- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
5.2. Трансформатори струму
Трансформатори струму виконують у вигляді двообмоткового підвищуючого трансформатора (рис. 5.2,а) або у вигляді прохідного трансформатора, у якого первинною обмоткою є провід, який проходить через вікно магнітопроводу.
а) б) в)
Рис. 5.2. Схема вмикання вимірювального трансформатора струму (а), трансформатор для прохідного ізолятора (б) та векторна діаграма (в): 1-мідний стержень (первинна обмотка); 2-вторинна обмотка; 3-магнітопровід
В деяких конструкціях магнітопровід та вторинна обмотка змонтовані на прохідному ізоляторі, який слугує для уводу високої напруги в силовий трансформатор або іншу електричну установку. Первинною обмоткою такого трансформатора слугує мідний стрижень, який проходить всередині ізолятора (рис.5.2,б).
Опори обмоток амперметрів та інших
приладів, які вмикаються до трансформатора
струму, звичайно малі. Тому цей
трансформатор працює практично в режимі
короткого замкнення, при якому струми
,
у
багато разів більші від струму холостого
ходу І0.
Тому досить точно можливо вважати, що
(5.2)
В
дійсності у зв’язку з наявністю струму
холостого ходу
в такому трансформаторі
та між векторами цих струмів є деякий
кут, відмінний від 180° (рис. 5.2,в). Це
створює відносну струмову погрішність
%
(5.3)
та
кутову погрішність, яка вимірюється
кутом δі
між векторами
та
-
.
Погрішність δі
вважається позитивною, якщо вектор -
випереджає вектор
.
В залежності від значення допустимих погрішностей трансформатори струму поділяють на п’ять класів точності : стаціонарні – 0,2;0,5;1;3;10 та лабораторні – 0,01;0,02;0,05;0,1;0,2. Наведені числа відповідні для даного класу струмовим погрішностям при номінальному струмі. Кутова погрішність знаходиться в межах 10'÷120'.
Для зменшення струмової й кутової погрішностей магнітопровід трансформатора струму виготовляють з високоякісної сталі досить великого перерізу, щоб в робочому режимі він був не насичений, тобто В=(0,06÷0,1) Тл. За цих умов намагнічуючий струм буде малий.
Слід зауважити, що розмикання ланцюга вторинної обмотки трансформатора струму неприпустиме. Трансформатор переходить в режим холостого ходу та його результуюча МРС, яка в робочому режимі дорівнює
стає
(рис. 5.2,в). В результаті різко (в десятки
й сотні разів) зростає магнітний потік
у магнітопроводі, а індукція в ньому
досягає значення В>2 Тл, що призводить
до сильного зростання магнітних втрат
в сталі. При цьому трансформатор може
згоріти. Ще більшу небезпеку становить
різке підвищення напруги на затискачах
вторинної обмотки до кількох сотень і
навіть тисяч вольт. Для усунення режиму
холостого ходу при вимиканні приладів
слід замикати вторинну обмотку
трансформатора струму накоротко.
5.3. Випробувальні трансформатори
Для випробування матеріалів та різних досліджень необхідні напруги в межах 500÷2000 кВ зі звичайною промисловою частотою. Основним обладнанням для одержання таких напруг є випробувальні трансформатори. Спеціальні конструкції таких трансформаторів будуються на таких принципах.
1. Вимушений розподіл високої напруги по всій високовольтній схемі, завдяки чому фіксуються потенціали окремих вузлових точок схеми відносно землі.
2. Подрібнення загальної напруги на кілька трансформаторів, які з’єднуються послідовно або в каскад.
3. Застосування допоміжних, ізолюючих трансформаторів.
4. Застосування конструкції обмотки високої напруги за типом конденсаторного ізолятора.
Рис. 5.3. Схема випробувального трансформатора з ізолюючим трансформатором
Випробувальні трансформатори можуть бути масляними або сухими.
Схеми, які будуються за першим принципом, в наш час практичного значення не мають.
Рис. 5.4. Схема каскадного випробувального трансформатора зі збудженням за принципом автотрансформатора
Схеми, відповідні другому принципові, наведені на рис.5.3, рис.5.4.
На
рис.5.3 трансформатори I
та II
з’єднані
послідовно й кожен з них розрахований
на половину загальної напруги U0.
