджуючою здібністю рідина близька до мінерального трансформаторного масла, але без окислювання та хімічно стійка.
Поряд з цим совтол має низку недоліків : велика вартість, висока чутливість до забруднень, потребує заміни деяких застосовуваних у трансформаторобудуванні матеріалів іншими. Крім того, під дією електричної дуги (наприклад, при пробої всередині трансформатора) виділяє хлористий водень, шкідливий для здоров’я людини.
Інше можливе рішення цього питання – сухий трансформатор. Відсутність масла й масляного господарства становить його важливу перевагу, але умови охолодження й ізоляції гірші, ніж у масляному. Обмоткова мідь має скляну або азбестову ізоляцію на спеціальному лаку, який тривалий час витримує 160°С. Кожна обмотка окремо просочується теплостійким лаком та запікається при високій температурі. Крім того, просоченню й запіканню піддається вся активна частина трансформатора.
Допускається середній за опором перегрів обмотки на 80°С й температура найбільше нагрітої точки обмотки 140÷155°С при температурі оточуючого повітря 40°С.
Третє можливе рішення – трансформатори із заповненням бака поверх масла інертним газом при звичайному тиску. Для цього може застосовуватись азот. Після відповідної обробки вміст кисню в маслі зменшується до кількох часток відсотка, а в експлуатаційних умовах за наявності досить надійних ущільнень та волого- й киснепоглинаючих фільтрів, не перевищує 1%. Але зменшення вмісту кисню до 3% уже робить ці трансформатори пожежо- та вибухобезпечними, хоча вони й потребують оглядів та догляду.
Подальшим розвитком трансформаторів є трансформатори зі стисненим газом у баці трансформатора. Як газ рекомендується азот або вуглекислота під тиском 40 атм. Такі трансформатори можливо виконувати на температури для осердя 300÷325°С та для обмотки 200°С при використанні високо теплостійких ізоляційних матеріалів. Розміри трансформатора зменшуються до 75%, особливо при підвищених частотах (600÷1200 Гц).
5.5. Зварювальні трансформатори
Це знижуючі однофазні сухі трансформатори з вторинною напругою при холостому ході (60÷75) В. Ця напруга необхідна для надійного запалювання електричної дуги. При номінальному навантаженні вторинна напруга зменшується до 30В.
При роботі зварювальних трансформаторів коротке замкнення (к. з.) є нормальним експлуатаційним режимом. Тому для обмеження струму к. з. та стійкого горіння дуги такий трансформатор повинен мати круто спадаючу зовнішню характеристику, а ланцюг зварювального струму повинен мати значну індуктивність. Для цього в зварювальних трансформаторах первинну та вторинну обмотки розміщують на різних стержнях магнітопроводу, внаслідок чого опір короткого замкнення Zк та напруга uк у них в кілька разів більші, ніж у звичайних силових трансформаторів.
а) б)
Рис. 5.6. Електрична схема (а) та зовнішні характеристики (б) зварювального трансформатора: 1-трансформатор; 2-реактор зі змінною індуктивністю; 3-електрод; 4-зварювана деталь
Звичайно в зварювальних трансформаторах послідовно з вторинною обмоткою вмикають реактор L з регульованою індуктивністю (рис.5.6,а). Регулюючи індуктивність реактора (зміною повітряного зазору в його магнітопроводі), змінюють форму зовнішньої характеристики 1 або 2 трансформатора (рис. 5.6,б) і струм дуги I21 або І22, відповідний напрузі горіння дуги Ug.
В деяких конструкціях реактор безпосередньо убудовується у зварювальний трансформатор.
Рис. 5.7. Електромагнітна схема зварювального трансформатора з убудованим реактором
Такий трансформатор має три обмотки : первинну 1(рис. 5.7), вторинну 3 та обмотку реактора 4, розташовані на спільному магнітопроводі. Середнє ярмо 2 є спільним для ланцюгів трансформатора й реактора. Обмотки 3,4 увімкнені таким чином, що магнітний потік, створений обмоткою реактора 4 в ярмі 2, спрямований проти основного потоку, створюваного первинною обмоткою 1. Завдяки цьому суттєво зростає магнітне розсіювання в трансформаторі при відносно не великому поперечному перерізі ярма 2. У зв’язку з наявністю в ланцюзі навантаження великої індуктивності зварювальні трансформатори працюють з низьким cosφ=0,4÷0,5.
Застосовуються й зварювальні трансформатори, в яких первинна обмотка закріплена нерухомо на магнітопроводі, а вторинна переміщується відносно первинної, змінюючи взаємоіндуктивний зв’язок між обмотками і таким чином регулюючи вторинну напругу.
Інші конструкції та схеми зварювальних трансформаторів наведені [22].