
- •Розділ 1. Характеристика фінансового стану підприємства
- •Розділ 2. Організація фінансів, бухгалтерського обліку і контролю на підприємстві
- •2.1.Організація, облік ї контроль грошових коштів, розрахункових і кредитних операцій
- •2.1.1. Касові операції
- •2.1.2. Операції на поточному та інших рахунках в банку
- •2.1.3. Кредитні операції
- •2.1.4. Розрахунки за податками і платежами та страхування
- •2.1.5. Розрахунки з дебіторами і кредиторами
- •2.2. Облік готової продукції і виробничих запасів
- •2.3. Облік поточних біологічних активів
- •2.4 Облік необоротних активів.
- •2. 5. Облік праці та її оплати
- •2. 6. Облік процесу виробництва
- •2.6.1. Облік допоміжних виробництв, витрат на утримання і експлуатацію машин і обладнання та витрат по управлінню і обслуговуванню виробництвом
- •2. 6. 2. Облік в рослинництві
- •2. 6. 3. Облік в тваринництві
- •2. 6. 4. Облік в промислових та обслуговуючих виробництвах і господарствах
- •2. 7. Облік реалізації продукції, робіт і послуг
- •2. 8. Облік капітальних інвестицій
- •2. 9. Облік власного капіталу та забезпечення зобов'язань
- •Розділ 3. Складання звітних калькуляцій та закриття рахунків бухгалтерського обліку.
- •Розділ 4. Річна фінансова звітність
- •Висновки та пропозиції
- •Список нормативних та інструктивних матеріалів
- •Додатки
2.1.4. Розрахунки за податками і платежами та страхування
СТзОВ «Гарант» сплачує єдиний податок у розмірі 10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого, підприємництва – юридичні особи подають до Податкового органу до 20-го числа місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.
СТзОВ «Гарант» здійснює такі платежі в бюджет:
єдиний податок – 10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
в Пенсійний фонд – 1 % від об'єкта оподаткування (сукупного оподаткованого доходу) – 150 грн. та 2%, якщо сукупний оподатковуваний дохід перевищує 150 грн.
соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності – 0,6%.
Прибутковий податок з доходів найманих працівників – 15%;
на обов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві – 0,8%;
Бухгалтерський облік розрахунків за податками і платежами ведуть на балансовому рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами” ведуть на балансовому рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами", який призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються у дохід бюджету.
За кредитом рахунка 64 "Розрахунки за податками й платежами" відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом — належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.
Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" має такі субрахунки:
"Розрахунки за податками";
"Розрахунки за обов'язковими платежами";
"Податкові зобов'язання";
"Податковий кредит".
Аналітичний облік на рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами ", здійснюють за видами платежів до бюджету. Це дає можливість перевірити правильність розрахунків за кожним видом платежу.
Облік розрахунків з органами страхування підприємства ведуть на рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", який має такі субрахунки:
"За пенсійним забезпеченням";
"За соціальним страхуванням";
"За страхуванням на випадок безробіття";
"За індивідуальним страхуванням";
"За страхуванням майна";
"За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання".
Страхування сільськогосподарських угідь на підприємстві не проводиться. Але у разі надзвичайних подій, які привели до втрати посівів на підприємстві складається акт в якому вказується причина, кількість нанесених втрат. Страхування машин та обладнання проводиться на основі договору, який складений з страховим товариством «Консуелла».
2.1.5. Розрахунки з дебіторами і кредиторами
Підрядники – це спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об'єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво. Порядок та форми розрахунків між постачальником та покупцем визначаються в господарських договорах. Це найбільш поширена і важлива підставі виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин в ринковій економіці. Обов'язковою умовою укладання договорів має бути максимально точне відображення зобов'язань обох сторін.
