- •Лекція 1. Аналіз стану електронних систем
- •1.1. Простір станів, передатна функція електронних систем
- •1.2. Моделі автокореляційних функцій стаціонарних сигналів
- •1.3. Двовимірна оцінка похибок апроксимації
- •1.4. Моделі спектрального аналізу стаціонарних сигналів
- •Спектральний аналіз
- •Лекція 2. Механізми перетворення випадкових сигналів
- •2.1. Механізми виникнення випадкових корисних сигналів
- •2.2. Механізми генерації білих та кольорових завад
- •2.3. Оцінка відношення дисперсій сигнал-перешкода та вплив на граничні помилки не реалізованих електронних систем
- •Лекція 3. Структурний стохастичний синтез завадостійких систем
- •3.1. Структурний та параметричний синтез
- •3.2. Операції факторизації та сепарації.
- •Задачі фільтрація вимірювальної інформації
- •Лекція 4
- •4.1. Стохастика каналів керування першого порядку
- •4.2. Стохастичний синтез форсованих систем другого порядку
- •Невідомі параметри знайдемо із системи рівнянь:
- •В алгебраїчній формі вони дорівнюють:
- •Методика Ван-Трiса.
- •4.3. Приклади стохастичного синтезу систем третього порядку.
- •Позначимо відомі параметри сигналів:
- •4.4. Структурний синтез систем довільного порядку.
- •Лекція 5. Стохастична фільтрація
- •5.1 Стохастична фільтрація в каналах вимірювання
- •5.2. Структурна фільтрація рожевої завади
- •5.3. Структура системи фільтрації червоної завади.
- •Лекція 6. Аналіз усталених та перехідних похибок
- •6.1. Вплив безрозмiрних параметрiв сигналу на усталену похибку системи
- •6.2. Дослідження вільної складової руху системи
- •Номограми розрахунку мiнiмальної усталеної похибки I показникiв якостi динамічних систем
- •Лекція 7. Декомпозиція електронної системи
- •7.1. Структура та раціональний порядок елементарної ланки
- •7.2. Послідовне ввімкнення елементарних ланок
- •7.3. Паралельне ввімкнення ланок
- •7.4. Розмикання передатних функцiй форсованих систем
- •Лекція 8. Фільтри Баттерворта, Чебишева, Бесселя та Кауера
- •8.1. Інженерні методи розрахунку аналогових фільтрів
- •Огляд популярних аналогових фільтрів
- •8.2. Порівняльний аналіз амплітудних і фазових характеристик фільтрів Баттерворта, Чебишева та еліптичного.
- •Лекція 9. Цифрові віртуальні фільтри
- •9.1 Структура системи цифрової обробки аналогових сигналів
- •9.2. Нерекурсивні фільтри з кінцевою імпульсною характеристикою
- •9.3. Рекурсивні фільтри з нескінченною імпульсною характеристикою
- •9.4. Фільтри зі змінюваною частотою дискретизації
- •9.5. Адаптивні фільтри
- •9.6. Вплив періоду дискретизації на динаміку електронної системи
- •Дискретний сигнал і його спектр описуються формулами:
- •Лекція 10. Програмно-апаратні засоби спряження з пк
- •10.1. Розробка блоку автоматичної аттенюації
- •10.2. Блок перетворення коду і рівнів сигналу при передачі/прийомі інформації з інтерфейсу rs-232c
- •Лекція 11. Синтез інтелектуальних завадостійких давачів
- •Експоненційне згладжування
- •Застосування експоненційної і стохастичної фільтрації
- •11.3. Фільтрація з врахуванням динамічних можливостей датчика
- •11.3.1. Фільтрація з урахуванням динамічних властивостей датчика.
- •11.4. Суміщення фільтрації та інтерполяції (екстраполяції)
- •Лекція 12. Стохастичний синтез завадостійких систем нижнього рівня
- •12.1. Інженерна методика розрахунку систем автоматичного регулювання технологічних параметрів
- •12.2. Методика структурного синтезу завадостійких контурів компенсації збурень
- •Аналогічне відношення для нефорсованої системи
9.4. Фільтри зі змінюваною частотою дискретизації
Існує безліч додатків, що вимагають зміни ефективної частоти дискретизації дискретної системи, наприклад, різнотемпові системи. У багатьох випадках ця вимога може бути виконана простою зміною частоти дискретизації АЦП або ЦАП. Однак в більшості випадків бажано виконати перетворення частоти дискретизації після того, як сигнал був оцифрований.
Найбільш загальними методами перетворення є децимація (зменшення частоти дискретизації з коефіцієнтом М) і інтерполяція (збільшення частоти дискретизації з коефіцієнтом L). Коефіцієнти децимації й інтерполяції (М і L) звичайно вибираються цілими числами. У більш загальному випадку може знадобитися дискретизація з коефіцієнтом у вигляді дробу. Зокрема, для перетворення частоти дискретизації 44,1 кГц, використовуваної в програвачах компакт-дисків, у частоту дискретизації 48 кГц, використовувану в цифровому звукозаписі у форматі DAT, здійснюється інтерполяція з коефіцієнтом L=160, супроводжувана децимацією з коефіцієнтом М=147.
