
- •Вступ в 1. Загальні відомості
- •Контрольні запитання
- •1.1. Особливості конструкції трансформаторів малої потужності
- •1.5. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •1.11. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Трансформаторні перетворювачі частоти й числа фаз та імпульсні
- •2.1 Трансформатори для перетворення числа фаз
- •2.2. Електромагнітні перетворювачі частоти
- •2.3. Імпульсні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Трансформатори з регулюванням вторинної напруги
- •4 .1 Трансформатори з перемиканням відгалужень обмоток без збудження
- •4.4. Трансформатори, які регулюються підмагнічуванням шунтів
- •4.5. Трансформатори послідовного вмикання
- •4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
- •4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
- •4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
- •4.7.2. Струми й потужність індукційного регулятора
- •4.7.3. Здвоєний індукційний регулятор
- •Контрольні запитання
- •5.1. Трансформатори напруги
- •5.2. Трансформатори струму
- •5.3. Випробувальні трансформатори
- •5.4 Трансформатори пожежо- та вибухобезпечні
- •5.5. Зварювальні трансформатори
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Тягові трансформатори
- •6.1. Умови роботи тягових трансформаторів
- •6.2 Трансформатори для різних систем регулювання напруги
- •6.3. Конструктивні особливості тягових трансформаторів
- •6.4. Системи охолодження тягових трансформаторів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Надпровідність та перспективи її застосування в трансформаторобудуванні
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Надпровідники
- •7.3. Композитні провідники
- •7.4 Надпровідні обмотки
- •Контрольні запитання
- •8.1 Загальні відомості
- •8.2 Найбільш характерні області застосування реакторів
- •8.3. Надпровідні індуктивні накопичувачі енергії
- •Контрольні запитання
- •Література до вступу та частини 1
- •Зміст частини першої стор.
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання...............................................................
- •Контрольні запитання.................................................................
- •Контрольні запитання...................................................................
- •Контрольні запитання................................................................
- •Контрольні запитання..................................................................
- •9.1. Створення обертового магнітного поля в електричних машинах змінного струму
- •9.2. Вмикання трифазних асинхронних двигунів для живлення від однофазної мережі
- •9.3 Розщіплювачі фаз
- •9.3.1. Синхронні розщіплювачі фаз
- •Асинхронні розщіплювачі фаз
- •10.1 Застосування й основні функції електричних мікродвигунів
- •10.2 Класифікація виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3 Вимоги до виконавчих мікроелектродвигунів
- •10.3.2 Самохід виконавчих двигунів
- •10.3.3 Швидкодія
- •10.3.4. Відсутність радіозавад
- •10.3.5. Безшумність роботи
- •11.1. Принцип дії двофазного виконавчого асинхронного мікродвигуна
- •11.3. Гіроскопічні, моментні й тороїдні асинхронні двигуни
- •13.3.1. Гіроскопічні асинхронні двигуни
- •11. 3. 2. Моментні асинхронні двигуни
- •11. 3. 3. Тороїдні двигуни [39]
- •11. 4. 1 Амплітудне керування
- •11.4.2. Фазове керування
- •11.4.3. Просторове керування
- •11.4.4. Амплітудно-фазове керування
- •11.4.5. Комбіноване керування
- •12.1. Загальна характеристика й класифікація синхронних мікродвигунів
- •12.2. Синхронні виконавчі двигуни з постійними магнітами
- •12.3. Реактивні двигуни [40]
- •12.3.1. Переваги й недоліки синхронних реактивних двигунів
- •12.3.2. Обертаючий момент і електромагнітна потужність синхронних реактивних двигунів (срд)
