- •Анотація
- •1 Характеристика району
- •Організація зв’язку району
- •1.2 Нумерація абонентів
- •2 Розробка функціональної схеми цс
- •2.1 Структурна схема цск si-2000
- •Опорне обладнання si2000/224
- •2.2 Груповий комутаційний модуль gsm
- •2.3 Аналоговий абонентський модуль asm
- •2.4 Цифровий мережевий модуль dnm
- •2.5 Аналоговий мережевий модуль anm
- •2.6 Модуль адміністративного керування adm
- •2.7 Модуль тарифікації chm
- •2.8 Модуль центра технічної експлуатації omc
- •3 Розрахунок телефонного навантаження
- •3.1 Розрахунок навантаження на блоки абонентських ліній
- •3.2 Розрахунок навантаження до амтс
- •Розрахунок навантаження кс, які включені в цс
- •3.3.1 Розрахунок вихідного навантаження від кс
- •3.3.2 Розрахунок вхідного навантаження до кс
- •3.4 Розрахунок навантаження вузлових районів
- •Розрахунок вихідного навантаження вузлових районів
- •Розрахунок вхідного навантаження вузлових районів
- •Розрахунок навантаження відомчої атс
- •Розрахунок навантаження до спецслужб
- •4 Розрахунок обсягу обладнання
- •Розрахунок кількості комплектів зл
- •4.2 Розрахунок кількості блоків dnm
- •4.3 Розрахунок кількості блоків anm
- •4.4 Розрахунок кількості блоків asm
- •4.5 Розрахунок кількості блоків gsm
- •5 Комплектація обладнання
- •5.1 Комплектація одностативних атс та виносів
- •5.2 Комплектація багатостативних атс
- •6 Техніко-економічне обґрунтування проекту
- •6.1 Розрахунок капітальних вкладень
- •6.2 Розрахунок річних тарифних доходів
- •6.3 Розрахунок річних експлуатаційних витрат
- •6.4 Розрахунок показників економічної ефективності і капітальних вкладень
- •7 Охорона праці
- •7.1 Класифікація виробничих приміщень стосовно ураження електричним струмом
- •7.2 Гасіння та профілактика пожеж на об’єктах галузі
- •7.3 Види інструктажів
- •Висновок
- •Перелік посилань
- •Перелік скорочень
ANM
NT
ЦАЛ
2B+D
NT
ААЛ
АЗЛ
GSM
128128
трактів
Е1
МСА
RASM
ASM
LE
LE
RMLB
ЦЗЛ – тракт Е1
ЦЗЛ
– тракти Е1/2
DNM
LСM
ЦЗЛ з
СКС;
доступ
30B+D
DLX
8
2
4
RBM-2V
RBM-VD
RDU
DNM
D/D
LE
LE
RBM-8V
RBM-4V
GSM
4848
трактів Е1
ANM
DNM
АЗЛ
ЦЗЛ
ASM
ВКМ (SI2000/224)
ОMС
До
інших
ВКМ
До
винесених
терміналів
та інших
ОМС
RDLX
ASM
LСM
DLX
.
RBM
СPU
CPU
SG
ЦТЕ
SG
Z
U
R
А
А
А1
А
С11
або
С22
U
А
або V5
X.25
R
Z
LE
LE
ANM
АЗЛ
RANM
LE
LE
MLB
ADM
LE
..
..
..
..
..
..
LСM
DLX
DNM
СНM
ADM
LE
Опорне обладнання si2000/224
Рис. 2.1.1 – Архітектура ЦСК SI2000
2.2 Груповий комутаційний модуль gsm
Груповий комутаційний модуль GSM утворює однокаскадне цифрове комутаційне поле (ЦКП) – він є каскадом ЧП просторово-часової комутації і виконує взаємні неблоковані з’єднання будь-яких каналів підімкнених трактів ІКМ, комутує міжпроцесорні з’єднання та забезпечує синхронізацію системи. Зважаючи на важливість цих функцій, модуль повністю дубльовано (спрощена функціональна схема модуля на рисунку 2.2.2).
