МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ Система міжнародних фінансів

Тема 1 система міжнародних фінансів

1.1. Суть та функції міжнародних фінансів.

1.2. Світовий фінансовий ринок та його структура.

1.3. Суб’єкти світової фінансової системи та їх характеристика.

1.4. Міжнародні фінансові центри.

1.1. Суть та функції міжнародних фінансів

Фінанси залежно від масштабу їх функціонування і від природи суб’єктів можна поділити (з певним ступенем умовності) на національно-державні та міжнародні, які разом складають світові фінанси.

Національно-державні фінанси — це фінанси, які:

• не виходять за межі території однієї держави;

• не залучають іноземних суб’єктів;

• здійснюються на основі національного законодавства;

• мають виключно внутрішньонаціональний характер, який проявляється у:

• внутрішніх міжбанківських переказах,

• розрахунках між підприємствами-резидентами [хоча дуже складно сьогодні виділити розрахунки між резидентами, бо на території кожної країни діють і нерезиденти (підрозділи ТНБ), що здійснюють розрахунки всередині країни];

• внутрішньодержавні кредити тощо.

Сутність міжнародних фінансів (за д.Е.Н., проф. О. М. Мозговим) можна розглядати в різних аспектах:

• як економічна категорія — це фонди фінансових ресурсів, які утворилися на основі розвитку міжнародних економічних (ринкових) відносин і використовуються для забезпечення безперервності й рентабельності суспільного відтворення на світовому рівні та задоволення спільних потреб, які мають міжнародне значення.

• з інституційного погляду — сукупність банків, валютних та фондових бірж, міжнародних фінансових інституцій, регіональних фінансово-кредитних установ, міжнародних та регіональних економічних організацій і об’єднань, через які здійснюється рух світових фінансових потоків.

• як економічні відносини — це відносини у грошовій формі, що виникають у процесі перерозподілу національних продуктів під час руху товарів, послуг і капіталів на світовому ринку; включають міждержавні й транснаціональні кредитно-фінансові відносини і характеризуються участю в них іноземного елементу;

• як економічний важіль — застосування різноманітних економічних засобів для досягнення максимального прибутку суб’єкта господарювання або зростання загальної вартості капіталу, що був вкладений у міжнародний бізнес.

Особливості міжнародних фінансів як економічних відносин полягають у їх відносній відокремленості від відносин розвитку виробництва та руху капіталу (відгалуження частини коштів у національній валюті на внутрішньому ринку інших держав і світових господарських ринках. Ці кошти втрачають взаємозв’язок із національною економікою і підпорядковуються правилам міжнародних фінансів).

Основними чинниками становлення та розвитку міжнародних фінансів можна вважати: по-перше, виникнення світових ринків, особливо товарних; по-друге, міжнародний поділ праці; по-третє, інтернаціоналізацію і глобалізацію економічних зв’язків; по-четверте, посилення інтеграційних процесів у політичній та соціальній сферах.

Об’єктивною основою становлення і розвитку міжнародних фінансів є закономірності міжнародного кругообігу функціонуючого капіталу, на одному полюсі якого виникають тимчасово вільні кошти, на другому — постійно з’являється попит на них.

Міжнародні фінанси почали формуватися в період, коли ще:

• складалися перші ознаки міжнародних товарообмінних відносин;

• виникали зобов’язання сплатити данину;

• почала застосовуватись сплата контрибуцій, репарацій, різноманітних дарів тощо;

• почала розвиватися торгівля між купцями не тільки в межах певних держав, а й з іншими країнами;

• розроблялася монетна справа, карбування феодалами власних монет та їх псування;

• розвивалася міняльна та вексельна справи (міняли та міняльні контори обмінювали іноземні монети на місцеві й були посередниками під час платежів);

• стали надаватися перші грошові позики (поява банкірів).