9.2. Відкриття поточних і депозитних рахунків юридичним і фізичним особам в іноземній валюті.

В банку для юридичних і фізичних осіб можуть відкриватися такі рахунки в інвалюті, а саме: поточні, розподільчі, кредитні, депозитні (владні).

ПОТОЧНІ валютні рахунки призначенні для законодавства в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій та для погашення заборгованості за кредитами в інвалюті.

РОЗПОДІЛЬЧІ  призначені для попереднього зарахування коштів у інвалюті, що надійшли на адресу юридичної особи.

 КРЕДИТНІ в інвалюті відкривають особам, що одержують кредит в інвалюті.

  ДЕПОЗИТНІ призначені для збереження коштів і одержання доходу.

         Для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті юридична особа подає в банк такі документи: заяву на відкриття рахунку, яку підписує керівник і головний бухгалтер; картку із зразками підписів; копію свідоцтва про державну реєстрацію і органах виконавчої влади; копію зареєстрованого статуту; копію про реєстрацію в Пенсійному фонді; копію документа про взяття документа на податковий облік.

         Для відкриття поточного валютного рахунку фізична особа подає до банку такі документ:

- заву встановленого зразка

- паспорт чи інший документ, що посвідчує особу

- картку із зразками підпису

- ідентифікаційний код.

Після подачі усіх документів між банком і клієнтом укладається договір на відкриття поточного рахунку в іноземній валюті. На поточні рахунки в іноземній валюті зараховуються: готівкову валюту та валюту за платіжними документами, валюту, переказану з-за кордону чи одержану від юридичної особи, готівкову інвалюту, що ввезена на територію України, інвалюту, одержану в Україні, валюту, що перерахована в межах України, а також списують: інвалюту, що перераховується за межі України, готівкову інвалюту для вивезення за межі України, інвалюту на перерахування на власні поточні рахунки.

         Вкладні рахунки в іноземній валюті можуть відкривати як юридичні так і фізичні особи. Особливістю цих рахунків є те, що кошти зберігаються тривалий термін, а відкриваються рахунки для заощадження і одержання доходів – процентів.  Документи при відкритті такого рахунку подаються аналогічні як для відкриття поточного рахунку. На депозиті рахунки в інвалюті зараховують готівкові та безготівкові кошти з інших валютних рахунків, видають готівку або платіжні документи для вивезення інвалюти за кордон, перераховують інвалюту безготівково на інші рахунки в іноземній валюті. (8)

         Облік операцій по рахунках в інвалюті юридичних осіб:

1.видано інвалюту готівкою з поточного валютного рахунку на відрядження за кордон   

  Дт  2600   Кт 1001.

2. списано плату за розрахунково-касове обслуговування в інвалюті                    Дт  2600    Кт 3800

3.еквівалент позиції банку щодо інвалюти та банківських металів Дт3801  Кт6110

4.списано з поточного валютного рахунку суму дапозиту в інвалюті і зараховано на депозитний рахунок  Дт 2600   Кт 6110

Облік операційза рахунками і іноземній валюті фізичних осіб:

• надійшла готівка від  фізичної особи для зарахування коштів на його поточний рахунок  Дт  1001  Кт 2620

• надійшов з-за кордону переказ для зарахування на рахунок  Дт  1500  Кт 2620

• видано гоівкою з валютного рахунку фізичної особи  Дт 2620 

Кт 1001

• списано плату за видачу готівкою з поточного рахунку суми переказу  Дт  2620  Кт 3800    або  Дт 3801  Кт 6110.

Операції банку з купівлі  і продажу інвалюти на міжбанківському ринку.

Торгівля інвалютою здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію НБУ на ці операції, виключно на міжбанківському валютному ринку. Суб’єктами на такому ринку є: НБУ, уповноважені банки, уповноважені фінансові установи. (15 с. 243)

Саме вони мають право купувати інвалюту для власних потреб та за дорученням клієнтів, зметою перерахування інвалюти за межі України.

Для купівлі інвалюти приймаються заявки від юридичних і фізичних осіб:  для оплати імпортних контрактів, для переказу за кордон прибутку отриманого іноземним інвестером дл яінвестицій в Україну, дл яздійснення проліцензованих НБУ валютних операці, для погашення та обслуговування кредиту.

