- •Анотація
- •1 Характеристика району
- •Організація зв’язку району
- •1.2 Нумерація абонентів
- •2 Розробка функціональної схеми цс
- •2.1 Структурна схема цск si-2000
- •Опорне обладнання si2000/224
- •2.2 Груповий комутаційний модуль gsm
- •2.3 Аналоговий абонентський модуль asm
- •2.4 Цифровий мережевий модуль dnm
- •2.5 Аналоговий мережевий модуль anm
- •2.6 Модуль адміністративного керування adm
- •2.7 Модуль тарифікації chm
- •2.8 Модуль центра технічної експлуатації omc
- •3 Розрахунок телефонного навантаження
- •3.1 Розрахунок навантаження на блоки абонентських ліній
- •3.2 Розрахунок навантаження до амтс
- •Розрахунок навантаження кс, які включені в цс
- •3.3.1 Розрахунок вихідного навантаження від кс
- •3.3.2 Розрахунок вхідного навантаження до кс
- •3.4 Розрахунок навантаження вузлових районів
- •Розрахунок вихідного навантаження вузлових районів
- •Розрахунок вхідного навантаження вузлових районів
- •Розрахунок навантаження відомчої атс
- •Розрахунок навантаження до спецслужб
- •4 Розрахунок обсягу обладнання
- •Розрахунок кількості комплектів зл
- •4.2 Розрахунок кількості блоків dnm
- •4.3 Розрахунок кількості блоків anm
- •4.4 Розрахунок кількості блоків asm
- •4.5 Розрахунок кількості блоків gsm
- •5 Комплектація обладнання
- •5.1 Комплектація одностативних атс та виносів
- •5.2 Комплектація багатостативних атс
- •6 Техніко-економічне обґрунтування проекту
- •6.1 Розрахунок капітальних вкладень
- •6.2 Розрахунок річних тарифних доходів
- •6.3 Розрахунок річних експлуатаційних витрат
- •6.4 Розрахунок показників економічної ефективності і капітальних вкладень
- •7 Охорона праці
- •7.1 Класифікація виробничих приміщень стосовно ураження електричним струмом
- •7.2 Гасіння та профілактика пожеж на об’єктах галузі
- •7.3 Види інструктажів
- •Висновок
- •Перелік посилань
- •Перелік скорочень
1 Характеристика району
Організація зв’язку району
Система електрозв'язку сільського адміністративного району призначена для передачі на відстань розмовної і документальної інформації електричними сигналами, що поширюються по дротах, або радіосигналами. До складу СТМ входять станційні та лінійні споруди райцентру, міст районного підпорядкування, селищ міського типу і сільських населених пунктів. Розрізняють телефонні станції СТМ: центральні, розташовані в районному центрі, в які включаються кінцеві телефонні станції господарств та підприємств по радіальній схемі (одноланкова побудова), і вузлові за радіально-вузловий схемою (дволанкова побудова). Кінцеві станції встановлюються в населених пунктах, де є потреба у телефонному зв'язку 20 і більше абонентам, виходячи з перспективи розвитку мережі на найближчі 5 років. Вузлові станції встановлюються в великих населених пунктах. Використовуються два типи автоматичних телефонних станцій координатної системи (АТСК) в невеликих і середніх пунктах: АТСК-50/200 ємністю 50 - 200 номерів (4 блоки по 50 номерів); у великих пунктах декілька АТС, одна з яких вузлова, наприклад АТСК-100/2000 ємністю до 2000 номерів. Мережа загального користування забезпечує з'єднання між будь-якими абонентами цієї мережі в межах району та вихід абонентів на мережі зонового, міжміського та міжнародного зв'язку. ВАТС забезпечує з'єднання між абонентами підприємства і вихід абонентів на мережу зв'язку загального користування. На відділеннях, фермах інших об'єктах і в квартирах встановлюються телефонні апарати. Абонентські лінії ВАТС можуть бути повітряними або кабельними. Для виходу абонентів ВАТС на інші станції СТМ, або на міжміську телефонну станцію між цією АТС і центральною станцією прокладають з'єднувальні лінії з розрахунку приблизно одна ЗЛ на 10 абонентів. При відстані між АТС і центральною станцією більше 5 км застосовують апаратуру високочастотного ущільнення, що дозволяє по одній парі проводів або кабелю організувати 2, 6, 12 і більше високочастотних каналів зв'язку, або системи передачі з ІКМ.
Зонова телефонна мережа включає всіх абонентів певної території, охоплюваної єдиною семизначною нумерацією. Території зонових мереж співпадають з територіями адміністративних областей. Залежно від конфігурації області і телефонної щільності території декількох областей можуть бути об'єднані в одну зону і, навпаки, одна область може бути розділена на дві зони і більш. Зонова мережа включає в себе МТМ і СТМ, причому на території одної зони може бути декілька МТМ і СТМ. Великі міста з семизначною нумерацією можуть виділяютись в самостійні зони.