- •12.3.3. Конструкція синхронних реактивних двигунів
- •12.3.4. Пуск срд
- •12.3.5. Коливання ротора срд
- •12.3.6. Однофазні й двофазні срд
- •12.3.7. Редукторний двигун
- •12.4. Гістерезисні двигуни
- •12.4.1. Коливання ротора гістерезисного двигуна
- •12.4.2. Однофазний синхронний гістерезисний двигун з екранованими полюсами
- •12.5. Крокові двигуни
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму
- •13.2. Способи керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.2.1. Якірне керування
- •13.2.2. Полюсне керування
- •13.2.3. Імпульсне керування виконавчими двигунами постійного струму [25]
- •13.2.4. Безколекторний мікропривод постійного струму
- •13.3. Пускові властивості й реакція якоря виконавчих двигунів постійного струму
- •13.4. Порівняння різних способів керування виконавчими двигунами постійного струму
- •13.5. Універсальний колекторний двигун
- •14.1. Конструкція, принцип дії, переваги й недоліки синхронних двигунів з ротором, який котиться
- •14.2. Параметри й застосування синхронних дкр
- •14.3. Різні виконання й класифікація електричних машин з ротором, який котиться (емкр)
- •14.4. Хвильові електродвигуни
- •14.5. Пускові й динамічні властивості двигунів з ротором, який котиться
- •15.1. Загальні відомості про тахогенератори
- •15.2. Конструктивні особливості й застосування тахогенераторів
- •15.3. Вихідна характеристика тахогенераторів постійного струму
- •15.4. Погрішності тахогенераторів постійного струму та способи їх зменшення
- •15.5. Переваги й недоліки тахогенераторів постійного струму. Робота в режимі акселерометра
- •15.6. Принцип дії асинхронного тахогенератора. Еквівалентна схема
- •15.7. Вихідна характеристика асинхронного тахогенератора
- •15.8. Погрішності асинхронного тахогенератора та способи їх зменшення
- •15.9. Застосування асинхронних тахогенераторів. Переваги й недоліки
- •15.10. Синхронний тахогенератор
- •16.1. Загальна характеристика, застосування та класифікація машин систем синхронної передачі
- •16.2. Трифазні синхронні передачі
- •16.3 Контактні однофазні сельсини
- •16.3.1 Конструкція контактних однофазних сельсинів
- •16.3.2. Робота контактних сельсинів у індикаторному режимі
- •16.3.3 Робота контактних сельсинів у трансформаторному режимі
- •16.4 Одновісні сельсини
- •16.5. Безконтактні сельсини
- •16.6. Магнесини
- •16.7. Диференціальний сельсин
- •16.8. Спеціальні режими роботи сельсинів
- •16.9. Погрішності в сельсинах та способи їх зменшення
- •16.10. Сельсин-двигун
- •17.1. Загальна характеристика, застосування й основні режими роботи поворотних трансформаторів
- •17.2. Принцип роботи поворотного трансформатора
- •17.3. Симетрований синусно-косинусний поворотний трансформатор
- •17.4. Лінійний поворотний трансформатор
- •17.5. Поворотний трансформатор–побудувач та перетворювач координат
- •17.6. Масштабний поворотний трансформатор
- •17.7. Робота поворотного трансформатора в режимі фазообертача
- •17.8. Трансформаторна синхронна передача на поворотних трансформаторах
- •17.9. Погрішності поворотних трансформаторів та способи їх зменшення
- •Зміст частини другої стор.
- •Розділ 13. Виконавчі двигуни постійного струму…………………..
4.5. Трансформатори послідовного вмикання
Як зазначається 21, в деяких випадках (наприклад, трансформатори граничної потужності та напруги) здійснення регулювання вторинної напруги трансформатора за допомогою відгалужень від обмотки утруднене. Іноді потрібне додаткове регулювання напруги окремих гілок замкнених високовольтних мереж для перерозподілу потоків потужності між окремими гілками мережі. В цих випадках застосовують трансформатори послідовного вмикання ТПВ (рис. 4.6), у яких вторинна обмотка вмикається в мережу послідовно, а первинна живиться від спеціального трансформатора РТ, регульованого з навантаженням.
