- •Конспект лекцій з курсу «цивільна оборона»
- •Тема 1. «Цивільна оборона у сучасних умовах»
- •1.4. Сили цивільної оборони
- •Тема 2. «Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часів та їх вплив на життєдіяльність людей»
- •Надзвичайні ситуації та їх класифікація.
- •Тема 3. Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •3.1 Оцінка радіаційної обстановки
- •3.2. Оцінка хімічної обстановки
- •3.3 Оцінка інженерної обстановки
- •3.4 Оцінка пожежної обстановки
- •Тема 4. Захист населення у надзвичайних ситуаціях
Тема 3. Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
3.1 Оцінка радіаційної обстановки
Радіаційна обстановка – це сукупність наслідків р/а зараження. Вона може бути виявлена і оцінена за даними прогнозу і розвідки.
Для прогнозування радіаційного забруднення місцевості необхідні такі вихідні дані: розміщення атомної станції, вид і потужність реактора, координати, потужність і вид ядерного вибуху, час аварії чи вибуху, напрямок і швидкість середнього вітру.
Середнім вітром називається вітер, який є середнім за швидкістю і напрямком для всіх шарів атмосфери від поверхні землі до висоти піднімання верхньої кромки хмари вибуху. Напрямок середнього вітру вказується азимутом в º
Азимут середнього вітру – це кут у горизонтальній площині між напрямком, звідки дме вітер, і напрямком на північ.
Процес випадання р/а речовин може тривати кілька годин або діб і це дає можливість штабам ЦО використати дані прогнозувань для проведення заходів по захисту населення.
Прогнозування обов’язково уточнюють радіаційною розвідкою.
Оцінка проводиться у такій послідовності: визначають розміри зон радіоактивного забруднення; наносять на карту зони р/а забруднення; розраховують час випадання р/а речовин.
Спочатку наносять центр ядерного вибуху. Зверху зліва наносять: у чисельнику вид вибуху і потужність, у знаменнику час і дату вибуху.
Вид вибуху можна визначити візуально по вигляду грибовидної хмари, яку безпечно можна спостерігати неозброєним оком після закінчення свічення. Так, якщо ніжка грибу з моменту утворення з’єднана з хмарою (шляпкою), то вибух наземний. При повітряному вибуху ніжка не з’єднана з хмарою, потім вона може з’єднатися або ні.
Найбільш важко визначити потужність вибуху. Її визначають за допомогою приладів: стереотруб, теодолітів і т. д. Орієнтовно потужність можна визначити за відношенням
,
де:
h – максимальна висота підйому верхньої кромки хмари від поверхні землі
d – max d хмари на max висоті
h/d 5 2.5 1.5 1.0 0.9
q, тис. m 1 10 100 1000 10000
(h і d можуть бути до 20 км)
Розміри зони р/а забруднення на сліді хмари при наземному ядерному вибуху можна орієнтовно визначити по формулам:
Довжина
зон
км
q – тис. т
LВ
=
2.5
LБ = 5
LА = 16
Ширина зон: 0.1 L при швидкості середнього вітру V= 100 км/год
0.2 L – при V= 50-75 км/год і
0.4 L при V= 25 км/год.
На карту наносять центр ядерного вибуху.
Далі наносять від центру пряму лінію – вісь сліду, що відповідає напрямку середнього вітру. Відкладають ширину і довжину зон забруднення (орієнтовно або таблицям, орієнтовно від V вітру).
Зони наносять різними кольорами:
А – синя А- помірне зараження
Б – зелена Б - сильне
В – коричнева В - небезпечне
Г – чорна Г - надзвичайно небезпечне
Другий етап – це виявлення фактичної обстановки, її оцінка, розв’язання завдань формувань ЦО, а також визначення можливості діяльності підприємств в умовах р/а забруднення
Кінцевий етап оцінки р/а обстановки – висновки начальника ЦО об’єкту про вплив р/а забруднення на діяльність об’єкту, ведення невідкладних рятувальних робіт, заходи захисту населення, розпорядження щодо дії формувань.