Договір вважається оформленим після погодження з усіма відповідальними особами за підготовку та оформлення договірних відносин відповідно до покладених на них функцій (матеріально-технічного забезпечення, збуту, комерційну, маркетингу, менеджменту, технічного контролю, реклами, капітального будівництва, фінансів, транспорту, інші служби відповідно до їх функцій в порядку, визначеному на підприємстві). Якщо з часом сторони бажають змінити певні початкові умови договору повинна бути підписана додаткова угода. При укладанні Договору поставки використовують такі документи; Журнал обліку вантажів, що надійшли (М-1); Акт про приймання матеріалів (М-7), Акт про виявлені дефекти устаткування (М-17); Накладні на відпуск ТМЦ(дод.5), Прибутковий ордер (М-4); Товарно-транспортна накладна (1-ТН); Податкова накладна; Платіжні і розрахункові документи.(дод.6)
Розрахункові документи, як надає підприємство-постачальник покупцю на суму оплати за отриману продукцію, виконані роботи та надані послуги, повинні бути акцептовані. При організації обліку ці функції повинні бути доведені до конкретних виконавців. Розрахункові взаємовідносини між постачальниками і покупцями виникають у процесі господарської діяльності підприємств, і цим відносинам, як правило, повинне передувати укладання договорів (контрактів) купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, договорів підряду на виконання різних робіт надання послуг тощо. Договір (контракт) купівлі-продажу являє собою комерційний документі згідно з яким оформлено торговельну угоду. У ньому міститься письмова угода, сторін про поставку товарів - зобов'язання продавця передати певне майно у власність покупця та зобов'язання покупця прийняти це майно і сплатити за нього певну грошову суму. За договором підряду підрядник зобов'язується виконати (природно, не без ризику) певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.
Замовник зобов'язаний оплатити виконану підрядником роботу після остаточної її здачі, якщо інше не передбачене законом чи договором (контрактом). При прийманні роботи замовником можуть бути виявлені допущені відступи від договору або інші недоліки, про що негайно повинно бути заявлене підряднику. Зобов'язання з постачання товарів вважається виконаним у момент фактичної передачі товарів покупцеві та переходу права власності на товари покупцеві.
Приймання товарів супроводжується перевіркою відповідності якості, кількості та комплектності товарів їх характеристиці та технічним умовам, зазначеним у договорі. Якщо продавець передає товари разом з товаросупровідними документами перевізнику (транспортній організації) для доставки товарів покупцеві, то вважається, що товари поставлені покупцеві (якщо інше не передбачене умовами договору). При виявленні в пункті прибуття товарів невідповідності кількості прийнятих товарів кількості, зазначеній у транспортних документах, складається акт. На підставі акта покупець може у встановлені терміни пред'явити продавцеві претензію, а якщо є підстава для покладення відповідальності на перевізника, то претензія пред'являється перевізнику. Покупець проводить оплату фактично отриманих товарів, а на суму нестачі понад норми природних втрат пред'являється претензія. У разі виявлення якісних недоліків товарів покупець повинен скласти акт який буде підставою для пред'явлення претензій продавцеві. До участі у притаманні товарів за кількістю і якістю та складання актів експертизи, на підставу яких покупець може пред'явити претензії продавцеві або перевізникові, експерти Торгово-промислової палати або її регіональних відділень, аварійні комісари страхових компаній або компетентні представники незацікавлених організації (торгового відділу місцевих органів влади або інших організацій, які не входять до тієї ж системи, що і вантажоодержувач (покупець)), якщо це передбачене умовами договору.
Надходження товарів від постачальників оформляється на підставі товарно-транспортних накладних (ТТН), рахунків-фактур, вантажних митних декларацій тощо. Залежно від особливостей товарів і згідно з умовами договору ТТН або рахунка-фактури можуть бути додані документи, що підтверджують кількість товарів та їхню якість (свідоцтва про якість, сертифікати, довідки про результати лабораторних аналізів тощо). Отримання товарів безпосередньо з складу постачальника здійснюється за дорученням, виписаним покупцем своєму представнику.
Приймання виконаних підрядником робіт і послуг Актом приймання виконаних підрядних робіт (тип.ф.КБ-2в), у яких наводяться відомості про обсяг, якість і терміни виконаних робіт (послуг) та їхню вартість, на основні акту виписується Довідка про вартість виконаних підрядних робіт (тип.ф.№КБ-31). Послуги автотранспорту оформляються товарно-транспортними накладним (замовленнями). Окремі роботи (послуги) можуть оформлятися іншими встановленими до них документами (квитанції, замовлення тощо). Належним чином оформлені документи підписуються двома сторонами.
Порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей встановлюється "Інструкцією про порядок реєстрації і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 2011 року:
Довіреність на одержання цінностей видається тільки посадовим особам,
Забороняється видавати довіреності, які повністю або частково не заповнені, не мають зразків підписів осіб, на ім'я яких вони виписані. Строк дії довіреностей встановлюється залежно від можливості одержання та вивозу відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною або іншим документом, що їх замінює, на підставі якого видана довіреність, однак не більше як на 10 днів.
Особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад або матеріально відповідальній особі. Особам, які не відзвітували про використання довіреності або не повернули невикористану довіреність, строк дії якої закінчився, нова довіреність не видається. Відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства-постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей. Для узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками і підрядниками передбачено пасивний рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками".
За кредитом рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом – її погашення, списання тощо. Облік розрахунків в реєстрах журнально-ордерної форми здійснюють незалежно від величини суми рахунка-фактури і форми розрахунків.
Матеріальні цінності оплачені, але не одержані на склад до кінця місяця, підприємства оприбутковують по мірі надходження, відмічаючи їх вартість по кредиту рахунка 63 в кореспонденції з дебетом рахунків з обліку цих цінностей.
Бухгалтерський облік розрахунків з постачальниками та підрядниками ведеться на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". На значеному рахунку відображуються розрахунки з підприємствами, організаціями та особами за отримані товарно-матеріальні цінності, прийняті (виконані) роботи та надані послуги, включаючи надання електроенергії, газу, пари, води тощо, а також послуги з доставки або переробки матеріальних цінностей, розрахункові документи, на які надійшли, і з не відфактурованих поставок
На рахунку 63 підприємства й організації обліковують розрахунки з підприємствами транспорту і зв'язку за отримані послуги з перевезень, у тім числа розрахунки по недоборах і переборах тарифу, а також розрахунки за всі види послуг зв’язку.
У синтетичному обліку рахунок 63 кредитують на суму розрахункових документів постачальника. Суми нестачі товарно-матеріальних цінностей понад норми природних втрат проти відфактурованої кількості, а також невідповідність цін цінам, обумовленим договором (або у зв'язку з допущенням арифметичних помилок), відображуються по кредиту рахунка 63 і дебету субрахунки 374 "Розрахунки за претензіями".
Аналітичний облік розрахунків з постачальниками та підрядниками ведуть по кожному окремо поданому рахунку, а розрахунки в порядку планових платежів - по кожному постачальнику і підряднику. Облік повинен забезпечити можливість отримання необхідних даних по постачальниках, по розрахунковий документах, термін оплати яких (визначений умовами договору) не настав, по не оплачених у термін розрахункових документах, не відфактурованих поставках.
Дебетове сальдо аналітичного обліку розрахунків за товари (роботи, послуги) наводиться в активі "Балансу підприємства" (ф.№1), кредитове сальдо – у пасиві "Балансу підприємства" (ф.№1), тобто заборгованість в розрахунках наводиться розгорнуто.
Здійснюючи свою виробничо-господарську діяльність підприємства вступають в розрахункові взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями і особами. Ці розрахунки пов'язані з формуванням основних і оборотних засобів, реалізацією виробленої продукції і наданих послуг, з розподілом прибутку, розрахунками з фінансовими органами і органами соціального страхування і соціального забезпечення. Господарства можуть також вступати в розрахункові взаємовідносини з окремими особами, наприклад, для виконання різних доручень при видачі грошових коштів підзвіт, одержанні кредитів на індивідуальне житлове будівництво і господарське влаштування.
На рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.
Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" має такі субрахунки:
"Розрахунки з вітчизняними покупцями";
"Розрахунки з іноземними покупцями";
"Розрахунки з промислово-фінансовою групою",
За дебетом рахунка 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображується продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом – сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунка відображує заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги). Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред'явленим до сплати рахунком.
У господарсько-фінансовій діяльності підприємства неминучі операції, пов'язані з купівлею товарно-матеріальних цінностей, оплатою послуг за готівковий розрахунок, поїздкою у відрядження працівників та ін. за допомогою підзвітних осіб.
Облік руху грошових коштів у підзвітних осіб здійснюється на рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", субрахунок 372 "Розрахунки з підзвітними особами".