Рис. 4.6. Трансформатор послідовного вмикання
У РТ в загальному випадку є дві вторинні обмотки d та q. Одна з них (обмотка d) створює подовжню складову напруги U1Ad, яка співпадає за фазою з мережевою напругою фази, яка розглядається, або зсунута відносно неї на 180° ,а інша (обмотка q)-поперечну складову напруги U1Aq, зсунуту відносно напруги цієї мережевої фази на 90°. Напруги U1Aq, U1Ad можна регулювати незалежно одну від одної, а первинна напруга трансформатора ТПВ
.
Вторинна
напруга
,
яка додається до напруги мережі
може
змінюватись за величиною й фазою. Напруга
мережі за ТПВ
Регулювання напруг всіх фаз виконується одночасно.
Трансформатори з двома обмотками d та q внаслідок їхньої складності й вартості застосовується відносно рідко. Частіше використовуються трансформатори тільки з обмоткою d, які дозволяють здійснювати подовжнє регулювання напруги.
4.6. Трансформатори з рухомою вторинною обмоткою
Деяке
застосування знаходять трансформатори
з рухомими обмотками й осердями. На
рис.4.7 подано трансформатор з двома
первинними обмотками 1, увімкненими
паралельно, та вторинною обмоткою 2,
розташованою на рухомому осерді.
а) б) в) г)
Рис. 4.7. Трансформатор з регулюванням напруги рухомою вторинною обмоткою
При переміщенні осердя вниз із положення, показаного на рис. 4.7,а, потокозчеплення з обмоткою 2 плавно змінюється й напруга обмотки також плавно змінюється від +U2 (рис.4.7,б) до - U2 (рис.4.7,в,г) при нижньому крайньому положенні осердя, коли обмотка 2 буде розташовуватись напроти нижньої обмотки 1.
4.7. Індукційні та фазорегулятори [1]
4.7.1. Принцип дії індукційного регулятора
Індукційний регулятор є асинхронною машиною із загальмованим ротором і застосовується для регулювання напруги. Найчастіше застосовуються трифазні індукційні регулятори, а однофазні застосовуються дуже рідко.
Схема трифазного індукційного регулятора наведена на рис. 4.8. Практично зручніше, коли первинною обмоткою є роторна, оскільки є можливість повертати ротор за допомогою якогось поворотного пристрою. наприклад, черв’ячної передачі, а вторинною – статорна, нерухома.
мережа
до навантаження
Рис. 4.8. Схема вмикання індукційного регулятора
Принцип
дії індукційного регулятора такий.
Трифазний намагнічуючий струм, який
підводиться до обмотки ротора, створює
магнітний потік
,
який обертається зі швидкістю
Рис. 4.9. ЕРС та струми індукційного регулятора
у певному напрямі, наприклад, за годинниковою стрілкою. Припустимо, що осі обмоток ротора просторово співпадають з відповідними осями обмоток статора (рис. 4.9).
В цьому випадку потік одночасно індукує в обох обмотках машини ЕРС Е1 та Е2, які співпадають за фазою й однаково спрямовані відносно обмоток. Оскільки всі три фази є в однакових умовах, достатньо розглянути тільки одну з них. У випадку, який розглядається, напруга U2 на затискачах споживання становить арифметичну суму U1 та Е2 (рис. 4.10):
.
Рис. 4.10. Діаграма ЕРС індукційного регулятора
Це положення ротора вважаємо початковим і від нього будемо вести відлік кутів.
Повернемо
ротор на кут
.
Тоді одержимо:
.
Це положення індукційного регулятора можливо назвати другим основним його положенням.
У загальному випадку можливо повернути ротор на будь-який кут. Будемо вважати кути позитивними при повороті ротора за напрямом обертання потоку та негативними – проти напряму обертання потоку.
Повернемо
ротор на кут
(рис. 4.9). Оскільки напруга U1=const
та частота f1=const,
потік
=const.
Але тепер Е2=АА1
повертається на кут
.
Геометричним місцем кінців векторів
ЕРС Е2
та напруги U2
при змінному куті
є
коло з центром в точці А з радіусом
Е2=АА1.
Результуюча напруга індукційного регулятора:
.