Трансформатор ІІ стоїть на ізоляторах,
які перебувають під напругою
.
Щоб потенціал обмотки високої напруги
ВН трансформатора ІІ відносно осердя
цього трансформатора був точно фіксований,
осердя й бак (якщо трансформатор масляний)
з’єднують з нульовим кінцем обмотки
ВН цього трансформатора. Збудження
трансформатора ІІ, у якого осердя й бак
перебувають під потенціалом
відносно землі, можливо здійснити за
допомогою так званого ізолюючого
трансформатора ІІІ (рис.5.3) з коефіцієнтом
трансформації К=1, причому ізоляція між
обмотками ізолюючого трансформатора
розрахована на напругу
.Трансформатори
I
та IIІ
одержують збудження від генератора Г.
За цим принципом була побудована одна
з перших установок на 1МВ з трьох
трансформаторів, один з яких ізолюючий.
Якщо число з’єднуваних послідовно трансформаторів більше від трьох, то установка із застосуванням ізолюючих трансформаторів стає громіздкою. Тому частіше застосовується принцип каскадного збудження трансформаторів, наприклад з’єднання за автотрансформаторною схемою (рис.5.4). Збудження другого й третього трансформатора виконується від частини обмотки вищої напруги попереднього трансформатора. Для цього обидва кінця кожної із збуджуючих обмоток виводяться через ізолятор високої напруги до обмотки збудження наступного трансформатора.
За цим принципом можливо побудувати й подвоєні каскади на напругу до 2 МВ із заземленою середньою точкою з числом трансформаторів у подвоєному каскаді від чотирьох до восьми.
Але недоліки каскадів досить значні. Оскільки кожний наступний трансформатор одержує енергію від попереднього, потужність кожного з них різна. Якщо за схемою рис. 5.4 потужність трансформатора ІІІ дорівнює P, то потужність трансформатора ІІ – 2P, а І – 3P. Загальна встановлена потужність 6P, а потужність каскаду – всього 3P.
Крім того, зі збільшенням числа ланок каскаду сильно зростає його загальна індуктивність. Якщо, наприклад, з одним трансформатором вона становить 1,25%, то з двома - 4%, з трьома - 9%, а з чотирма – 16,4%. Третій недолік каскадної схеми полягає в нерівномірному розподілі імпульсних напруг на окремих ланках каскаду аналогічно до розподілу таких напруг вздовж обмотки одного трансформатора. Але ж звичайна робота каскаду (при розрядах і т. і.) саме й супроводжується імпульсними перенапругами.
Тому весь час намагаються побудувати випробувальні трансформатори на повну напругу U0 в одній одиниці, і такі трансформатори побудовані на напругу до 1 МВ. Трансформатор конструюється подібно до ізоляторів конденсаторного типу (рис. 6.5). Обмотка високої напруги з круглого проводу намотується одним шаром на ізолюючі циліндри. Число циліндрів, а також їхні довжини й діаметр підбираються таким чином, щоб при послідовному з’єднанні кінця обмотки першого циліндра стержня І з початком першого циліндра стержня ІІ з початком другого циліндра стержня І і т. д. – зростання потенціалу за витками, починаючи від заземленого початку обмотки першого циліндра стержня І, відповідало розподілу потенціалу за ємністю концентричних шарів обмотки.
Рис. 5.5. Розташування обмоток випробувального трансформатора за комбінованою схемою
Випробувальний трансформатор у масляному виконанні відносно громіздкий та важкий, особливо при високих напругах. Монтаж та демонтаж каскаду (рис.5.4) при оглядах та ремонтах та інші подібні роботи є в цьому випадку дуже трудомісткими.
Великою перевагою сухих випробувальних трансформаторів є відсутність надзвичайно громіздких та вартісних прохідних ізоляторів, а також те, що вага сухих трансформаторів у зв’язку з відсутністю бака й масла значно менша від ваги таких же масляних трансформаторів. Якщо трансформатор виконано по типу конденсаторного трансформатора (рис.5.5), то при відповідному виконанні він стійкий до пилу й вогкості, а при ремонті його розбирання відносно просте. Сухі випробувальні трансформатори конденсаторного типу можуть бути виконані на напругу до 1 МВ у одиниці.