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
Витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з платником податку, включається до складу валових витрат платника податку лише за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, а саме: запрошення сторони, яка приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження укладеного договору (контракту) та інших документів, які врегульовують або і засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, яке відряджає працівника
Відрядження за кордон здійснюється відповідно до Наказу керівника підприємства, але термін відрядження не може перевищувати 60 календарних днів (у межах України не може перевищувати 30 календарних днів). Граничні норми перерахунку добових витрат, що встановлені в гривнях, у долари США здійснюються за прогнозним офіційним обмінним курсом національної валюти України до долара США на поточний рік (у 1999р. - 4 грн. за долар США; у 2000р. -5,78 грн.; у 2002р. -5,40 грн.; у 2005-6р.р. - 5,05 грн: у 2013 – 7,99грн). Термін відрядження на території України не може перевищувати 30-ти днів, а за кордон - 60-ти. Термін відрядження працівників, які направляються за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для здійснення монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, проектно-пошукових, будівельних робіт і не повинен перевищувати одного року (Постанова №695).
Правильно організувати документальне оформлення відрядження допоможе Інструкція №59:
оформити наказ (розпорядження) керівника;
видати посвідченні про відрядження, форма якого затверджена наказом ДГТАУ від 28.07.97р. № 260, проставивши у ньому позначку про вибуття з підприємства;
зробити запис у Журналі реєстрації посвідчень про відрядження, форма і якого наведена в додатку до Інструкції № 59;
скласти кошторис витрат на відрядження (обов'язково тільки для закордонних відряджень).
Категорії витрат на відрядження (ст. 121 КЗпП):
добові (витрати на харчування, включені в рахунок на проживання);
на проїзд до місця призначення і назад;
на проживання з урахуванням наданих у готелі побутових послуг (прасування, чищення і ремонт одягу; користування холодильником, телевізором, кондиціонером);
- на оплату телефонних рахунків;
- на оформлення закордонних паспортів, віз, обов'язкове страхування, сплату податків і зборів, переклади на інших витрат, пов'язаних з правилами і в'їзду та перебування в місці відрядження;
- бронювання місця в готелі в розмірі, що не перевищує 50% його вартості за добу (тільки для відряджень у межах України). Розмір добових наведено у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Наявність харчування |
Граничний розмір добових при відрядженнях, гри. |
||
у межах України |
за кордоном |
||
до 01. 01. 2013р. |
з 01. 01. 2014р. |
||
без харчування |
28,00 |
35,00 |
380,00 |
З одноразовим харчуванням |
24,40 |
30,00 |
324,00 |
з дворазовим харчуванням |
20,80 |
35,00 |
354,00 |
з триразовим харчуванням |
17,20 |
30,00 |
298.00 |
Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника (тобто поточна доба до 24 години включно), а днем прибуття із відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого (наступна доба з 0 годин і пізніше). На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства України.
Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку. Середній заробіток за час перебування працівника у відрядженні зберігається на всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи. За період тимчасової непрацездатності відрядженому працівникові на загальних підставах виплачується допомога з тимчасової непрацездатності. Дні тимчасової непрацездатності не включаються до терміну відрядження.[6]
Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків, або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів, страхових полісів тощо. Відрядженому працівнику перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання житлового приміщення і добові (п. 1.10 розділу 1 Інструкції №59). Розмір авансу визначається підприємством самостійно, виходячи з вищевказаних витрат на підставі Наказу про відрядження, за невидачу авансу стаття 41 КпАП встановлює відповідальність посадових осіб (директора і головного бухгалтера) у вигляді штрафу в розмірі від 255 до 850 грн. Аванс можна виплатити готівкою (в національній та іноземній валютах), перерахувати на зарплатну картку або на особисту БПЖ відрядженого.
Відряджений працівник повинен відзвітувати протягом трьох банківських днів (банківський день - це частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ) - п. 1.19 Закону України №2181. Якщо працівник не повернув залишок коштів до каси підприємства, то відповідна сума відшкодовується бухгалтерією в установленому чинним законодавством порядку. За наявності надміру витрачених коштів підзвітною особою, ця сума повертається нею до каси або зараховується на банківський рахунок підприємства. Якщо підзвітна особа повертає суму надлишку витрачених коштів пізніше граничного терміну, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного терміну, то така підзвітна особа сплачує штраф у розмірі 15% суми таких надміру витрачених коштів.
Підприємства не відшкодовують витрати, не підтверджених відповідними документами, а також витрат на придбання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, на відвідування видовищних заходів.
Згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб №889-IV від 22 травні 2011р. п, 9.10 ст.9 з 1 січня 2012р. своєчасність повернення надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт і не повернених до закінчення третього банківського дня наступного за днем, у який він завершив таке відрядження, має підтверджуватися «Звітом про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт» (встановлено Державною податковою адміністрацією України від 19 вересня 2011р. №440) та наданням Інформаційного звіту.
