Зміна стилю

1. Якщо область завдань Стили и форматирование не відкрита, натисніть кнопку Стили и форматирование на панелі інструментів Форматирование

2. Клацніть стиль, який потрібно змінити, правою кнопкою миші, а потім виберіть команду Изменить.

3. Виберіть потрібні параметри.

4. Для перегляду додаткових параметрів натисніть кнопку Формат, а потім виберіть атрибут, наприклад Шрифт або Нумерация, який потрібно змінити.

Після зміни атрибута натисніть кнопку OK, а потім змініть таким же чином решту атрибутів.

Порада: Щоб використовувати змінений стиль у документах, заснованих на тому ж шаблоні, встановіть прапорець Добавить в шаблон. Змінений стиль буде додано до шаблона, приєднаний до активного документа.

Перейменування стилів

1. У меню Сервис виберіть команду Шаблоны и надстройки..

2. Натисніть кнопку Организатор.

3. Виберіть вкладку Стили.

4. Для документа або шаблона в поле В виберіть макрос, який необхідно перейменувати, і натисніть кнопку Переименовать.

5. У діалоговому вікні Переименование введіть нове ім'я.

6. Натисніть кнопку OK, а потім - кнопку Закрыть.

Застосування стилю

1. Виділіть слова, абзац, список або таблицю, які потрібно змінити.

2. Якщо область завдань Стили и форматирование не відкрита, натисніть кнопку Стили и форматирование на панелі інструментів Форматирование.

3. Виберіть потрібний стиль в області завдань Стили и форматирование.

Якщо потрібний стиль відсутній у списку, виберіть у полі Показать варіант Все стили.

2. Форматування, редагування та оформлення об’єктів в текстовому процесорі.

Текстовий редактор, призначення й основні функції.

 Для роботи з текстами на комп'ютері використовуються програмні засоби, називані текстовими редакторами або текстовими процесорами. Існує велика кількість різноманітних текстових редакторів, що розрізняються по своїх можливостях, - від дуже простих навчальних до потужних, багатофункціональних програмних засобів, називаних видавничими системами, які використовуються для підготовки до печатки книг, журналів і газет. Найбільш відомі серед користувачів IBM-Сумісних комп'ютерів текстові редактори Lexicon і Word for Windows. Основне призначення текстових редакторів - створювати текстові файли, редагувати тексти, переглядати їх на екрані, змінювати формат текстового документа, роздруковувати його на принтері. Текст, що набирається на клавіатурі комп'ютера, відтворюється на екрані дисплея в робочому полі редактора. Спеціальний значок - курсор указує те місце на екрані, на якому користувач у цей момент може робити вплив (створювати, змінювати символи й т.д.) за допомогою редактора. Працюючи з текстовим редактором, можна одержати на екрані інформацію про поточний стан курсору, тобто його координатах на екрані (номер рядка й позиції в рядку), а також про номер сторінки тексту, його форматі, використовуваному шрифті й т.д. Інтерфейс практично кожного текстового редактора дозволяє мати на екрані меню команд керування редактором - зміна режимів роботи, звертання за допомогою, форматування тексту, печатки й т.д. Як правило, меню має не тільки текстову форму, але й форму піктограм, що вказують на виконувану команду. Функціональні можливості більшості сучасних текстових редакторів дозволяють користувачеві виконувати наступні операції:

 набирати текст із клавіатури;

 виправляти символи, вставляти новий символ на місце помилкового;

 вставляти й видаляти групи символів у межах рядків, не набираючи заново весь рядок, а зрушуючи частину її вліво/вправо в режимі вставки;

 копіювати фрагмент тексту, використовуючи певну частину пам'яті - так званий «буфер» (або «кишеня», як говорять програмісти) для тимчасового зберігання

 копируемих фрагментів тексту;

 видаляти одну або кілька рядків, копіювати й переміщати їх в інше місце тексту;

 розсовувати рядка набраного тексту, щоб вставити туди новий фрагмент;

 вставляти фрагменти з інших текстів, переглядати тексти й виявляти групи, що зустрічаються в цьому тексті слова або, слів, заздалегідь виділених користувачем;

 зберігати набраний текст (а при необхідності й всі проміжні варіанти цього тексту) у вигляді файлу на магнітному диску або іншому запам'ятовувальному пристрої;

 форматувати текст (тобто змінювати довжину рядка, межстрочние відстані, вирівнювати текст по краї або середині рядка й т.д.);

 змінювати шрифти, їхній розмір, робити виділення за допомогою підкреслення або застосування різного написання букв (курсивного, напівжирного й т.п.);

 роздруковувати підготовлений текст на принтері.

Більшість редакторів тексту мають також режим орфографічного контролю тексту. У цьому випадку в пам'яті комп'ютера зберігається досить великий словник. Завдяки цьому стає можливим автоматичний пошук орфографічних помилок у тексті й наступне їхнє виправлення. Широкі можливості текстових редакторів дозволили комп'ютеру практично витиснути друкарські машинки з діловодства, а використання комп'ютерних видавничих систем багато в чому змінило організацію підготовки рукопису до видання, автоматизувало працю людей декількох типографських професій - верстальщика, складача, коректори й др.