Урок № 28.

Клас: 9

Тема: Кримінальне право. Злочин, його ознаки та види

Мета: розкрити зміст понять кримінального права та зло­чину; схарактеризувати ознаки злочину; назвати види злочинів; розвивати вміння працювати з нормативними ^актами, робити висновки, аналізувати ситуації, працю­вати зі схемами; надати модель поведінки в ситуаціях загрози стати жертвою злочину, виховувати нетерпи­мість до злочину.

Обладнання й матеріали: Конституція України, Кримінальний кодекс України.

Базові поняття й терміни: кримінальне право, злочин, необхідна самооборона.

Тип уроку: комбінований.

І. Організаційний етап

2. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

3. Вивчення нового матеріалу

4. Кримінальне право та поняття злочину.

5. Ознаки та види злочину.

6. Обставини, що виключають юридичну відповідальність.

7. Правила поведінки в ситуаціях загрози стати жертвою злочину.

2. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів.

3. Підсумки уроку.

4. Домашнє завдання

Хід уроку

1. Організаційний етап.

Перевірка домашнього завдання:

а) учитель проводить експрес-опитування щодо визначення понять: адміністративне право, адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення;

б) учитель збирає для перевірки зошити з виконаним домашнім за­вданням.

2. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.

3. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя

На минулому уроці ми розглянули відносини, які регулює адміністра­тивне право, вчинення адміністративного порушення та відповідальність за нього. Сьогодні ми розглянемо найважливіші положення кримінального права.

1. Кримінальне правота поняття злочину

Історія злочинності, на жаль, така ж давня, як історія людства (зга­дайте біблейську притчу про братів Каїна і Авеля). Споконвічно людина поділяє чужі та власні вчинки на добрі й погані, на цілком прийнятні й не­припустимі. Найбільш небезпечні прояви людської поведінки, які можуть загрожувати окремій людині, групі людей, суспільству та державі, вважа­ють злочином.

Відносини, які виникають між особою, що вчинила злочин, та уповно­важеними органами (прокуратура, міліція, суд тощо), регулюються норма­ми кримінального права.

Кримінальне право — галузь права України, яка представляє собою су­купність правових норм, що визначають злочинність та кара­ність суспільно небезпечних діянь.

Джерело кримінального права — Кримінальний кодекс України. Він був прийнятий 5 квітня 2001 року і набрав чинності з 1 вересня 2001 року Кримінальний кодекс містить Загальну та Особливу частини, які поділяються на розділи і статті (всього 447 статей).

У статті 11 Кримінального кодексу України поняття злочину визна­чено таким чином: злочином є передбачене суспільно небезпечне винне ді­яння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину (учні працюють з документом — витяг із ККУ).

Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить озна­ки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малознач- ність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла запо­діяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

2. Ознаки та види злочину

Злочин відрізняється від інших правопорушень та цілком правомір­них вчинків за такими ознаками: протиправність, суспільна небезпечність, винність, кримінальна караність.

Залежно від характеру та ступеня суспільної небезпечності всі перед­бачені кримінальним законодавством злочини поділяються на групи.

Злочином невеликої тяжкості вважається злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років або інше менш суворе покарання (незаконне розголошення лікарської таємни­ці, випуск або реалізація недоброякісної продукції).

Злочином середньої тяжкості визнається злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше десяти років (не­законне рубання лісу, наруга над могилою).

Тяжким злочином виступає злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше десяти років (грабіж із про­никненням до помешкання, магазину, захоплення заручників).

Особливо тяжким злочином вважається злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або до­вічного позбавлення волі (державна зрада, умисне вбивство, бандитизм, диверсія).

У будь-якому випадку покарання має відповідати тяжкості злочину. Найсуворішого покарання зазнають злочинці-рецидивісти, тобто ті особи, які вже мають судимість, проте не полишають своєї соціально-небезпечної діяльності, знову вдаючись до злочинів.