Продаж банком інвалюти своїм клієнам можливий лише за наявності необхідного еквівалента в гривнях на їх поточних рахунках. Виконати заявки на купівлю-продаж валюти банк може: узяти участь у торгах УМВБ за орученням клієнтів, укласти угоду щодо купівлі-продажу валюти на МВР на замовлення клієнтів, виконати замовлення в межах одного банку, продати або викупитив нього валюту за власний рахунок.

Облік по таких операціях: КУПІВЛЯ: отримання готівки від банку контрагента (Дт1001 Кт1011), перерахування безготівкового прибутку отриманого готівковими коштами (Дт 1011  Кт 1500), зарахування комісійної винагороди (Дт 1911  Кт 3800   або  Дт 3801  Кт 6100). ПРОДАЖ: отримання безготівкових коштів на придбання готівки (Дт 1500 Кт 1011), видача готівки  (Дт 1911  Кт 1001), зарахування комісійної винагороди (Дт 1911 Кт 3800 або Дт 3801  Кт 6100). (15 с.169)       Перекази в іноземній валюті 

Виконуються як на території України, так і за її межі. Для здійснення переказу Клієнту необхідно:  відкрити  в Банку  поточний рахунок з кодом іноземної валюти (якщо такий відсутній) внести кошти на рахунок; подати заяву (платіжне доручення) про переказ.

Імпортні акредитиви.

            Банк відкриває імпортні акредитиви на покритій та непокритій основах, оплата по   яких може   виконуватись   шляхом   відтермінування платежу або негайно, акцептування або негоціації, в тому числі в рамках кредитних ліній відкритих закордонними банками для “ПриватБанк”. Банком можуть відкриватись резервні та трансверабельні акредитиви.             Акредитив може відкриватись:

А)На покритій основі – за рахунок власних коштів;                                                                        

Б)На непокриті основі – за рахунок кредитних ресурсів банку.           Клієнт здійснює оплату за послуги Банку зокрема:

     -     за авізування акредитиву;

     -     за відкриття акредитиву;

    -      за підтвердження акредитиву;

    -      платіж за акредитивом.

Гарантії банку

           «Приват Банк» пропонує такі види гарантій: Гарантія платежу. Цей вид гарантії передбачає проведення банком за вимогою бенефіціара оплати певної суми у випадку, коли його торговий партнер – клієнт банку вчасно не виконає передбачених контрактом зобов'язань щодо оплати;

Гарантія повернення авансового платежу – це зобов'язання банку повернути авансовий платіж, зроблений бенефіціаром на користь клієнта банку, якщо клієнт не виконує своїх зобов'язань за контроктом, за яким цей платіж було отримано;

Тендерна гарантія – подається підрядними організаціями для участі в конкурсі (тендері), який проводить замовник робіт. Використовується для страхування замовника від збитків, які можуть виникнути внаслідок того, що обрана підрядна організація не розпочне вчасно виконувати отримане замовлення згідно з підписаною угодою;

Гарантія повернення кредиту – видається банком на користь банку-кориспондента і є для останнього забезпеченням під кредит,що буде наданий експортеру для виконання контракту. Гарантія виконання. Банк відшкодовує збитки, які виникли в результаті неналежного виконання клієнтом банку передбечених контрактом робіт. Розмір гарантії, як правило, становить до 10% суми контракту. (16)

            Клієнт здійснює оплату за послуги Банку, зокрема:

• авізування гарантії;

• надання (підтвердження) гарантії через закордонний банк;

• надання прямої гарантії);

• за розгляд заяви на гарантію;

• за видачу гарантії (однаразово).

Форми міжбанківських розрахунків

Міжнародні розрахунки - це регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов’язаннями, які виникають у зв’язку з економічними, політичними і культурними відносинами між юридичними особами і громадянами різних країн.

Торгівельні операції в ін-валюті – це операції, що пов’язані з розрахунком за експорт чи імпорт.

Платежі за такі операції проводяться на основі переказу, розрахунку документарним акредитивом і інкасо.

При здійсненні розрахунку за експортно-імпортні операції беруться до уваги витрати, що пов’язані із здійсненням платежу: витрати за рахунок платника – в такому випадку в переказ закладається більша сума із врахуваням комісійної винагороди банку, або ж за рахунок бенефіцеара – отримувача коштів за кордоном, в такому випадку банк комісійну винагороду стягне із суми коштів, що переказується.

Всі розрахунки що проводяться в ЗЕД відображаються «дзеркальним шляхом » на цих рахунках, тобто на одних списуються, на інших зараховуються.

Для відкриття коррахунку банки-кореспонденти обмінюються юридичними документами (копією Статуту) і у випадку відкриття кореспонденського рахунку між банками-кореспондентами укладається кореспонденський договір.