Рисунок 1.1.1 – Схема зонової мережі
Міська і сільські телефонні мережі пов'язані з АМТС своєї зони. Якщо в зоні декілька таких АМТС, одна з них є основною, причому АМТС в одній зоні зв’язуються між собою каналами за принципом "кожна з кожною". З АМТС зони безпосередньо з’єднуються районні АТС (РАТС), або міжміські вузли вхідного сполучення міських телефонних мереж (УВСМ).
Для об'єднання зонових телефонних мереж країни в загальнодержавну створюється міжміська телефонна мережа, в яку входять вузли автоматичної комутації першого класу (ВАК-І) і другого класу (ВАК-ІІ).
Сільські телефонні мережі охоплюють більш обширні території, чим міські, але щільність телефонних апаратів значно менше. Тому місткість автоматичних телефонних станцій АТС в сільських місцевостях значно менші, чим в містах.
Рисунок 1.1.2 – Схеми побудови сільської телефонної мережі: а –одноступенева, б - двоступінчата
В районному центрі сільської місцевості встановлюється центральна станція (ЦС), яка є комутаційним вузлом і виконує одночасно функції міської телефонної станції районного центру. Через великі території СТМ і малою щільністю телефонних апаратів без посередньо включених всіх абонентських ліній в це економічно не виправдано. Тому на СТМ застосовують вузлоутворення з різною степеню децентралізації станційного устаткування.
В даний час використовують одно- і двоступінчата побудову СТМ.
При одноступінчатій побудові СТМ окрім ЦС є кінцеві телефонні станції КС, що включаються безпосередньо в ЦС районного центру. В цьому випадку в з’єднані між сільськими абонентами двох різних КС бере участь тільки один вузол автоматичної комутації - станції ЦС.
На СТМ, що займають велику територію з економічних міркувань, застосовують двоступінчасту побудову з різними комунікаційними вузлами. В цьому випадку на СТМ встановлюють ЦС, КС і вузлові станції (ВС). Найбільша кількість станцій, через які можуть з'єднуватися абоненти на СТС, досягає пяти (КС - ВС - ЦС - ВС - КС).
СТМ може складатися зі центральної станції (ЦС), що завжди розташована у райцентрі, вузлових і кінцевих станцій, що потенційно можуть розташовуватися у різноманітних населених пунктів сільського району.
ЦС виконує такі функції:
вона є міською АТС для абонентів райцентру;
вона є транзитним вузлом для абонентів КС і ВС – СПВ (сільсько-приміський вузол);
ЦС забезпечує вихід на вузол спецслужб і АМТС для абонентів райцентру (КС і ВС).
Впроваджувати ЦСК SI-2000 доцільно, в першу чергу, на ТМ САР. ТМ САР – це місцева телефонна мережа з п’ятизначною абонентською нумерацією і власним внутрішньо зоновим індексом ab, яка обслуговує всю територію САР. Телефонна мережа конкретного САР має розвиватися на базі однієї ЦСК, яка повинна виконувати функції ЦС чи СПВ у райцентрі, ОПТС в міських і значних сільських поселеннях, КС на базі ВКМ у середині сільського населеного пункту, ВАМ в малих СНП та функції ЦТЕ всієї ТМ САР. Для розвитку ТМ САР не повинні використовуватися окремі позасистемні АТС, що не входить до складу ЦСК.
З врахування дефіциту інвестицій на поточному етапі цифро візування ТМ САР слід починати з встановлення у рай центрі модулів ОпО ЦСК, достатніх для виконання функцій ЦСК з абонентською ємністю не менше 500 №№, що забезпечуватиме задоволення попиту всіх платоспроможних споживачів на сучасні послуги зв’язку. При цьому існуюча електромеханічна ЦС вмикається в ЦСК на правах КС чи ОПТС. Одночасно чи після відшукання коштів у міських і великих сільських поселенях САР встановлюються ВКМ SI-2000/224 з функціями ОПТС і ємностями, достатніми для обслуговування всіх абонентів. Наявна в такому населені координатна АТС може вмикатися в ОПТС на правах КС. Це призведе до створення цифрової ТМ САР.
Рис. 1.1.3 – Приклад початкового етапу реконструкції ТМ САР на обладнанні SI-2000
Приклад реконструкції ТМ САР на базі ЦСК SI-2000 на рисунку 1.1.3. На початковому етапі збережено всі лінійні споруди і більшість аналогових АТС, зокрема «старі» ЦС і КС у селищі міського типу (стм). Нові лінії і обладнання виділено на рисунку грубішою лінією. Стик цифрового і аналогового фрагментів мережі забезпечує ОпО. ВКМ типу SI-2000/224 утворюють кінцевий фрагмент мережі. Вони автоматично помикають транзитні з’єднання, взаємодіючі один з одним і з ОпО за внутрішньо сигнальним потоком.
