
- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
Для спрощення міркувань знехтуємо спадом напруги на первинній та вторинній обмотках індукційного регулятора.
На
рис. 4.9 подані напрями струмів
ĺ1
та ĺ2
в
обмотках ротора й статора у початковому
положенні
.
Ці струми створюють МРС F1
та F2,
які спрямовані, як і в звичайному
трансформаторі, зустрічно. За умови
рівноваги МРС
.
Індукційний регулятор дозволяє плавно регулювати напругу з навантаженням в широких межах. Умови ізоляції обмоток статора й ротора в пазах обмежують застосування індукційних регуляторів мережами з напругою 6-12 кВ, але в окремих випадках їх виконують на напругу до 18 кВ і більше.
Говорячи про потужність індукційного регулятора, слід розрізняти його зовнішню на внутрішню повні потужності.
Зовнішня потужність – це та, яку до індукційного регулятора підводять або відводять.
Частина зовнішньої потужності, яка трансформується регулятором, є його внутрішньою потужністю. За її допомогою визначаються розміри регулятора. Звичайно на щитку наводять обидві потужності регулятора та межі регулювання напруги.
Важливе значення мають умови охолодження індукційного регулятора. При малих потужностях та для не великих напруг регулятори виконуються з повітряним природним або штучним охолодженням. Регулятори середньої та великої потужності найчастіше виконуються з масляним охолодженням. Регулятор ставлять вертикально, щоб використати природний рух охолоджуючого масла у вертикальних каналах.
4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
У п. 4.7.2 розглянуто окремий регулятор. Напруги U1, U2 такого регулятора відрізняються одна від одної за величною та фазою. Тому процес регулювання неможливий при паралельній роботі регулятора зі звичайним трансформатором. Крім того, на валу окремого регулятора виникають при деяких положеннях ротора значні обертаючі моменти, на які повинні бути розраховані пристосування для привода й гальмування регулятора.
Мережа (статори)
до навантаження ротори
а) б)
Рис. 4.11. Схема здвоєного індукційного регулятора (а) та його векторна діаграма (б)
Щоб усунути ці недоліки, два окремих регулятора можливо з’єднати в один здвоєний індукційний регулятор за схемою рис. 4.11, а. Ротори закріплені на одному валу, а їхні обмотки увімкнені до мережі паралельно. Порядок чергування фаз обмоток статора й ротора одного з регуляторів змінюється на зворотний перемиканням кінців двох фаз таким чином, що при повороті ротора одного з регуляторів за напрямом обертання поля ротор іншого регулятора повертається проти напряму обертання свого поля. При повороті роторів у якийсь бік ЕРС статорів будуть зсовуватись у протилежні напрями (рис. 4.11, б). Якщо знехтувати спадами напруг в регуляторі, то напруга U2 завжди співпадає за фазою з напругою U1. Моменти, створювані кожним з окремих регуляторів, спрямовані в протилежні боки, й тому результуючий момент на валу здвоєного регулятора дорівнює нулеві.
4.7.4. Індукційний регулятор зі з’єднанням обмоток у спільний трикутник. Фазорегулятор
Пофазно послідовно з’єднані обмотки статора й ротора загальмованої асинхронної машини можливо з’єднати у спільний трикутник (рис. 4.12) та увімкнути вершини А, В, С трикутника до мережі з U1=const.
Рис. 4.12. Схема індукційного регулятора зі з’єднанням обмоток у трикутник
Тоді при повороті ротора машини напруга U2 між затискачами а, в, с буде змінюватись за величиною, а в загальному випадку й за фазою.
а) б) в)
Рис. 4.13. Діаграми напруг індукційного регулятора зі з’єднанням обмоток у трикутник при однакових числах витків у статорі й роторі
Якщо
ефективні числа витків статора й ротора
дорівнюють одне одному
і якщо знехтувати спадами напруг на
активних та індуктивних опорах обмоток,
то кут зсуву напруги U2
відносно U1
становить 1800
або 00.
На рис. 4.13 подані діаграми напруг
регулятора для цього випадку, для кількох
значень кута повороту
ротора регулятора.
На рис. 4.13 трикутник АВС є системою незмінних лінійних первинних напруг. При будь-яких значеннях кута геометрична сума ЕРС фази статора Ес і фази ротора Ер одного плеча трикутника повинна дорівнювати (зі зворотним знаком) первинній лінійній напрузі цього плеча. Зі зміною кута змінюється зсув фаз та величина ЕРС Ес і Ер. Тому величина трикутника авс вторинних напруг буде змінюватись.
Пропорційно ЕРС Ес і Ер змінюється також основний магнітний потік регулятора, тоді як в регуляторі, розглянутому в п. 4.7.1, потік залишається практично постійним.
Фазорегулятор є асинхронною машиною із загальмованим ротором, з’єднаною за схемою рис. 4.14. Повертаючи ротор відносно статора, плавно змінюють фазу ЕРС ротора, не змінюючи її за величиною. Фазорегулятор застосовується в лабораторних умовах.
Рис. 4.14. Схема фазорегулятора