
- •Управління витратами
- •1.1. Загальна характеристика витрат
- •1.1.1. Поняття витрат та їх форми
- •1.1.2. Принципи формування витрат
- •1.1.3. Загальна класифікація витрат підприємства
- •1.1.4. Місце інформаційних ресурсів про витрати у процесі прийняття рішень та формування витрат на макроекономічному рівні
- •2.1. Система управління витратами
- •2.1.1. Загальна характеристика системи управління витратами
- •2.1.2. Функціональний та організаційний аспекти управління витратами
- •2.1.3. Класифікаційні ознаки системи управління витратами
- •2.1.4. Планування витрат підприємства
- •2.1.5. Розрахунок планових витрат за окремими елементами
- •Формування витрат за місцями і центрами відповідальності
- •Передумови розвитку центрів відповідальності
- •Ознаки та аспекти формування центрів відповідальності
- •Управління підприємством за центрами відповідальності
- •Кошториси витрат підприємства та порядок їх складання
- •Методи розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів між основними підрозділами
- •4.1. Методичні основи обчислення собівартості окремих виробів
- •4.1.1. Сутність і методи калькулювання
- •4.1.2. Особливості калькулювання в одно- і багатопродуктовому виробництвах
- •4.1.3. Методи розподілу витрат за калькулювання та сфери їх застосування
- •5.1. Контроль витрат і стимулювання економії ресурсів
- •5.1.1. Система внутрішнього контролю на підприємстві
- •5.1.2. Види контролю витрат та їх особливості
- •5.1.3. Контроль витрат в умовах застосування системи гнучких кошторисів
- •5.1.4. Розрахунок економії витрат за окремими показниками
- •5.1.5. Форми стимулювання економії ресурсів
- •6.1. Аналіз системи «витрати—випуск—прибуток» як інструмент обґрунтування виробничо-маркетингових рішень
- •6.1.1. Сутність і передумови аналізу системи «витрати—випуск—прибуток»
- •6.1.2. Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності
- •Звідси маємо відому формулу:
- •У точці беззбитковості:
- •6.1.3. Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат
- •7.1. Оптимізація операційної системи підприємства за критерієм витрат
- •7.1.1. Оптимізація запасів та інтервалів поставки матеріалів
- •Порівняння основних систем управління запасами
- •7.1.2. Оцінка руху виробничих запасівта її вплив на собівартість продукції
У точці беззбитковості:
Вб = Вб – Вбkп.м + Сп (1.52)
Звідси:
(1.53)
Як видно із формул (1.41) і (1.57), у точці беззбитковості постійні витрати Сп покриваються маржинальним прибутком. Проте не всі постійні витрати є витратами у формі готівкових видатків. Частина з них не потребує грошових виплат, а має форму нарахування. Це передусім амортизаційні відрахування на реновацію основних засобів і нематеріальних активів. Тому іноді важливим є обсяг виробництва, за якого виручкою від продажу продукції покриваються лише ті витрати, що пов’язані з реальними грошовими виплатами. Назвемо його обсягом (точкою) готівкової беззбитковості. Він обчислюється за формулою:
,
(1.54)
де Nб.г — обсяг виробництва продукції у натуральному виразі, що забезпечує готівкову беззбитковість;
Сп.г — постійні витрати, що потребують виплат готівкою.
У грошовому виразі:
(1.55)
Очевидно, що Nб.г < Nб i Вб.г < Вб.
На основі беззбиткового обсягу виробництва визначається рівень безпеки операційної діяльності. Критерієм такої безпеки є ступінь перевищення беззбиткового обсягу виробництва над фактичним (плановим) обсягом виготовлюваної продукції. Коефіцієнт безпеки операційної (виробничої) діяльності (kб) обчислюється так:
у разі визначення обсягу продукції у натуральному виразі (однопродуктове виробництво):
(1.56)
у випадку вартісного (грошового) виразу обсягу продукції (багатопродуктове виробництво):
,
(1.57)
де N, В — фактичний або плановий обсяг продукції відповідно у натуральному і грошовому виразі.
Коефіцієнт безпеки операційної діяльності можна вважати мірою операційного ризику. Чим він більший, тим безпечніша ситуація з огляду на прибутковість діяльності. З його зростанням зменшується ризик зниження обсягу виробництва до точки рівноваги, і навпаки — при його зниженні такий ризик зростає.
6.1.3. Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат
Прибуток підприємства залежить від його операційної активності, яка на виробничих підприємствах виражається передусім обсягом виготовлення і продажу продукції. Якщо йдеться про динаміку активності, тобто темп її зміни, то на величину прибутку істотно впливає ще структура витрат, а саме: їх поділ на змінні та постійні витрати.
Під час аналізу залежності прибутку від операційної активності з’ясовуються два питання:
який обсяг виробництва забезпечує цільовий прибуток підприємства;
як реагує величина прибутку на зміну обсягу виробництва.
Цільовим у даному випадку називається прибуток, який підприємство хотіло б одержати в певному періоді виходячи зі своїх стратегічних завдань. Тому виникає питання, скільки треба виготовляти і продавати продукції за певних цін і рівня витрат, щоб зазначений прибуток забезпечити. Такий обсяг продукції обчислюється за формулами:
за натурального виразу обсягу продукції:
,
(1.58)
або
(1.59)
у випадку вартісного виміру обсягу продукції:
,
(1.60)
або
,
(1.61)
де Nц, Вц — обсяг продукції, що забезпечує цільовий прибуток відповідно у натуральному і грошовому виразі;
Пц — цільовий прибуток, грн.
Тепер щодо відносної реакції прибутку на зміну обсягу виробництва. Цей аспект аналізу ще називають операційною залежністю. Вона визначається за допомогою такого показника, як операційний ліверидж (важіль).
Операційний ліверидж характеризує приріст прибутку на одиницю приросту обсягу виробництва, тобто:
,
(1.62)
де L– операційний ліверидж;
Рп — зміна прибутку, %;
Рв — зміна обсягу виробництва, %.
Виразимо чисельник і знаменник формули (1.66) у реальних показниках:
;
.
Оскільки
,
,
,
то
.
Таким чином, одержана формула:
,
(1.63)
згідно з якою операційний ліверидж обчислюється як відношення маржинального прибутку до прибутку.
Величина L — операційний ліверидж — показує, на скільки відсотків зміниться прибуток при зміні обсягу продукції (операційної активності) на 1%, тобто:
(1.64)
Операційний ліверидж значною мірою залежить від частки постійних витрат у сукупних витратах підприємства. З її зростанням величина L збільшується, і навпаки. Чим більша величина операційного лівериджу, тим чутливіша реакція прибутку на зміну обсягу виробництва і продажу продукції. Це можна показати на простому прикладі з двома варіантами структури витрат.
Питання для самоперевірки
У чому сутність ВВП-аналізу?
Наведіть показники, що обчислюються й аналізуються у процесі ВВП-аналізу.
У чому сутність маржинального прибутку і як він обчислюється?
Поясніть економічну сутність і роль коефіцієнта маржинального прибутку.
Як аналітично визначити беззбитковий обсяг продукції в однопродуктовому виробництві?
Поясніть сутність безпеки операційної діяльності і методику обчислення її рівня.
Що являє собою операційний ліверидж (важіль) і як він обчислюється?