5.1.4. Розрахунок економії витрат за окремими показниками

Суму економії, отриману в результаті дії певних факторів, як правило визначають відносно до змінних витрат. У свою чергу, економія матеріальних витрат може бути отримана внаслідок зміни норм витрачання матеріалів, а також зміни цін на матеріали. Така економія може розраховуватися двома способами.

(1.24)

де Н_о, Н₁ - норма витрачання матеріалу до та після впровадження заходів;

Ц - ціна одиниці матеріалу;

ВП к.р. - обсяг випущеної продукції до кінця року з моменту впровадження заходу.

(1.25)

де Ін - індекс норм витрат на матеріли;

Іц - індекс цін на матеріали;

Ум - питома вага витрат на матеріали у собівартості продукції.

Індекси норм витрат матеріальних ресурсів і індекси цін розраховуються за формулами:

(1.26)

(1.27)

де g₁ - обсяг виготовленої продукції у розрахунковому періоді;

m₀, m₁ - норми витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції відповідно у базовому та розрахунковому періодах;

р₀, р₁ - ціна ресурсу відповідно в базовому та розрахунковому періодах.

Знизити собівартість можна за рахунок економії по заробітній платі, яка обчислюється у такий спосіб:

за рахунок підвищення продуктивності праці:

(1.28)

де І пт - індекс зростання продуктивності праці;

І з.п - індекс зміни заробітної плати;

У з.п - питома вага витрат на заробітну плату у собівартості продукції.

Індекс середньої заробітної плати та індекс продуктивності праці (обчислюється для робітників, що працюють за відрядною системою оплати праці) розраховуються за формулами:

(1.29, 1.30)

де З₀, 3₁ - середня заробітна плата відповідно у базовому та розрахунковому періодах;

П₀, П₁ - продуктивність робітників відповідно у базовому та розрахунковому періодах.

за рахунок зниження трудомісткості:

(1.31)

де t₀, t₁ - трудомісткість одиниці продукції до та після впровадження заходу;

П т.с.₀, П т.с.₁ - погодинна тарифна ставка до та після впровадження заходу;

Н - процент відрахувань на соціальні заходи;

Впкр - випуск продукції од кінця року з моменту впровадження заходу і до кінця року.

Зростання обсягу випущеної продукції сприяє відносному зменшенню умовно-постійних витрат на одиницю продукції. Економія умовно - постійних витрат визначається за формулою:

(1.32)

де I уп - індекс зміни умовно-постійних витрат;

І вп - індекс зростання обсягу випущеної продукції;

У уп - питома вага умовно-постійних витрат у собівартості продукції.

Для обчислення впливу структурних змін в асортименті продукції на зміну витрат (Сстр), що відносять на собівартість, застосовується формула:

(1.33)

де Со - собівартість товарної продукції в базовому періоді;

Соі - собівартість одиниці i - го виду продукції в базовому періоді;

Аі - кількість і-ї продукції в розрахунковому періоді. Вплив зміни якості сировини (збільшення чи зменшення частки корисного компоненту) визначається за формулою:

(1.34)

де Кя - коефіцієнт якості сировини, який визначається співвідношенням частки корисного компоненту розрахункового та базового періодів.