Обидві площини паралельно виконують однакові дії, але для реального перенесення інформації вибирається одна з них, яка вважається активною. Активна площина примусово синхронізує пасивну, для чого вони з’єднуються окремим трактом 8 кГц. Активний керівний процесор CPU робить синхронні зміни вмісту оперативної пам’яті DM (Dynamic Memory) пасивної площини. Завдяки цим заходам перемикання на іншу площину не призводить до порушень встановлених з’єднань чи до збоїв синхронізації. Дубльований модуль GSM є двокасетним, а окрема площина займає половину першої і половину другої касети. Всі блоки і модулі станції (ASM, DNM тощо) вмикаються послідовними двобічними міжмодульними трактами МL (2048 кбіт/с) паралельно у обидві площини комутаційного поля.
Схема групового комутатора GSM містить:
TS - часовий комутатор (Time Switch);
ASS - контроль за аварійними сигналами і харчуванням (Alarm and Supply Supervision);
MLI I - інтерфейс MLI;
CPU I - інтерфейс CPU;
CB - керуюча шина (Control Bus);
PI - периферійний інтерфейс (Peripheral Interface);
IR - приймач переривань (Interrupt Receiver);
SFM - синхронізація і частоти вимірювань (Synchronization and Frequency Measurement);
DM - динамічний запам'ятовуючі пристрій (Dynamic Memory);
AB - адресна шина (Address Bus);
DB - шина даних (Data Bus);
IL - тракт переривань (Interrupt Link);
TSI - інтерфейс тимчасових перемикачів (ІКМ) (Time Switch Interface);
SSL - тракт синхронізації і тракт ІКМ (Synchronization and Switch Link);
ML – між модульний тракт (Module Link).
2.3 Аналоговий абонентський модуль asm
Функціональна схема аналогового абонентського модуля ASM на рис 2.3.1. На стативі обладнання він займає три касети і дозволяє підімкнути до 239 ААЛ, у кожну з яких можна вмикати індивідуальний або два спарованих телефонних апарати (без взаємного зв‘язку). Внутрішнє навантаження у ASM не замикається, а у напрямку до комутаційного поля можна мати лише один між модульний тракт ML, тобто 30 розмовних каналів. Таким чином, хоча потенційна номерна ємність модуля ASM досягає 478 №№ (якщо всі ТА спаровані), реальна ємність звичайно не перевищує 240 №№ (при концентрації 8:1), що дозволяє мати на стативі ASM лише 480 №№, тобто набагато менше, ніж у більш розвинутих ЦКС. Це спричинено намаганнями розробників системи якомога зменшити енергоспоживання, спростити і здешевити модуль, передбачивши у той же час специфічний для мереж країн СНД спосіб зменшення витрат на мережу АЛ –спароване підімкнення ТА.
Рисунок 2.3.1 – Функціональна схема аналогового абонентського модуля ASM
До складу ASM входять плати абонентських комплектів та спільне обладнання:
просторовий аналоговий концентратор MXC,
комплект аналого-цифрового перетворення ADC,
універсальний пристрій стику з трактом ІКМ UPI,
інтерфейс касети SIN,
блок приймачів тонального набору DTMF,
пристрій тестування АЛ LTU,
викличний і тональний генератор RTG,
керівний пристрій SCC,
периферійний інтерфейс PIN.
Особливість виносного блоку RASM у тому, що він встановлюється у шафі спеціальної конструкції разом з обладнанням передачі LE, первиннім джерелом живлення та акумуляторами, а між модульний тракт ML подовжено стандартним ЛТ 2048 кбіт/с, утвореним у будь-якому середовищі поширення. Цей ЛТ закінчується в RASM і в опорному обладнанні системи блоками LE кінцевого обладнання лінійного тракту використаної системи передачі (рисунок 2.1.1).