Для скорочення витрат на АЛ у межах населених пунктів і для телефонізування окремих хуторів, фермерських господарств, малих сіл тощо застосовано різнотипні ВАМ – виносні базові мультиплексори RDLX і абонентські модулі RAMS, що дозволяють утворювати групи ємністю до 240 абонентів; та цифрові модулі основного доступу RMLB ємністю до 640 ААЛ чи до 320 ЦАЛ (кожні 16 ЦАЛ вмикаються замість 32 ААЛ).
Завершення реконструкції мереж рис.14 за вищезгаданими принципами у перспективі призведе до повністю цифрової ТМ САР, зображеної на рис.11 де показано заміну всього існуючого аналогового обладнання, утворення ще одного кільця на обладнанні SI-2000 та утворення схеми робочих місць операторів (СРМ) замість демонстративної шнурової МТС. СРМ вмикається у АЛ ЦС і має функції допомоги абонентам у встановлені міжміських і міжнародних з’єднань, надання різноманітних довідок, приймання скарг тощо.
АТС, що проектується буде виконувати функції центральної станції СТМ в районному центрі Самбір з кількістю населення 35002 мешканців, тобто буде одночасно комутаційним вузлом СТМ та міською телефонною станцією міста Самбірн.
Центральна станція повинна мати зв’язок з зоновою міжміською телефонною станцією АМТС, через яку абоненти СТМ зможуть виходити на міжміську мережу країни. Зв’язок між ЦС та АМТС буде організований по цифрових системах передач WATSON, що забезпечують передачу стандартних потоків Е1 (аналогічних ІКМ-30.
В центральну станцію також буде включена відомча АТС (ВАТС) емністю 256 номерів системи АТСКЕ „Квант”, яка обслуговує місцеве підприємство. Зв’язок з ВАТС здійснюється по двохпровідних фізичних з’єднувальних линиям односторонньої дії. Абоненти ВАТС також мають вихід на міжміський зв’язок, який здійснюється по замовно-з’єднувальних трьохпроводних фізичних лініях.
При проектуванні СТМ необхідно особливу увагу приділити зменшенню затрат на лінійні споруди. Характер телефонного тяжіння у сільській місцевості визначає радиально-вузловий принцип побудови СТМ з центральною станцією в районному центрі. При такому способі побудови кінцеві станції, які розташовані на значній віддалі від ЦС, але близько одна від одної, і між якими є телефонне тяжіння, об’єднують у вузлові район. При цьому одна з них, яка знаходиться в центрі телефонного тяжіння вузлового району, призначається вузловою (ВС). В неї включаються інші АТС цього вузлового району. Інші КС, які не входять до складу вузлових районів, або просто знаходяться на не дуже значній віддалі від центральної, включаються безпосередньо в неї , як при радіальному способі побудови.
В цих населених пунктах знаходяться такі АТС:
КС1 в м. Новий Калинів, системи АТСК-50/200М ємністю 150 номерів, зв’язок з якою здійснюється по лініях односторонньої дії ущільнених системою передачі ІКМ-30С.
КС2 в с. , системи АТСК-50/200М ємністю 200 номерів, зв’язок з якою здійснюється по лініях двосторонньої дії ущільнених системою передачі ІКМ.
КС3 в с. , системи АТСК-50/200М ємністю 100 номерів, зв’язок з якою здійснюється по лініях двосторонньої дії ущільнених системою передачі ІКМ.
КС4 в с. , системи АТСКЕ «Квант» ємністю 128 номерів, зв’язок з якою здійснюється по лініях односторонньої дії ущільнених системою передачі ІКМ.
КС5 в с. , системи АТСК-50/200М ємністю 100 номерів, зв’язок з якою здійснюється по лініях двосторонньої дії ущільнених системою передачі ІКМ.
При значному віддалені кінцевих станцій від ЦС та териториальної концентрації абонентів в деяких пунктах встановлюються вузлові станції. В даному випадку на території Самбірського району організовано один вузловий район.
На території першого вузлового району з ВС1 ємністю 1024 номерів системи АТСКЕ «Квант» в розташовані слідуючі КС:
КС11 в с. , системи АТСК-50/200М ємністю 50 номерів, зв’язок з якою здійснюється по лініях односторонньої дії ущільнених системою передачі.
КС12 в с. , системи АТСК-50/200М ємністю 200 номерів, зв’язок з якою здійснюється по лініях двосторонньої дії ущільнених системою передачі.
КС13 в с. , системи АТСКЕ „Квант” ємністю 256 номерів, зв’язок з якою здійснюється по лініях односторонньої дії ущільнених системою передачі ІКМ.
КС14 в с. , системи АТСК-50/200М ємністю 100 номерів, зв’язок з якою здійснюється по лініях двосторонньої дії ущільнених системою передачі.