Концепція процесу децимації вихідного сигналу КІХ-фільтра проілюстрована на рис. 9.10.
Рисунок 9.10 — Децимація дискретного сигналу з коефіцієнтом М
Верхня діаграма показує вихідний сигнал зі смугою fa, що дискретизирований з частотою fS. Діаграма, що містить відповідний спектр, показує, що частота дискретизації значно перевищує частоту, необхідну для збереження інформації, що міститься в смузі fa, тобто сигнал зі смугою fa є занадто дискретизованим сигналом. Смуга між частотами fa і fS - fa, не містить корисної інформації. Нижня діаграма показує той же самий сигнал, але частота дискретизації його зменшена з коефіцієнтом М. Незважаючи на знижену частоту дискретизації, ефект накладення спектрів відсутній і втрат інформації немає.
Децимація з великим коефіцієнтом викликає накладення спектрів. Дані y(n) з виходу фільтра зберігаються в регістрі даних, де відбувається стробування за частотою fS / M, що відповідає частоті дискретизації після децимації. У даному випадку децимація не змінює обсягу обчислень, необхідних для реалізації цифрового фільтра, тобто фільтр повинний обчислювати кожен вихідний відлік y(n).
Процес децимації можна сполучити з процесом КІХ-фільтрації (рис.9.11).
Представлений метод, що може використовуватися для збільшення з коефіцієнтом М обчислювальної ефективності КІХ-фільтра. Дані з регістрів затримки зберігаються в N регістрах даних, що стробуються частотою, що відповідає частоті дискретизації після децимації fS / M. Операції множення з накопиченням у КІХ-фільтрі тепер повинні виконуватися тільки в кожному М-ному тактовому циклі. Цей виграш в ефективності може бути використаний для реалізації фільтра з великою кількістю ланок і для проведення додаткових обчислень.
Рисунок 9.11. — Сполучення децимації і КІХ-фільтрації.
Концепція інтерполяції включає наступне (рис. 9.12). Вихідний сигнал дискретизований частотою fS. Частота дискретизації збільшується з коефіцієнтом L та додаються нулі для заповнення додаткових відліків. Сигнал з доданими нулями пропускають через фільтр інтерполяції, що формує додаткові дані в точках, раніше заповнених нулями.
Рисунок 9.12 — Ефекти інтерполяції в частотній області
Вихідний сигнал, дискретизований частотою fS. Інтерпольований сигнал має частоту дискретизації. Прикладом використання інтерполяції є ЦАП програвача компакт-дисків, де дані генеруються з частотою 44,1 кГц. Якщо ці дані надходять безпосередньо на ЦАП, то вимоги до ФНЧ на виході ЦАП надзвичайно високі. Звичайно використовується інтерполюючий ЦАП з надлишковою дискретизацією. Вимоги до аналогового ФНЧ спрощуються. Це важливо для реалізації фільтра з відносно лінійною фазовою характеристикою і для скорочення вартості фільтра.
Цифрова реалізація інтерполяції. Вихідний сигнал x(n) спочатку пропускають через експандер частоти, що збільшує частоту дискретизації з коефіцієнтом L та вставляє додаткові нулі (рис. 9.13). Потім дані проходять через інтерполяційний фільтр, що згладжує дані й інтерполює проміжні значення між вихідними точками даних. Ефективність цього фільтру можна підвищити, використовуючи алгоритм фільтрації, у якому вхідні відліки з нульовим значенням не вимагають операцій множення з накопиченням. Використання процесора, що підтримує циклічні буфери і цикли, реалізовані без додаткових операцій перевірки умови завершення циклу, також поліпшує ефективність реалізації фільтрів.
Рисунок 9.13 — Типова реалізація процесу інтерполяції
Ефективні алгоритми ЦОС використовують:
множення на 0;
циклічні буфери;
реалізацію циклів з автоматичною перевіркою умов.
Інтерполятори і дециматори можуть спільно використовуватися для виконання перетворення частоти дискретизації з дробним коефіцієнтом. Спочатку вхідний сигнал інтерполюється з коефіцієнтом L, а потім піддається децимації з коефіцієнтом М. Результуюча вихідна частота дискретизації дорівнює . Щоб зберегти максимально можливу смугу частот у сигналі, що є проміжним результатом, інтерполяція повинна бути здійснена перед децимацією. У противному випадку частина смуги вихідного сигналу була б відфільтрована дециматором.
Характерним
прикладом є перетворення частоти
дискретизації програвача компакт-дисків,
що дорівнює 44,1 кГц, у частоту
дискретизації, використовувану при
цифровому звукозаписі у форматі DAT, що
дорівнює 48,0 кГц. Коефіцієнт інтерполяції
при цьому дорівнює 160, а коефіцієнт
децимації — 147. На практиці, інтерполяційний
фільтр
і фільтр, що проріджує,
поєднуються в один фільтр
.
