- •Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій
- •Конспект лекцій з дисципліни „макроекономіка”
- •Лекція 1. Сутнісна характеристика інновацій та інноваційних процесів
- •1. Етапи, стадії і моделі інноваційного процесу
- •2. Класифікації інновацій
- •3. Життєвий цикл інновацій
- •1. Генезис інноваційно-підприємницьких теорій
- •2. Інноваційний тип розвитку як мета економічної політики держави
- •Лекція 3. Державне регулювання та підтримка інноваційної діяльності.
- •1. Мета та принципи регулювання інноваційної політики
- •2. Методи державного регулювання інноваційної діяльності
- •1. Закони і законодавчі акти.
- •3. Система державного регулювання інноваційної діяльності
- •Лекція 4. Інноваційна політика фірми
- •1. Сутність і завдання інноваційної політики підприємства
- •2. Принципи формування інноваційної політики підприємства
- •3. Складові інноваційної політики підприємства.
- •Лекція 5. Управління інноваційними процесами
- •Інноваційна діяльність як об'єкт управління
- •2. Оперативне управління інноваційною діяльністю
- •3. Організаційні структури управління інноваційною діяльністю
- •Лекція 6. Управління інноваційним розвитком підприємства
- •1. Мотивація праці науковців
- •2. Стимулювання праці дослідників і розробників
- •Лекція 7. Організаційні форми інноваційної діяльності
- •1. Інноваційне підприємство як суб’єкт господарювання
- •2. Організаційні структури реалізації інновацій
- •3. Міжфірмова науково-технічна кооперація в інноваційних процесах
- •Лекція 8. Особливості створення інновацій та формування попиту на них.
- •Аналіз попиту на інноваційний продукт
- •2. Планування і організація створення нового товару
- •3. Види попиту на інновацію і чинники, що впливають на нього
- •Лекція 9. Моніторинг інновацій та інформаційне забезпечення інноваційної діяльності
- •1. Сутнісна характеристика моніторингу інновацій
- •2. Моніторинг інноваційного проекту
- •Лекція 10. Фінансування інноваційної діяльності
- •Завдання системи фінансування інноваційної діяльності
- •Види і джерела фінансування інноваційної діяльності
- •Обґрунтування джерел фінансування і вибір інвестора
- •Фінансування інноваційної діяльності венчурним капіталом
- •Форми та особливості лізингового фінансування
- •Лекція 11. Оновлення техніко-технологічної бази підприємства
- •Техніко-технологічна база підприємства: сутність, оцінка та напрями розвитку.
- •2. Підтримання технічного рівня виробництва.
- •3. Підготовка виробництва до випуску нової продукції.
- •Лекція 12. Інноваційний проект: обгрунтування та реалізація.
- •1. Поняття та види інноваційних проектів
- •2. Планування і реалізація інноваційних проектів
- •3. Інформаційне та інвестиційне забезпечення
- •4. Визначення ефективності інноваційного проекту
- •5. Фінансування інноваційних проектів
- •Лекція 13. Комплексне оцінювання ефективності інноваційної діяльності підприємства
- •1. Принципи оцінювання і показники ефективності інноваційної діяльності
- •2. Основні показники економічної ефективності інноваційних проектів
- •Лекція 14. Комерціалізація результатів інноваційної діяльності
- •1. Правові аспекти охорони інтелектуальної власності
- •2. Передавання права на об'єкти промислової власності
3. Міжфірмова науково-технічна кооперація в інноваційних процесах
У 70—80-ті роки XX ст. в технічно розвинутих країнах активно поширювалися різні форми спільного проведення науково-дослідницьких робіт, спрямованих переважно на забезпечення значних технологічних проривів. Рішення таких завдань вимагає складних програм НДЦКР і великих фінансових, матеріально-технічних і людських ресурсів, чого не може забезпечити одна, навіть велика, фірма. Для реалізації таких завдань створюють галузеві міжфірмові дослідницькі інститути, науково-технічні альянси, консорціуми, спільні підприємства.
Галузеві міжфірмові дослідницькі інститути. Це історично перша форма науково-технічної кооперації, переважно галузевого профілю. Створювались за програмно-цільовим принципом. Декілька великих корпорацій однієї галузі, будучи зацікавленими у спільному проведенні певних етапів інноваційних процесів (насамперед НДЦКР), організують на паях інститут, визначають довгострокову програму його досліджень, створюють орган управління. Особливістю інститутів було залучення на контрактній основі зовнішніх виконавців, у тому числі промислових фірм, їх персонал (вчені, інженери, професійні управлінці, фахівці в сфері фінансів) зосереджують основні зусилля на управлінні діяльністю підрядників, організації конкурсів серед потенційних виконавців і на експертизі.
Науково-технічний альянс — стійке об'єднання декількох фірм різних розмірів між собою і/або з університетами, державними лабораторіями на основі угоди про спільне фінансування НДДКР, розроблення або модернізацію продукції
Виникли наприкінці 80-х років XX ст. Науково-технічні альянси поділяють на науково-дослідні (створені для реалізації певного наукового проекту) і науково-виробничі (створені для розроблення і виробництва нової продукції). Розрізняють горизонтальні (фірми однієї галузі) і вертикальні (фірми різних галузей) науково-технічні альянси.
Учасники альянсу вкладають свої кошти у вигляді інтелектуальних, матеріальних та інших ресурсів, а після досягнення результатів одержують за угодою свою частку інтелектуальної власності. Управління альянсом здійснюється або одним з провідних членів, або спеціально призначеним координаційним комітетом.
Консорціум — тимчасове об'єднання промислового і банківського капіталу для здійснення спільного великого господарського проекту, учасники якого зберігають свою повну господарську самостійність і підпорядковуються спільно обраному виконавчому органу в тій частині діяльності, що стосується цілей консорціуму.
Учасники консорціуму мають вигоди від обміну інноваціями, проведення спільних досліджень, розподілу інвестиційного ризику.
Спільне підприємство (СП). Виникає за умови, коли кілька фірм, що працюють у різних країнах, відчувають потребу в кооперуванні з метою підвищення результативності діяльності. Спільні підприємства створюють з різною метою: одержання передової технології виробництва, одержання права на використання товарного знака, стимулювання експорту, одержання сировини й устаткування, залучення додаткових фінансових коштів, набуття управлінського досвіду тощо.