Акредитив – це угода в силу якої банк (банк-емітент), діючи за проханням і на основі інструкції клієнта, повинен провести платіж третій особі (бенефіцеару), або повинен оплатити чи акцептувати перевідні векселі, виставленні бенефіцеаром, або дає повноваження іншому банку провести такий платіж або оплатити, акцептувати, неоцінювати перевідні векселі, проти передбачених документів, якщо всі умови акредитиву дотримані. (Додаток 27) [16]

Розглянемо схематично розрахунку за документарним акредитивом :

Схема документообігу при розрахунках з документарними акредитивами

1-Укладання контракту, де визначенні умови і вид акредитива, назва авізую чого і виконуючого банків, перелік документів тощо.

1. Повідомлення імпротера про готовність товару до відвантаження.

2. Подання імпортером заяви на відкриття акредитива.

3. Відкриття акредитива в іноземному авізуючому банку.

4. Повідомлення авізую чому банком експортера про відкриття і умови акредитива.

5. Відвантаження товарів.

6. Одержання експортером транспортних документів.

7. Пред’явлення для оплати транспортних та інших документів.

8. Пересилка документів банку-емітенту.

10-Переказування суми платежу в авізуючий банк.

11-Списання суми платежу з рахунку емітента.

12-Зарахування суми платежу на рахунок експортера.

13-Отримання комерційних документів і одержання права на володіння товаром.

Таким чином, система розрахунків з допомогою документарних акредитивів представляє собою метод платежів в міжнароднівй торгівлі, яка надає експортеру гарантію платежу, у випадку дотримання ним визначених умов. Ця система також дозволяє імпортеру одержати короткостроковий кредит, коли умови платежу передбачають акцепт чи облік торгового або банківського векселя.

Банківський переказ – це розрахункова банківська операція, яка здійснюється шляхом направлення платіжного доручення від одного банку іншому.

Схема документообігу при розрахунках банківськими переказами

1. Укладання зовнішньоекономічного контракту.

2. Заповнення імпортером заяви на переказ і подання її у свій банк.

3. Поставка товару (може передувати переказу або відбуватися за ним).

4. Проведення розрахунку банком імпортера на підставі платіжного доручення.

5. Зарахування банком експортера коштів на рахунок експортера.

За допомогою переказу здійснюються також перерахунки та інші операції. Банківські перекази часто поєднуються з іншими формами розрахунків. Експортери надають перевагу поєднанню переказу із гарантією банку, який у випадку неоплати товару імпортером здійснює платіж проти товаророзпорядчих документів, одержаних від експортера. Для проведення переказу за товари імпортер часто звертається до банківського кредиту, термін якого кородший, ніж по кредиту для відкриття акредитиву.

Інкасо – це банківська розрахункова операція, заякою банк за дорученням свого клієнта (експортера) отримує на основі розрахункових документів належні клієнту грошові кошти від платника (імпортера) за відвантаженні в адрес імпортера товари або надані послуги і зараховує ці кошти на рахунок клієнта-експортера у себе в банку. (16)

Схема документообігу при розрахунках документарним інкасо

1

Пункт відвантаж.

3

2

7 Пункт призначення 4 9

6

5

8

1-Укладання зовнішньоекономічного контракту

2-Відвантаження експортером товару

3-Одержання експортером комплекту документів від транспортних операцій

4-Подання експортером комплекту документів при інкасовому дорученні

5-Пересилання банком-емітентом документів банку країни-імпортера

6- Передача банком-інкасатором документів платникові для перевірки і платежу або акцепту векселя, залежно від інструкції в інкасовому дорученні.Передача документів платникові може бути здійснена через інший репрезентуючий банк

7-Оплата платником документів

8-Переказ суми банком платника банку емітентові

9-Зарахування банком емітентом суми на рахунок експортера

Розрахунки в формі інкасо дають певні переваги, з однієї стоони, експортеру, який при цьому зберігає юридичне право розпоряджатися товаром, з іншої сторони – імпортеру, який платить валюту лише проти товарних документів, що дають йому право на товар. Разом з тим інкасова форма розрахунків має суттєві недоліки.

По-перше, експортер несе ризик, пов’язаний з можливою відмовою імпортера від платежу.

По-друге, запізнюється поступлення валютної виручки затовари по причині розриву в часі між відвантаженням товарів і отримання платежу, особливо при тривалому транспортуванні вантажу.