Відповідно до п. 7 Порядку ведення касових операцій у національній
валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ 21 від 02.02.07р. (зі змінами і доповненнями), особи, які одержали готівку під звіт на виробничі (господарські) потреби (наприклад, на закупівлю запчастин) зобов'язані подавати до бухгалтерії підприємства звіт про витрачені (або з якихось причин не повністю витрачені) суми не пізніше наступного робочого дня після видачі її під звіт. Винятком з цього правила становить лише видача готівки під звіт на відрядження (термін звіту - протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження) на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки і заготівлю вторинної сировини, і металобрухту (строк звіту - протягом десяти робочих днів із дня видачі готівки під звіт).
Бухгалтерський облік виданих підзвітних коштів ведуть на активно-пасивному субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами". На дебеті відображають основні суми, видані під звіт з каси, а одержані за чеками - з рахунків в банку або грошовим переказом через органи зв'язку. На кредиті відображають суми, що підтверджуються відповідними звітами і документами, а також внесені до каси готівкою для погашення невикористаних авансів.
Аналітичний облік ведеться в розрізі фізичних осіб, які одержали грошові кошти під звіт. Сальдо на рахунку 372 вказує на залишки одержаних під звіт авансів, за якими ще не надано звіти. Кредитове сальдо відображає розмір перевитрат за авансовим звітом порівняно з сумою, одержаною під звіт. Надбавки, одержані замість добових, на субрахунку 372 не відображаються.
У випадках, коли видані під звіт суми не обґрунтовано підтверджуваними документами й не повернено до каси у визначений термін, підприємство має право утримати їх з чергових виплат, що належать даній особі. Для обліку розрахунків з працівниками підприємств по виявлених нестачах, розтратах і крадіжках грошей, товарно-матеріальних цінностей та майна передбачено в межах рахунка 37 "Розрахунки з різними дебіторами" субрахунок 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків". На цьому субрахунку операції відображуються лише у тому випадку, коли винуватця виявлено. Товарно-матеріальні цінності, яких не вистачає, перш за все оцінюють за фактичною собівартістю і на визначену суму дебетують рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності" субрахунок 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" і кредитують рахунки: 20, 21, 22, 25, 26, 27, 28, 30.
Потім вартість названих товарно-матеріальних цінностей, які оцінені за установленими згідно з чинним законодавством цінами, відображують по дебету субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і кредиту" рахунка 71 "Інший операційний дохід" субрахунок 716 "Відшкодування раніше списаних активів". З різниці між сумою, що підлягає відшкодуванню винними особами, і сумою списання нестачі запасів за їх балансовою вартістю віднімається податок на додану вартість, який відображується по дебету субрахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів" і кредиту субрахунка 641 "Розрахунки за податками". Аналітичний облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків ведуть окремо за кожною винною особою.
На субрахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" обліковуються розрахунки з іншими організаціями і особами за поданими до оплати виконавчими і документами судів, наказів і розпоряджень господарського суду і т. п. Наприклад, на цьому субрахунку відображують розрахунки з утримання на підставі виконавчих документів сум аліментів. При їх утриманні дебетується рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці" і кредитується субрахунок 377, а при перерахуванні аліментів на адресу одержувача - дебетується рахунок 377 і кредитується рахунок 31 "Рахунки в банках" наданні грошових авансів, кормів та інших матеріалів слід дебетувати рахунок 37 субрахунок 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" і кредитувати рахунки 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках", 20 "Виробничі запаси" та інші. Для обліку розрахунків за іншими операціями призначено рахунок 68 "Розрахунки за іншими операціями". На рахунку 68 "Розрахунки за іншими операціями" ведеться облік розрахунків за операціями, що не можуть бути відображені на рахунках 63-67. Рахунок 68 "Розрахунки за іншими операціями" має такі субрахунки:
681 "Розрахунки за авансами одержаними
"Внутрішні розрахунки";
"Внутрішньогосподарські розрахунки";
"Розрахунки за нарахованими відсотками";
"Розрахунки з іншими кредиторами",
Аналітичний облік розрахунків з іншими кредиторами ведеться окремо за, підприємствами, організаціями, установами та фізичними особами, з якими здійснюються розрахунки.